66 Громадські організації

Громадські організації – це об’єднання ств. з метою реалізації та захисту громадянських політичних економічних соціальних і культурних прав та інтересів людини.

У більшості країн світу громад організ користуються такими правами: 1) брати участь у формуванні державної влади та управління;2) реалізовувати законодавчу ініціативу;3) брати участь у вироблені рішень органів державної влади і управління представляти та захищати інтереси своїх членів у державних і громадських органів.

Не підлягають легалізації громадські організації метою яких є : 1) зміна конституційного ладу шляхом насильства; 2) створення незаконних воєнізованих формувань; 3) розпалювання національної та релігійної ворожнечі; 4) пропаганда війни, насильства, жорстокості та фашизму; 5) підрив безпеки держави діяльнісю на користь іноземних країн;

Громад організвикон такі основні функції: 1)опозиційна; 2) захисна; 3)виховна; 4)кадрова; 5)комунікативна; 6)інтеграційна

За структурою громадські організації поділяють на: масові громадські організації, громадські самодіяльні органи, громадські рухи.

67 Види громадських організацій

Громадські організації — це масові об’єднання громадян, що виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут і характеризуються чіткою структурою.

Типологія:

1. За родом діяльності — конструктивно створені, пізнавальні, опозиційні.

2. За поставленими цілями.

3. За інтересами — економічні, суспільно політичні.

4. За правовим статусом — легальні і нелегальні.

5. За рівнем масовості і впливом.

6. За ставленням до існуючого ладу—консервативні, революційні.поширені:профспілки,організації інвалідів і т.д.

68 Громадські рухи

Громадські рухи - це масові політичні й неполітичні формування громадян заради досягнення певної мети на грунті спільних соціально-політичних інтересів.

Рухи як вияв громадської ініціативихарактеризуються:відсутністю чіткої організаційної структури, спільністю інтересів, наявністю течій, неоднакових за політичними поглядами і світоглядом, відсутністю індивідуального членства, іноді нечіткою програмою.

В історичному аспекті виділяють такі громадські рухи

1)антифашистські - у країнах Європи періоду 30-х - 40-х рр. XX ст.;

2)національно-визвольні рухи країн Азії, Африки, Латинської Америки в добу антиколоніальної боротьби;

3)НОВІ громадські рухи, утворені наприкінці 70-х - на початку 80-х років XX ст, в індустріально розвинутих країнах (антивоєнний рух);

4)рух проти загрози війни, за мир;

5)екологічний рух (захист довкілля, природи);

6)молодіжний і жіночий рухи (боротьба за поліпшення політичного і соціального становища молоді й жінок), 7)альтернативні рухи (рухи громадських ініціатив, вирішення проблем повсякденного життя з ініціативи громадян, розробка соціальних програм, альтернативних муніципальним чи урядовим).

8)регіоналізм (рух місцевого населення за збереження стіп культури, соціальної, національної самобутності, проти іасн.і;ія чужих цінностей)

Серед громадських рухів особливе місце посідаютьполітичні- особлива форма діяльності політичних сил, що представляють політичні інтереси й прагнення різних соціальних спільнот, їх організацій.Організаційно політичні рухи мають автономні первинні осередки, вищі органи (з'їзд), а в період між з'їздами - робочі органи. їхня діяльність унормована певними програмами, статутами.