- •Державний експертний центр моз України є членом
- •5. Особливі групи
- •Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови за темою «Фібриляція передсердь»
- •1. Передмова
- •2. Вступ
- •2.1 Епідеміологія
- •2.1.1 Серцево-судинні наслідки, пов'язані з фп («результати»)
- •2.1.2 Серцево-судинні та інші стани, що асоціюються з фп
- •2.2.1 Передсердні фактори
- •2.2.2 Електрофізіологічні механізми
- •2.2 Механізми фп
- •2.2.3 Генетична схильність
- •2.2.4 Клінічні кореляції
- •3. Діагностика, природний плин і лікування
- •3.1 Визначення
- •3.2 Виявлення
- •3.3 Природний перебіг
- •3.4 Екг методи діагностики та моніторування фібриляції передсердь
- •Коментар робочої групи:
- •Методи безперервного моніторування екг
- •3.5. Типи фібриляції передсердь
- •(3) При персистуючій фп тривалість епізоду фп перевищує 7 днів або необхідна медикаментозна або електрична кардіоверсія.
- •3.6. Початкове ведення пацієнтів
- •3.7 Спостереження
- •4.1 Антитромботична терапія
- •4.1.1 Стратифікація ризику інсульту і тромбоемболій
- •4.1.2 Антитромботична терапія Численні клінічні дослідження переконливо підтвердили ефективність антитромботичної терапії у хворих на фп.
- •4.1.2.1 Антагоністи вітаміну к
- •4.1.2.2 Антитромбоцитарні препарати
- •4.1.2.3 Антагоністи вітаміну к у порівнянні з антитромбоцитарними засобами
- •4.1.2.4 Інші антитромботичні препарати
- •4.1.3 Сучасні рекомендації щодо антитромботичної терапії
- •4.1.4. Ризик кровотеч
- •4.1.5 Оптимальне міжнародне нормалізоване відношення
- •4.1.5.1. Протромбіновий індекс Коментар робочої групи:
- •4.1.6 Особливі ситуації
- •4.1.6.1 Пароксизмальная фібриляція передсердь
- •4.1.6.2 Періопераційна антикоагуляція
- •4.1.6.4 Гострий коронарний синдром та/або черезшкірне інтракоронарне втручання
- •Коментар робочої групи: Сиролімус станом на 01.05.2016 р. В Україні не зареєстрований як лікарський засіб.
- •4.1.6.5 Планове черезшкірне втручання на коронарних артеріях
- •4.1.7 Кардіоверсія
- •Коментар робочої групи:
- •4.1.7.1 Кардіоверсія під контролем черезстравохідної ехокардіографії
- •Коментар робочої групи:
- •Коментар робочої групи:
- •Лікування геморагічних ускладнень нпак
- •Лікування кровотеч, що не є небезпечними для життя
- •Лікування небезпечних кровотеч
- •Пацієнти, що потребують запланованого хірургічного втручання або лікування шляхом абляції Коли слід припинити прийом нових пероральних антикоагулянтів?
- •4.1.8 Нефармакологічні методи профілактики інсульту
- •Коментар робочої групи: Флекаінід не зареєстрований в Україні як лікарський засіб станом на 01.05.2016 р.
