20. Пилип Орлик.

16 квітня 1710р. на козацькій раді в Бендерах був підписаний договір між Пилипом Орликом, старшинами, та запорозькими козаками. «Пакти та конституції законів та вольностей війська запорозького». Конституція складається з 16-ти статей, в яких ідеться про державний устрій України як козацької держави. Конституція не була затверджена і лишилась проектом політико-правового документу. Однак найбільше значення конституції полягає в тому, що в ній здійснено всебічне обґрунтування ідеї незалежності України як суверенної держави. Конституція містить низку демократичних та прогресивних ідей того часу: обмеження влади гетьмана, представницьке управління, поділ державної влади, закріплення прав і свобод особи, справедливість у розподілі суспільних благ, підтримка соціально незахищених верств населення. Ще одним документом, в якому обґрунтовується ідея незалежної української держави – є звернення Пилипа Орлика до урядів європейських держав «вивід прав України». Мета цього звернення полягала в тому, щоб показати, що Україна є вільним князівством. Для обґрунтування цієї тези Пилип Орлик наводить сам факт укладання Хмельницьким договору з Росією, де Україна виступає як самостійна держава. Позбавлення України суверенітету є порушенням її права на незалежність, тому на думку Орлика, договір з росією втратив силу. Отже конституція та вивід прав України Пилипа Орлика має велике значення як свідчення того, що Українська політико-правова думка розвивалася в руслі передових західно-європейських політичних традицій. Положення автори називають територію держави Малою Руссю, Військом Запорозьким, Україною.

Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники, полкові старшини,сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральній Раді належало працювати сесійно, 3 р на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.

Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження були значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.

21. С.Климовський

С.Климовський поет, філософ, козак.. у своїх творах засуджував гніт і утиски, та переживав втрату козацьких вольностей. Ідеал державно-політичного ладу є гуманізм і демократизм.

Проблемою суспільно-політичної концепції є роль монарха та його ставлення до народу. Вирішенням проблеми є обґрунтування ролі правди та істини. Правда – критерій для оцінки всіх вчинків людини . Монарх підкоряється правді.

Правосуддя вважав як основоположним принципом громадського життя. Ідея рівності всіх людей.

Концепція Климовського – це вчення про суспільний договір між монархом і народом, всі зобов’язані виконувати закони в ім’я добра і справедливості.