62 Становлення і розвиток багатопартійної системи в Україні

Необхідною умовою становлення демократичної правової держави є багатопартійність. Вона дає можливість повніше враховувати інтереси всіх громадян у державній політиці і сприяє стабільному і динамічному розвитку суспільства. До головних причин, що призвели до багатопартійності в Україні, можна віднести: — розширення демократизації суспільного життя, гласність; — історичне коріння багатопартійності в Україні; — виникнення й розвиток в Україні дисидентства; — нездатність КПРС продовжувати виконання керівної ролі усього суспільства, яку вона собі привласнила. Партійна система — складова політичної системи суспільства. Має такі компоненти:

Спеціальні місця і ролі політичних партій у громадській структурі суспільства.

Характер взаємодії кожної з них з іншими партіями і рухами.

Політика партій щодо професійних, культурних, спортивних, молодіжних організацій, з яких набираються партійні ряди.

• Є однопартійна система — властива авторитарним режимам. Це не означає відсутність інших парій, але управляється все однією.

• Двопартійна — реальну боротьбу беруть дві партії.

• Багатопартійна. Уряд, що спирається на парламентську більшість — недовгоживучий.

63 Партійна система та її типи

Партія — група осіб, об'єднаних якими-небудь спільними інтересами, а також осіб, що об'єдналися з якою-небудь метою

Політична партія — добровільне об'єднання людей, котрі прагнуть домогтися здійснення ідей, які вони поділяють, задоволення спільних інтересів; організована певним чином частина якоїсь соц верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти, домагатися їх дотримання і виконання, бути уособленням окремих групових інтересів.

Партійна система — політична структура, що утворюється із сукупності політичних партій різних типів з їх стійкими зв'язками і взаємовідносинами між собою, а також з державою та іншими інститутами влади, характером, умовами діяльності, поглядами на базові цінності політичної культури суспільства та ступенем узгодженості цих поглядів у ході реалізації прийнятих ними ідеологічних доктрин, форм і методів практичної політичної діяльності; невід'ємна складова політичної системи суспільства в цілому, характер якої визначає різновид політичного режиму, механізм та ефективність функціонування демократичних інститутів суспільства.

Однопартійна система — неконкурентний тип партійної системи, що складається з представників або членів однієї політичної партії. Поділяють на авторитарні і тоталітарні. У авторитарній домінуючим фактором є держава як у доктрині, так і в політичній практиці; правляча партія має підтримку суспільних рухів, які організовують масову підтримку політики вищих керівників держави; партія найчастіше формується керівництвом держави з метою розширення бази управління, але вона відіграє другорядну роль у здійсненні влади. У тоталітарній існує тільки одна партія, інші розпущенні або визнають провідну роль однієї партії. Тоталітарна однопартійна система намагається здійснювати повний (тотальний) контроль над ідеологією, політикою, культурою, економікою — всім життям суспільства загалом і кожної людини зокрема.

Є однопартійна система — властива авторитарним режимам. Це не означає відсутність інших парій, але упр все однією.

Двопартійна — реальну боротьбу беруть дві партії.

Багатопартійна. Уряд, що спирається на парламентську більшість — недовгоживучий.

Коаліція — об'єднання, союз партій для досягнення спільної мети.

Фракції — відособлена частина політичної партії, що має свої погляди і платформу; група членів якоїсь партії в парламенті, суспільної партії в парламенті або відособлене угруповання усередині організації, партії.