- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Політологія в системі суспільних наук.
- •3.Предметі методи політології
- •4. Структура та функції політології.
- •5. Політика як теорія і соціальне явище.
- •6. Проблеми держави в країнах стародавнього Сходу
- •7. Суспільно-політичні доктрини античності
- •8. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель.
- •9. Політичні вчення епох Раннього християнства і середньовіччя
- •10. Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •14. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX
- •15. Політична думка Росії хvii-XIX cт.
- •16. Сучасна зарубіжна політологія основні ідеї та напрямки дослідження
- •17. Політичні погляди Київської Русі.
- •18. Політична думка в Україні в період панування Речі посполитої
- •19. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •20. Пилип Орлик.
- •21. С.Климовський
- •22. Проблема демократії , держави та політичних відносин в суспільній думці України 19 ст.
- •23. Костомаров і Драгоманов
- •24. Погляди Івана Франка
- •25. Основні напрями розвитку Української політичної думки 1пол.20ст.
- •26. Соціалізм і Консерватизм.
- •27. Націонал-комуністи.
- •28. Політичні ідеї українців на теренах срср та в еміграції
- •29.Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства
- •30. Основні категорії етнополітики
- •31. Етнонаціональні відносини і світовий досвід самовизначення народів
- •32. Етнонаціональна політика України
- •34.Основні концепції політичної влади
- •35. Ресурси, форми політичної влади.
- •36. Легітимність політичної влади
- •37. Проблема влади в сучасному українському суспільстві
- •38. Поняття і структура політичної системи
- •39. Істон і Алмонд
- •40. Функції політичної системи
- •42. Політична система України, шляхи її розвитку і особливості функціонування
- •47 Форми державного правління
- •48 Форми державного устрою
- •49 Процес державотворення в Україні
- •50Поняття і структура політичного режиму
- •51Типи політичних режимів
- •52Політичний режим в Україні
- •53 Поняття політичної еліти та еволюція теорії політ еліти
- •54 Функції та типологія політичної еліти
- •55 Політичне лідерство: сутність, теорії, класифікація.
- •56 Функції та типологія політичного лідерства
- •57. Механізми формування політичного лідерства і політичної еліти
- •59 Генезис політичних партій
- •60 Функції політичних партій
- •61Типологія політичних партій
- •62 Становлення і розвиток багатопартійної системи в Україні
- •63 Партійна система та її типи
- •64 Основні типи сучасних виборчих систем
- •65 Виборча система в Україні
- •66 Громадські організації
- •67 Види громадських організацій
- •68 Громадські рухи
- •69 Сучасний розвиток українського суспільства
- •70. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •71. Типи політичних культур (пк).
- •72. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •74. Лібералізм як ідеологія.
- •75. Ідеї цілісності консерватизму.
- •76. Фашизм і неофашизм
- •77. Співвідношення політики і моралі.
- •78. . Специфіка взаємин політики і релігії.
- •79. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •80. Сутність політичних конфліктів.
- •81. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •82. Поняття та особливості зовн. Політики.
- •83. Цілі, функції та засоби зовн. Політики.
- •84. Міжнародні організації.
- •85. Геополітичне становище в Україні.
- •86. Україна-Росія
- •87. Європейська та євроатлантична інтеграція.
- •88. Національні інтереси України
- •89. Характерні риси геополітичної ситуації на п 21 ст.
53 Поняття політичної еліти та еволюція теорії політ еліти
Еліта — з французької — це відібране, вибране краще. Поділ суспільства на виконавців, управлінців має місце при будь-якому політичному суспільстві. У демократичному суспільстві реальна база знаходиться в руках меншості. Різниця в тому, що при демократичній системі ця меншість може прийти до влади шляхом виборів. Організовану меншість, яка здійснює управління називають по-різному: політична еліта, або правляча еліта, правлячий клас, вище політичне керівництво. Політична еліта — це організована меншість, яка займає керівні посади в органах державної влади, політичних партіях, громадських організаціях. Вона впливає на здійснення певної політики країни.
Існування політичної еліти обумовлене такими факторами:
1.Псих і соц особливостями людей, їх неоднаковими здібностями, можливостями, бажанням приймати участь у пол діяльн.
2.Закон поділу праці, який вимагає професійного зайняття політикою.
3.Високе соціальне значення управлінської діяльності і відповідне стимулювання цієї праці.
4.Практична неможливість здійснення всеохоплюючого контролю має за діяльністю.
5.Політична пасивність має головні інтереси яких зовні політики. Політична еліта характеризується такими рисами: згуртованість, загальні ціннісні орієнтації, однорідність. Таким чином політична еліта не є простою сумою конкретних людей, яка формується в результаті вибору і на горі владної піраміди знаходяться ті люди, які відповідають певним вимогам. Політична еліта відіграє виключну роль у житті суспільства. Від діяльності еліти залежить напрямок політичного життя. важливою умовою діяльності політичної еліти є її авторитетність і легітимність. Якщо політична еліта не є легітимною (законною), то вона швидко втрачає свою соц. базу і владу. Якщо вона приходить до влади шляхом виборів, то вона має легітимний характер, але іноді політична еліта приходить до влади внаслідок перевороту, або революції, в цьому випадку вона прагне досягти легітимності.
Теорія еліт Г. Моски і В. Парето.
1858 — 1941 — Моски 1828 —1923 — Парето. Визначна робота “Робочий клас”. Він (цей твір) виклав основні ідеї теорії еліт:
1.Влада завжди знаходиться в руках меншості і ніколи в руках більшості.
2. Влада завжди переходить з рук однієї меншості в руки іншої меншості.
3. Ця меншість і є пануючий клас або еліта.
4.Кожна еліта править шляхом поширення своєї ідеології, яка відповідає завданням її влади.
5.Така ідеологія повинна відповідати епосі, або віянням часу.
6. В історії існують дві тенденції: аристократична і демократична, це тенденції в розвитку суспільства, але жодна з цих тенденцій не передбачає влади мас, тому що немає механізму, який би давав масам бути при владі.
7.Існування демократичного суспільства можливе тільки при наявності добре розвинутої еліти.
8.Вибори — це шлях до оновлення еліти, а не форма контролю над елітою.
9.Належність до еліти визначається природними задатками.
10.Не всі, хто має такі дані (природні) входять до складу еліти. Та частина людей, яка не ввійшла до складу еліти складає контреліту. Соціальна революція спробувала розірвати це колесо (влада → еліта).Закон циркуляції еліт: зміна влади.