- •Державний експертний центр моз України є членом
- •5. Особливі групи
- •Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови за темою «Фібриляція передсердь»
- •1. Передмова
- •2. Вступ
- •2.1 Епідеміологія
- •2.1.1 Серцево-судинні наслідки, пов'язані з фп («результати»)
- •2.1.2 Серцево-судинні та інші стани, що асоціюються з фп
- •2.2.1 Передсердні фактори
- •2.2.2 Електрофізіологічні механізми
- •2.2 Механізми фп
- •2.2.3 Генетична схильність
- •2.2.4 Клінічні кореляції
- •3. Діагностика, природний плин і лікування
- •3.1 Визначення
- •3.2 Виявлення
- •3.3 Природний перебіг
- •3.4 Екг методи діагностики та моніторування фібриляції передсердь
- •Коментар робочої групи:
- •Методи безперервного моніторування екг
- •3.5. Типи фібриляції передсердь
- •(3) При персистуючій фп тривалість епізоду фп перевищує 7 днів або необхідна медикаментозна або електрична кардіоверсія.
- •3.6. Початкове ведення пацієнтів
- •3.7 Спостереження
- •4.1 Антитромботична терапія
- •4.1.1 Стратифікація ризику інсульту і тромбоемболій
- •4.1.2 Антитромботична терапія Численні клінічні дослідження переконливо підтвердили ефективність антитромботичної терапії у хворих на фп.
- •4.1.2.1 Антагоністи вітаміну к
- •4.1.2.2 Антитромбоцитарні препарати
- •4.1.2.3 Антагоністи вітаміну к у порівнянні з антитромбоцитарними засобами
- •4.1.2.4 Інші антитромботичні препарати
- •4.1.3 Сучасні рекомендації щодо антитромботичної терапії
- •4.1.4. Ризик кровотеч
- •4.1.5 Оптимальне міжнародне нормалізоване відношення
- •4.1.5.1. Протромбіновий індекс Коментар робочої групи:
- •4.1.6 Особливі ситуації
- •4.1.6.1 Пароксизмальная фібриляція передсердь
- •4.1.6.2 Періопераційна антикоагуляція
- •4.1.6.4 Гострий коронарний синдром та/або черезшкірне інтракоронарне втручання
- •Коментар робочої групи: Сиролімус станом на 01.05.2016 р. В Україні не зареєстрований як лікарський засіб.
- •4.1.6.5 Планове черезшкірне втручання на коронарних артеріях
- •4.1.7 Кардіоверсія
- •Коментар робочої групи:
- •4.1.7.1 Кардіоверсія під контролем черезстравохідної ехокардіографії
- •Коментар робочої групи:
- •Коментар робочої групи:
- •Лікування геморагічних ускладнень нпак
- •Лікування кровотеч, що не є небезпечними для життя
- •Лікування небезпечних кровотеч
- •Пацієнти, що потребують запланованого хірургічного втручання або лікування шляхом абляції Коли слід припинити прийом нових пероральних антикоагулянтів?
- •4.1.8 Нефармакологічні методи профілактики інсульту
- •Коментар робочої групи: Флекаінід не зареєстрований в Україні як лікарський засіб станом на 01.05.2016 р.
- •4.3 Довготривала терапія
- •4.3.1 Контроль ритму або частоти серцевих скорочень
- •4.3.2 Довготривалий контроль частоти шлуночкового ритму
- •4.3.3 Медикаментозний контроль частоти шлуночкового ритму
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.4 Абляція і модифікація атріовентрикулярного вузла
- •4.3.5 Довготривалий контроль ритму
- •4.3.5.1 Антиаритмічні засоби, що використовуються для стримування синусового ритму
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.5.2 Катетерна абляція лівого передсердя
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.5.3 Хірургічна абляція
- •Коментар робочої групи:
- •5. Особливі групи
- •5.1 Серцева недостатність
- •Коментар робочої групи:
- •5.2 Спортсмени
- •5.3 Вади клапанів серця
- •Коментар робочої групи:
- •5.4 Гострий коронарний синдром
- •5.5 Цукровий діабет
- •5.6 Літні люди
- •5.8 Післяопераційна фібриляція передсердь
- •5.11 Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •5.12 Захворювання легень
- •Коментар робочої групи:
- •5.13. Застосування нових пероральних антикоагулянтів або антагоністів вітаміну к у пацієнтів з фібриляцією передсердь та злоякісними пухлинами
- •Практичні рекомендації
3.4 Екг методи діагностики та моніторування фібриляції передсердь
Інтенсивність і тривалість моніторування слід визначати з урахуванням важливості встановлення діагнозу та його впливу на тактику лікування. У клінічних дослідженнях ФП зазвичай виявляють більш активно, ніж в клінічній практиці [3,33].