- •4.3 Довготривала терапія
- •4.3.1 Контроль ритму або частоти серцевих скорочень
- •4.3.2 Довготривалий контроль частоти шлуночкового ритму
- •4.3.3 Медикаментозний контроль частоти шлуночкового ритму
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.4 Абляція і модифікація атріовентрикулярного вузла
- •4.3.5 Довготривалий контроль ритму
- •4.3.5.1 Антиаритмічні засоби, що використовуються для стримування синусового ритму
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.5.2 Катетерна абляція лівого передсердя
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.5.3 Хірургічна абляція
- •Коментар робочої групи:
- •5. Особливі групи
- •5.1 Серцева недостатність
- •Коментар робочої групи:
- •5.2 Спортсмени
- •5.3 Вади клапанів серця
- •Коментар робочої групи:
- •5.4 Гострий коронарний синдром
- •5.5 Цукровий діабет
- •5.6 Літні люди
- •5.8 Післяопераційна фібриляція передсердь
- •5.11 Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •5.12 Захворювання легень
- •Коментар робочої групи:
- •5.13. Застосування нових пероральних антикоагулянтів або антагоністів вітаміну к у пацієнтів з фібриляцією передсердь та злоякісними пухлинами
- •Практичні рекомендації
5.4 Гострий коронарний синдром
ФП розвивається у 2-21% пацієнтів з ГКС [49]. Широке застосування черезшкірних втручань на коронарних артеріях, особливо в гостру фазу, призвело до зниження частоти розвитку ФП. Лікування інгібіторами АПФ, БРА або бета-блокаторами, розпочате на ранньому етапі після інфаркту міокарда, також, ймовірно, сприяло зниженню частоти ФП [49]. ФП частіше розвивається у пацієнтів похилого віку, а також у хворих з СН, більш високою ЧСС при надходженні і дисфункцією ЛШ. Її частота не залежить від типу реперфузійної терапії (тромболізис або черезшкірне втручання) [49]. ФП у хворих з ГКС асоціюється зі збільшенням госпітальної летальності та пізньої смертності та підвищенням ризику ішемічного інсульту під час госпіталізації і після виписки. Рекомендації з ведення пацієнтів з ГКС і ФП ґрунтуються переважно на думці експертів, так як відповідні клінічні дослідження не проводилися.
Пацієнтам з ГКС може бути проведена невідкладна електрична кардіоверсія, якщо ФП поєднується з рефрактерною ішемією або порушенням гемодинаміки. Для зменшення ЧСС і потреби міокарда в кисні внутрішньовенно вводять бета-блокатор або недигідропіридиновий антагоніст кальцію. Дигоксин та/або аміодарон внутрішньовенно можуть бути призначені пацієнтам з ГКС і тяжкою дисфункцією ЛШ і СН. Інформацію про антикоагулянтну терапію у хворих з ФП і ГКС див. Розділ 4.1.
Рекомендації щодо лікування ФП у хворих з гострим коронарним синдромом
Рекомендації |
Клас |
Рівень |
Джерело |
Пацієнтам з ГКС і ФП слід провести дефібриляцію, якщо відзначаються тяжке порушення гемодинаміки або рефрактерна ішемія чи не вдається домогтися адекватного контролю ЧСС за допомогою лікарських засобів |
I |
C |
|
Для уповільнення частого шлуночкового ритму у пацієнтів з ФП і ГКС рекомендується внутрішньовенне введення аміодарону |
I |
C |
|
Для уповільнення частого желудочкового ритму у пацієнтів з ФП і ГКС рекомендується внутрішньовенне введення бета-блокаторів |
I |
C |
|
Для уповільнення частого шлуночкового ритму у пацієнтів з ФП і ГКС можливо внутрішньовенне введення недигідропіридинових антагоністів кальцію (верапамілу, дилтіазему), якщо відсутні клінічні ознаки СН |
IIa |
C |
|
Для уповільнення частого шлуночкового ритму у пацієнтів з ГКС і ФП, що супроводжується СН, можливо внутрішньовенне введення дигоксину |
IIb |
C |
|
Застосування флекаініду або пропафенону у пацієнтів з ФП на тлі ГКС не рекомендується |
III |
B |
124 |
5.5 Цукровий діабет
ЦД і ФП часто поєднуються один з одним, так як вони асоціюються з коронарною хворобою серця, АГ і дисфункцією ЛШ, а також дисфункцією вегетативної нервової системи та порушенням функції іонних каналів. За даними популяційних досліджень, частота ЦД у хворих з ФП становить 13%. ЦД – це незалежний фактор ризику розвитку ФП (відносний ризик 1,4-1,8). Наявність ЦД погіршує прогноз і збільшує ризик смерті і серцево-судинних захворювань. Доцільно забезпечувати контроль різних факторів ризику, в тому числі призначати антигіпертензивні засоби, статини і т.д. Важливе значення ЦД відзначається в усіх схемах стратифікації ризику інсульту, а хворим на діабет рекомендується антитромботична терапія (див. Розділ 4.1).
Рекомендації з лікування ФП у хворих на діабет
Рекомендації |
Клас |
Рівень |
Джерело |
Пацієнтам з ФП і ЦД рекомендується контроль всіх серцево-судинних факторів ризику, включаючи АТ, ліпіди та ін. |
I |
C |
|
