87. Європейська та євроатлантична інтеграція.

Європейський напрям зберігав свою актуальність і в умовах кризи. Розпорядженням КМУ від 26 квітня 2007 р. були затверджені заходи щодо виконання у 2007 р. Плану дій Україна — ЄС, який об'єктивно відповідав стратегічній меті нашої країни — інтеграції до європейських економічних структур, сприяв наближенню українського законодавства до європейських норм і стандартів. У ньому передбачалися заходи щодо співпраці України з європейськими державами у сфері безпеки, нерозповсюдження зброї масового знищення, запобігання конфліктам та врегулювання кризових ситуацій.

Водночас окреслилася певна невизначеність й серед європ політиків щодо євроінтеграційних прагнень нашої держави.

Варто також зазначити, що 2007—2008 рр. стали етапними у переговорному процесі та укладенні нової Угоди між Україною та ЄС про співпрацю. Водночас проблема полягає у певній невизначеності європейських політиків щодо питання характеру відносин з Україною, радше їх правового статусу, що коливається між "посиленою угодою" та "асоційованим членством. При цьому така невизначеність зумовлена і процесом конституціалізації ЄС та дискусіями стосовно політики розширення ЄС, члени якого на сьогодні не мають чітко виробленої консенсусної позиції.

Незважаючи на політичну кризу в Україні 14 вересня 2007 р. у Києві відбувся XI саміт Україна — ЄС. Українська сторона знайшла підтримку основних пріоритетів у рамках підготовки нової посиленої угоди. За підсумками роботи було ухвалено спільне комюніке. Питання співпраці, зазначені в цьому документі, були в центрі уваги учасників саміту. Йшлося про без- пекову політику, екологію, економічне співробітництво тощо. Учасники форуму також обмінялися інформацією щодо внутрішньої ситуації в країнах ЄС та Україні.

Інтеграція до ЄС передбачала конкретні дії. Особливу увагу надавали роботі над новою посиленою угодою; наповненню конкретним змістом положень Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС з урахуванням інтересів товаровиробників України; ефективному використанню допомоги ЄС, яка надається Україні в рамках європейської політики сусідства і партнерства; імплементації Угоди Україна — ЄС про спрощення візового режиму, тощо.

14 грудня 2007 р. у Києві пройшов візит послів ЄС — Португалії як країни, що головує в ЄС, Словенії, яка головуватиме наступною, і представника Єврокомісії в Україні. Ця подія відбулася одразу після підписання Договору про реформу ЄС, яке відбулося напередодні під час засідання Європейської Ради 13 грудня 2007 р. Договір про реформу має оптимізувати інституційну структуру організації, покращити ефективність її функціонування. На думку багатьох українських експертів він мав усунути перешкоди на шляху подальшого розширення Євросоюзу, за рахунок країн, які відповідають визначеним критеріям членства в організації.

Етапним стало поглиблення співробітництва та активізація відносин з країнами — членами Світової Організації Торгівлі (СОТ), що розглядалось як варіант наближення української економіки до європейських та світових стандартів. Успішне завершення переговорного процесу з країнами — членами СОТ наприкінці 2007 р. та прийняття українським парламентом законопроектів створили реальні передумови для вступу України до СОТ на початку 2008 р.

Щодо завдань Інтенсифікованого діалогу з НАТО, то 2007 р. для України став досить помітним і визначався такими тенденціями. З одного боку, поглиблювалося реформування сектору безпеки на демократичних засадах, а з іншого — через внутрішньополітичну боротьбу, Кабінет Міністрів України затвердив Цільовий план на 2007 р. у межах Плану дій Україна — НАТО лише на початку червня 2007 р. Отже, у стосунках з НАТО Україна виступала пасивним "кандидатом" і практично не намагалася стати активним учасником міжнародних дискусій, щодо реформування євроатлантичного співтовариства. Протягом року, особливо напередодні позачергових парламентських виборів, зовнішньополітична проблематика ставала об'єктом політичних маніпуляцій і використовувалася для роздмухування протистояння Сходу і Заходу країни.