- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Політологія в системі суспільних наук.
- •3.Предметі методи політології
- •4. Структура та функції політології.
- •5. Політика як теорія і соціальне явище.
- •6. Проблеми держави в країнах стародавнього Сходу
- •7. Суспільно-політичні доктрини античності
- •8. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель.
- •9. Політичні вчення епох Раннього християнства і середньовіччя
- •10. Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •11, 12, 13. Політична думка Нового часу
- •14. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX
- •15. Політична думка Росії хvii-XIX cт.
- •16. Сучасна зарубіжна політологія основні ідеї та напрямки дослідження
- •17. Політичні погляди Київської Русі.
- •18. Політична думка в Україні в період панування Речі посполитої
- •19. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •20. Пилип Орлик.
- •21. С.Климовський
- •22. Проблема демократії , держави та політичних відносин в суспільній думці України 19 ст.
- •23. Костомаров і Драгоманов
- •24. Погляди Івана Франка
- •25. Основні напрями розвитку Української політичної думки 1пол.20ст.
- •26. Соціалізм і Консерватизм.
- •27. Націонал-комуністи.
- •28. Політичні ідеї українців на теренах срср та в еміграції
- •29.Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства
- •30. Основні категорії етнополітики
- •31. Етнонаціональні відносини і світовий досвід самовизначення народів
- •32. Етнонаціональна політика України
- •34.Основні концепції політичної влади
- •35. Ресурси, форми політичної влади.
- •36. Легітимність політичної влади
- •37. Проблема влади в сучасному українському суспільстві
- •38. Поняття і структура політичної системи
- •39. Істон і Алмонд
- •40. Функції політичної системи
- •42. Політична система України, шляхи її розвитку і особливості функціонування
- •47 Форми державного правління
- •48 Форми державного устрою
- •49 Процес державотворення в Україні
- •50Поняття і структура політичного режиму
- •51Типи політичних режимів
- •52Політичний режим в Україні
- •53 Поняття політичної еліти та еволюція теорії політ еліти
- •54 Функції та типологія політичної еліти
- •55 Політичне лідерство: сутність, теорії, класифікація.
- •56 Функції та типологія політичного лідерства
- •57. Механізми формування політичного лідерства і політичної еліти
- •59 Генезис політичних партій
- •60 Функції політичних партій
- •61Типологія політичних партій
- •62 Становлення і розвиток багатопартійної системи в Україні
- •63 Партійна система та її типи
- •64 Основні типи сучасних виборчих систем
- •65 Виборча система в Україні
- •66 Громадські організації
- •67 Види громадських організацій
- •68 Громадські рухи
- •69 Сучасний розвиток українського суспільства
- •70. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •71. Типи політичних культур (пк).
- •72. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •74. Лібералізм як ідеологія.
- •75. Ідеї цілісності консерватизму.
- •76. Фашизм і неофашизм
- •77. Співвідношення політики і моралі.
- •78. . Специфіка взаємин політики і релігії.
- •79. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •80. Сутність політичних конфліктів.
- •81. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •82. Поняття та особливості зовн. Політики.
- •83. Цілі, функції та засоби зовн. Політики.
- •84. Міжнародні організації.
- •85. Геополітичне становище в Україні.
- •86. Україна-Росія
- •87. Європейська та євроатлантична інтеграція.
- •88. Національні інтереси України
- •89. Характерні риси геополітичної ситуації на п 21 ст.
85. Геополітичне становище в Україні.
Україна займає 2-ге місце в Європі за площею своєю територією і 6 місце за чисельністю населення. Розташована у центральній частині Європи. Межує з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Білоруссю, Росією. Має вихід до Чорного моря. В цілому географічне розташування, розміри території, чисельність населення, потенційні економічні можливості України дають їй змогу мати статус великої європейської держави.
У складі СРСР Україна не була самостійним суб'єктом зовнішньої політики. Хоча формально вона була членом ООН. Зі здобуттям Україною незалежності перед нею постала проблема розбудови власної зовнішньої політики, знаходження свого місця в системі міжнародних відносин.
Географічне розташування України, родючі землі, вигідні шляхи сполучення, відсутність надійних природних меж по всьому периметру завжди заохочували завойовників. Це ускладнює етнополітичну ситуацію в Україні.
Нині Україна цілком самостійно визначає стратегію свого зовнішньополітичного курсу, відносини з близькими і далекими державами, з міжнародними структурами, забезпечуючи собі належне місце у світовому співтоваристві.
Можна відкремити декілька можливих варіантів її зовнішньополітичної стратегії:
1) орієнтація на інтеграцію в євразійський простір;
2) на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури (ЄС і НАТО);
3) обрання самобутнього шляху розвитку, обмеження впливів Росії і країн Заходу на визначення політики України;
4) балансування між Заходом і Росією, використання переваг співробітництва на євразійському і західному просторах
86. Україна-Росія
9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до Ради Європи.
Набувши членства в РЄ, Україна взяла на себе низку зобов’язань,зокрема прийняти вiдповiднi закони та приєднатися до ряду конвенцій. При цьому РЄ висловила готовність надавати всебічну експертну допомогу. Україна, не підписавши Статут Співдружність Незалежних Держав від 1993 р., не є державою – членом Співдружності, а має статус держави СНД.
У рамках цього утворення Україна надає пріоритет економічній складовій співробітництва. 2011 р. підписано Договір, основні положення якого регулюють умови торгівлі України з державами Співдружності.
21.08.2012 р. - набуття чинності для української сторони цього документа. Україна стала третьою державою (разом з Білорусією і Росією), для якої 20 вересня 2012 р. набув чинності Договір про Зону Вільної Торгівлі СНД.
Пріоритетність розвитку відносин з Росією визначається географічними, історичними, економічними, соціальними, культурними та іншими чинниками. Росія є найближчим північно-східним і найбільшим сусідом України, основним джерелом енергоносіїв і головним ринком збуту товарів. Надмірна залежність від Росії обмежує для України можливості на інших геостратегічних напрямах, робить її заручницею політики Росії.
Українська культура зробила помітний внесок в розвиток освіти, збагатила духовне життя Росії. Історичний досвід показав, що ніхто з сусідів не хотів бачити Україну сильною і незалежною, а навпаки, намагався її послабити з вигодою для себе.
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.
Досить привабливою для України є орієнтація на інтеграцію до Європейського союзу та НАТО. НАТО обстоює принципи стабільності й недоторканності кордонів держав-членів, гарантує їм територіальну цілісність. Однак через свою відсталість Україна не готова до вступу в такі організації в ек, соц, політ і воєнному відношенні. Можливі лише партнерські відносини.
Відносини України з НАТО здійснюються на основі програми «Партнерство заради миру», прийнятої цією організацією і підписаної відповідними державами. У 1997 р. в Києві було відкрито Інформаційний центр НАТО. Однією з форм партнерства є проведення спільних військових навчань, у тому числі на території України.
Загалом, інтеграція до НАТО слугувала б зміцненню безпеки України.
Вступ до ЄС дав би Україні змогу викор сприятливі можливості міжнар поділу праці, піднятися до рівня європейськ країн.
Чинною правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 14 червня 1994 р., яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.
Основні напрями співробітництва: Енергетика, Торгівля і інвестиції, Юстиція і вн справи,Охорона н/с, співроб у транспорт.