Пацієнти із ймовірним, але невстановленим діагнозом ФП
Якщо передбачається наявність ФП, то в першу чергу слід зареєструвати ЕКГ у 12 відведеннях. Клінічні симптоми, такі як серцебиття і задишка, є підставою для моніторування ЕКГ з метою діагностики ФП та оцінки кореляції між симптомами і ритмом. Результати порівняння різних стратегій моніторування обмежені [3,34-37]. Більш активне і тривале моніторування обгрунтовано за наявності виражених симптомів [клас IV за класифікацією Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA IV) [див. розділ 3.6], повторних епізодів непритомності і можливих показань до антикоагуляції (особливо після криптогенного інсульту) [34,38]. У частини пацієнтів можлива імплантація монітора без відведень для підтвердження діагнозу [39].
Пацієнти зі встановленим діагнозом ФП
Показання до моніторування ЕКГ відрізняються у пацієнтів зі встановленим і невстановленим діагнозом ФП. Якщо передбачаються аритмія або аритмогенні ефекти лікарських засобів, то слід проводити моніторування ЕКГ за допомогою холтерівського методу або зовнішніх моніторів. Якщо пацієнт отримує терапію, спрямовану на контроль ритму або ЧСС, а симптоми аритмії відсутні, то доцільно регулярно реєструвати ЕКГ у 12 відведеннях. У пацієнтів, які отримують антиаритмічну терапію, частота реєстрації ЕКГ у 12 відведеннях залежить від типу антиаритмічного препарату, можливих побічних ефектів, ускладнень і ризику аритмогенної дії.
Методи моніторування ЕКГ
Методи контролю електричної активності серця включають в себе стандартну ЕКГ, яку проводять в плановому порядку або при появі симптомів, холтерівське моніторування ЕКГ (від 24 год до 7 днів), передачу ЕКГ телефоном, зовнішні монітори. Якщо ФП визначається на момент реєстрації, то для підтвердження діагнозу досить стандартної ЕКГ. При пароксизмальній ФП показано моніторування ЕКГ. Холтерівське моніторування протягом 7 днів, щоденна реєстрація ЕКГ або реєстрація ЕКГ при появі симптомів дозволяють виявити аритмію приблизно в 70% випадків; негативні результати досліджень дозволяють передбачити відсутність ФП з точністю 30-50% [3]. У хворих, що перенесли інсульт, обстеження за ступеневою схемою (реєстрація ЕКГ 5 разів на день, холтерівське моніторування ЕКГ протягом доби, а потім 7 днів) дозволяє підвищити частоту діагностики ФП [34].
Коментар робочої групи:
«У хворих, що перенесли інсульт, обстеження за ступеневою схемою (реєстрація ЕКГ 5 разів на день, холтерівське моніторування ЕКГ протягом доби, а потім 7 днів) дозволяє підвищити частоту діагностики ФП [34]», якщо при зазначеній 5-кратній ймовірності ризику інсульту при ФП [page 4 from ESC Guidelines 2012 – “The arrhythmia is associated with a five-fold risk of stroke and a three-fold incidence of congestive heart failure, and higher mortality”] рекомендованим є контроль пульсу і ЕКГ [page 5 from ESC Guidelines 2012 – “We therefore recommend that, in patients aged 65 years or over, opportunistic screening for AF by pulse palpation, followed by recording of an ECG to verify diagnosis, should be considered for the early detection of AF”], що не зазначається в “2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation”, а в “2014 Focused Update of the Canadian Cardiovascular Society Guidelines for the Management of Atrial Fibrillation” в розділі “III. Detection of AF in Patients With Stroke” на жаль відмічено недостатнью частоту в реальному використанні ЕКГ у таких хворих, а отже недіагностуєму ФП: “In practice, post-stroke screening for AF is usually limited to 12-lead ECG and/or short duration (eg, 24-hour) ECG monitoring, and therefore the diagnosis of AF can be missed. As many as 1 in 4 ischemic strokes, with no cause identified after the usual post-stroke diagnostic evaluation, is classified as ‘cryptogenic stroke’ or ‘embolic stroke of undetermined source.’ Undetected AF is likely the cause of a substantial number of these”, а отже в рекомендаціях Verma et al. 2014 Focused Update of the CCS AF Guidelines визначена доцільність Холтерівського моніторування ЕКГ першої доби [For patients being investigated for an acute embolic ischemic stroke or TIA, we recommend at least 24 hours of ECG monitoring to identify paroxysmal AF in potential candidates for OAC therapy (Strong Recommendation, Moderate-Quality Evidence).
