Коментар робочої групи:

Дигітоксин в Україні станом на 01.05.2016 р. не зареєстрований як лікарський засіб.

Дронедарон, згідно з рекомендаціями комітету із лікарських засобів для застосування у людини (СНМР) Європейського агентства лікарських засобів, в даний час не рекомендовано його застосування для контролю ЧСС у хворих із постійною формою ФП. Також дронедарон не показаний хворим з нестабільним гемодинамичним станом, СН в анамнезі або на даний момент, чи систолічною дисфункцією ЛШ.

• Аміодарон – це ефективний препарат, що уповільнює серцевий ритм. Внутрішньовенне введення аміодарону було ефективним і добре переносилося у пацієнтів з порушенням гемодинаміки. Аміодарон можна застосовувати при неефективності інших засобів, проте він може викликати важкі екстракардіальні ефекти, включаючи дисфункцію щитовидної залози і брадикардію. Аміодарон, який спочатку використовували для контролю ритму, може застосовуватися для контролю ЧСС при трансформації ФП в постійну форму. Показанням до лікування аміодароном є неефективність інших більш безпечних препаратів.

Антиаритмічні препарати I класу не придатні для контролю ЧШР. Соталол не слід застосовувати тільки для контролю ЧСС, однак його негативний хронотропний ефект може бути корисним при застосуванні препарату для контролю серцевого ритму.

Таблиця 15. Засоби для контролю ЧСС

	Внутрішньовенно	Підтримуюча пероральна доза
Бета-блокатори
Метопролол CR/XL	2,5-5 мг	100-200 мг один раз на день (ER)
Бісопролол	N/A	2,5-10 мг один раз на день
Атенолол	N/A	25-100 мг один раз на день
Есмолол	10 мг	N/A
Пропранолол	1 мг	10-40 мг тричі на день
Карведілол	N/A	3,125-25 мг двічі на день
Недигідропіридинові антагоністи кальцію
Верапаміл	5 мг	40 мг двічі на день – 360 мг один раз на день (ER)
Дилтіазем	N/A	60 мг тричі на день – 360 мг один раз на день (ER)
Серцеві глікозиди
Дигоксин	0,5-1 мг	0,125-0,5 мг один раз на день
Дигітоксин	0,4-0,6 мг	0,05-0,1 мг один раз на день
Інші
Аміодарон	5 мг/кг впродовж 1 год, підтримуюча доза 50 мг/год	100-200 мг один раз на день
Дронедаронa	N/A	400 мг двічі на день

^аТільки у пацієнтів з непостійною формою ФП

Як домогтися контролю частоти шлуночкового ритму

Дослідження RACE II і попередні нерандомізовані дослідження свідчать про те, що на початковому етапі слід домагатися зниження ЧШР у спокої менше 110 на хвилину. За необхідності, можна збільшити дози засобів, що уповільнюють ритм або призначити комбіновану терапію. При збереженні симптомів, особливо якщо вони пов'язані з високою частотою або нерегулярністю шлуночкового ритму, доцільно забезпечити більш жорсткий контроль ЧШР. Її слід знижувати до тих пір, поки симптоми не зникнуть або суттєво не зменшаться, або з'ясується, що вони в основному пов'язані з основним захворюванням, а не порушенням ритму.

Якщо планується жорсткий контроль ЧШР (ЧСС <80 на хвилину у спокої і <110 на хвилину при помірному фізичному навантаженні), необхідно провести добове моніторування ЕКГ, щоб оцінити наявність пауз і брадикардії. Якщо симптоми пов'язані з фізичною активністю, може бути виконана проба з фізичним навантаженням (рис. 8). Вибір засобів, що уповільнюють ритм, залежить від віку, захворювання серця і цілі терапії (рис. 9). Якщо на тлі контролю ЧШР зберігаються симптоми, може бути призначена антиаритмічна терапія.

Рис. 9. Контроль ЧСС

ХОЗЛ – хронічне обструктивне захворювання легень. * Якщо недигідропіридинові антагоністи кальцію та дигоксин не забезпечують адекватний контроль ЧСС, можуть бути призначені селективні бета 1 адреноблокатори в невеликих дозах. У пацієнтів, які не відповіли на серцеві глікозиди, бета-блокатори або недигідропіридинові антагоністи кальцію, застосовують також аміодарон. Дронедарон може застосовуватися для контролю ЧСС у пацієнтів з рецидивуючими епізодами ФП

Рис. 8. Оптимальний контроль ЧСС