51Типи політичних режимів

Політи́чний режи́м — тип, характер влади в країні; сукупність засобів і методів здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємовідносин громадян ідержави.

Політичні режими можна розрізнити за двома головними критеріями — джерелом влади та межами цієї влади.

За джерелом влади:

Демократичні режими — це така форма державно-політичного устрою суспільства, в якій народ виступає джерелом влади на принципах рівності, свободи і солідарності. Зовнішніми ознаками демократичного режиму є багатопартійність, наявність представницьких органів, формальне визнання народу джерелом влади, визнання права всіх громадян та участь у формуванні органів державної влади, контроль за їхньою діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального, рівного виборчого права і здійснення цього права у процедурах виборів, референдумів тощо, переважне право більшості при прийнятті рішень, чітке регламентування політичних процедур та процесів.

Недемократичні режими — це така форма державно-політичного устрою суспільства, або спосіб правління, оснований на владі авторитету, політико-правовій нерівності соціальних груп та прошарків суспільства, використанні насильства. Втім, авторитарні режими можуть будуватись як на базі авторитету звичаю, традиції (монархії), так і на авторитеті сили (диктатури). Зовнішними ознаками авторитарних режимів є відсутність або формальний характер представницьких органів влади, відмова від принципу поділу влади, різний політико-правовий статус окремих соціальних груп, і в зв'язку з цим — нерівність (або взагалі відсутність) виборів, інколи — посилення ролі армії та інших силових структур. Різновиди авторитарних режимів: традиціоністські та модернізаторські; популістські, націоналістичні, корпоративістські, військові, авторитарно-бюрократичні.

За критерієм меж влади:

Ліберальні режими — це така організація політичної системи, в якій влада держави обмежена сферою невід'ємних прав і свобод особистості. Це режим, в якому досить розвинутим є громадянське суспільство, різні самодіяльні громадянські ініціативи, тобто організації, які незалежні від держави, гарантуються основні права та свободи громадян.

Тоталітарні режими — така політична система, яка намагається — заради тієї чи іншої мети — повністю (тотально) контролювати все життя суспільства в цілому і кожної людини окремо. Поняття «тоталітарна держава» вперше було застосоване італійським диктатором Беніто Муссоліні, причому в позитивному контексті. Тоталітарні режими почали активно вивчатись після Другої світової війни через злочинні явища фашизму, нацизму та сталінізму.^[4]

Іноді додатково до основних типів виділяють такі різновиди режимів як диктаторські, фашистські, екстремістські, парламентські, президентські, монархічні,республіканські, надзвичайного правління, абсолютистські і т.інше.

52Політичний режим в Україні

Демократія - це така форма організації та функціонування політичної системи, при якій існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства. Зміст демократії складають права і свободи людини, рівність, соці­альна справедливість, солідарність.У політичних науках у центрі уваги є політична демокра­тія, пов'язана з здійсненням перш за все політичних прав і свобод. У залежності від того, як народ бере участь в уп­равлінні суспільними та державними справами, демократія поділяється на пряму (безпосередню), плебісцитарну, пред­ставницьку (репрезентативну).Пряма демократія - це безпосередній вираз особою своїх політичних прав і свобод шляхом участі у підготовці, обго­воренні, прийнятті важливих рішень. Плебісцитарна демокра­тія відрізняється від прямої тим, що пряма демократія перед­бачає участь громадян в усіх стадіях політичного процесу, а при плебісцитарній можливості політичного впливу грома­дян обмежені і зводяться до голосування "за" чи "проти" певного законопроекту чи рішення. Представницька демокра­тія - це опосередкована участь громадян у прийнятті рішень шляхом вибору ними в органи влади своїх представників (депутатів), які покликані виражати їхні інтереси.Кожна людина розуміє демократію по-своєму: для ко­гось вона ідентифікується зі свободою, для когось - зі сваво­лею. Одні акцентують на тому, що це система управління, яка максимально забезпечує за людиною її природні права та свободи, а інші наголошують на необхідності більшого правопорядку у демократичній державі, відкидають тезу про демократію без меж. Головною особливістю кожної демократичної системи є принцип: ніхто не мас права змушувати людину підкорятися владі, яку вона не обирала і яка не відстоює її інтереси та загальне добро народу. Демократію характеризують: визначення народу єдиним джерелом влади, сувереном у державі; рівноправність громадян (як мінімум - рівність їх ви­борчих прав); підпорядкованість меншості волі більшості при прий­нятті рішень та їх виконанні; виборність законодавчих органів влади; пріоритет прав людини над правами держави; обмеження влади більшості над меншістю; повага більшості до права меншості мати власну точку зору і відстоювати її цивілізованими методами;