2.1 Епідеміологія

Поширеність ФП в загальній популяції становить 1-2%; цей показник, ймовірно, збільшиться у найближчі 50 років [1-2]. Систематичне моніторування ЕКГ дозволяє виявити ФП у кожного двадцятого пацієнта з гострим інсультом, тобто значно частіше, ніж стандартна ЕКГ у 12 відведеннях. ФП може тривало залишатися недіагностованою (безсимптомна ФП) [3], а багато пацієнтів з ФП ніколи не госпіталізуються до стаціонару [4]. Відповідно, справжня поширеність ФП, швидше за все, наближається до 2% у загальній популяції [3].

Поширеність ФП збільшується з віком – від <0,5% у віці 40-50 років до 5-15% у віці 80 років [1-2, 5-7]. У чоловіків аритмія розвивається частіше, ніж у жінок. Довічний ризик розвитку ФП становить близько 25% після 40 років [8]. Поширеність і захворюваність ФП у представників не європеоїдної раси вивчені гірше. Захворюваність ФП, мабуть, збільшується (13% за останні 20 років).

2.1.1 Серцево-судинні наслідки, пов'язані з фп («результати»)

ФП асоціюється зі збільшенням ризику смерті, інсульту та інших тромбоемболічних ускладнень, серцевої недостатності (СН) та госпіталізацій, погіршенням якості життя, зниженням переносимості фізичного навантаження і дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) (табл. 3).

Таблиця 3. Несприятливі наслідки ФП

Результати	Зміна ризику у пацієнтів з ФП
Смерть	Збільшення ризику смерті вдвічі
Інсульт (включаючи геморагічний інсульт і церебральна кровотеча)	Збільшення ризику інсульту і більш важкий його перебіг у пацієнтів з ФП
Госпітализації	Госпіталізації часто відмічаються у хворих з ФП і можуть сприяти погіршенню якості життя
Якість життя та переносимість фізичного навантаження	Варіабельні зміни (від відсутності змін до різкого погіршення). ФП супроводжується серцебиттям та іншими симптомами
Функція лівого шлуночка	Варіабельні зміни (від відсутності погіршення до тахікардіоміопатії з гострою СН)

Смертність у хворих з ФП збільшується вдвічі незалежно від інших відомих предикторів смерті [3,9]. У клінічних дослідженнях лише антитромботична терапія викликала зменшення смертності, пов'язаної з ФП [10].

Інсульт при ФП часто протікає важко і призводить до стійкої інвалідизаціі і смерті. Приблизно кожен п'ятий інсульт є наслідком ФП; більше того, недіагностована прихована ФП може виявитися причиною деяких випадків криптогенного інсульту [3,11]. Пароксизмальна ФП збільшує ризик інсульту в тій же мірі, що і персистуюча [12].

Частка госпіталізацій внаслідок ФП становить 1/3 серед усіх госпіталізацій з приводу порушень ритму серця. Основні причини госпіталізацій – гострий коронарний синдром (ГКС), декомпенсація СН, тромбоемболічні ускладнення і невідкладне лікування аритмії.

ФП може супроводжуватися когнітивною дисфункцією, включаючи судинну деменцію. Невеликі спостережні дослідження свідчать про те, що безсимптомні емболії можуть сприяти погіршенню когнітивної функції у хворих з ФП навіть за відсутності явного інсульту [11].

У хворих з ФП погіршується якість життя і знижується толерантність до фізичного навантаження. У пацієнтів з ФП якість життя значно гірша, ніж у здорових дорослих людей або пацієнтів з коронарною хворобою серця і синусовим ритмом [13].

При нерегулярних і частих скороченнях шлуночків, втрати систоли передсердь і збільшенні кінцевого діастолічного тиску ЛШ часто погіршується функція ЛШ. Контроль як ритму, так і ЧСС дозволяє поліпшити функцію ЛШ у хворих з ФП.