Лікування геморагічних ускладнень нпак

Наразі специфічні антидоти для різних НПАК відсутні, а методи пригнічення антикоагулянтних ефектів мають деякі обмеження. Пригнічення ефекту антагоністів вітаміну К шляхом застосування вітаміну К відбувається дуже повільно (щонайменше 24 години), проте введення свіжезамороженої плазми або факторів коагуляції швидше відновлює процеси згортання крові. При застосуванні НПАК, високі концентрації препарату в плазмі крові також можуть блокувати нещодавно введені фактори коагуляції крові. З іншого боку, відновлення процесу коагуляції крові не обов'язково гарантує гарні клінічні результати. Дослідження вказують на меншу тяжкість кровотеч, особливо внутрішньочерепних та інших небезпечних для життя кровотеч, при застосуванні НПАК ніж при застосуванні варфарину. Незважаючи на це, із збільшенням кількості пацієнтів, що прийматимуть один з НПАК, кількість кровотеч ймовірно чисельно збільшиться.

Лікування кровотеч, що не є небезпечними для життя

Окрім виконання стандартних заходів (таких як механічна компресія, оперативний гемостаз, відновлення об'єму плазми та інші заходи щодо підтримки гемодинаміки), з огляду на відносно короткий період напіввиведення, найважливішим антидотом НПАК є час (див. Таблицю 6 та схему на рис. 5).

Після закінчення лікування, відновлення гемостазу слід очікувати протягом 12-24 годин після останнього прийому препарату, зважаючи на те, що період напіввиведення більшості НПАК з плазми крові становить близько 12 годин. У зв'язку з цим недооцінюється важливість інформації щодо режиму дозування, точного часу прийому препаратів, факторів, які впливають на концентрацію у плазмі крові (Р-глікопротеїн, ХХН та ін.), та інших факторів, які впливають на систему гемостазу (супутнє застосування протитромботичних засобів).

Період виведення препарату з організму значною мірою залежить від стану нирок у пацієнтів, що отримують лікування дабігатраном (див. також Таблицю 4). У разі виникнення кровотечі у пацієнтів, що приймають дабігатран, слід підтримувати адекватний діурез. Незважаючи на те, що дабігатран може виводитись шляхом діалізу, слід взяти до уваги, що існує лише обмежений досвід застосування діалізу у такому випадку. Крім того, слід зважити ризик виникнення кровотечі у місці проколу для діалізу та ризик від очікування. У відкритому дослідженні, в якому дабігатран у дозі 50 мг вводився шести пацієнтам з термінальною стадією хвороби нирок, яким роблять гемодіаліз, середня доля препарату, виведеного шляхом діалізу склала 62% протягом 2 годин та 68% протягом 4 годин. Можливість посиленого виведення дабігатрану з плазми крові за допомогою гемоперфузії через вугільний фільтр наразі вивчається. На цей час останні не можна рекомендувати пацієнтам.

На противагу дабігатрану, діаліз не рекомендується пацієнтам, що отримують лікування будь-якими інгібіторами фактору Ха, оскільки у зв'язку із здатністю більшості інгібіторів фактору Ха значною мірою зв'язуватись з білками плазми крові, не спостерігається значного їх виведення шляхом діалізу.