Лекції про філософію історії (1926) 1

Мета цих лекцій — поставити і, в міру моєї спроможності, відповісти на певні питання, що стосуються вивчення історії та предмета, який називається історією і який ми вивчаємо у цьому дослідженні. Ось фундаментальне питання: що саме ми робимо, коли вивчаємо історію? А разом із цим постають і ще троє споріднених питань: (1). Для чого ми це робимо? Сказати б інакше: як це наше вивчення вкладається у наш загальний погляд на цілі й завдання людського життя? (2). У який спосіб найкраще це робити? Сказати б інакше: які засади методу, згідно з якими провадиться чи має провадитися історичне дослідження? (3). Із чим ми це проробляємо? Сказати б інакше: яка істинна природа того, що ми називаємо минулим, що його історична думка обирає як свій предмет?

Я пропоную спочатку обговорити останнє питання. Це допоможе нам випрацювати загальне уявлення про те, що намагається робити історія. Потім я перейду до питання, як вона це робить; це означатиме обговорення даних історичної думки й методів, із допомогою яких вона ці дані тлумачить. Далі, вже насамкінець, я розглядатиму історію як викінчений продукт, коли вона закінчила роботу інтерпретації своїх даних, і поставлю питання, яка ж цінність цього викінченого продукту.

Наша, оксфордська, традиція полягає в комбінуванні історичних студій із філософськими. У моєму ж особистому випадку це комбінування привело до постійного та настирливого допитування самого себе стосовно правильних методів та остаточної цінності історичних студій, і моєю єдиною метою при обдумуванні цих понять, які я збираюсь викласти перед вами, було скласти порахунки із самим собою відносно того, навіщо я вивчаю історію та як би розумніше підходити мені до цього діла. До певної міри я з цими порахунками впорався, і ці лекції я подаю вам у надії

_____________

¹ Оригінал твору знаходиться в «Колінгвудовому архіві Бодлеянської бібліотеки», від. 14. Під цим заголовком Колінгвуд дописав: «Написано 9 — 13 січня 1926 р. для прочитання в зимовому триместрі 1926 p.».

/452/

на те, що дехто з вас, кому, можливо, дошкуляли ті самі труднощі, що й мені, зможе взяти якусь допомогу від мерехтливого світла цих моїх думок. Чи ви сприймете це світло як ознаку, що тут вхід до надійної гавані, а чи як засторогу перед рифами, — полишаю вирішувати це вам.

/453/

З М І С Т

а. Замість вступу: загальна ідея історії

1. Історія і час……………………………………………………………………………..[455]

2. Час як такий, що рухається.……………………………………………………...……[455]

3. Події як те, що рухається в часі.………………………………………………………[455]

4. Час як лінія.…………………………………………………………………….………[456]

5. Ідеальність минулого і майбутнього.…………………………………………………[456]

6. Пам’ять.…………………………………………………………………………………[457]

7. Пам’ять як суб’єктивне й безпосереднє.………………………..……………………[458]

8. Історія як об’єктивне й опосередковане……………………………...………………[459]

9. Історія та її основи……………………………………………………………………..[460]

б. Джерела історії

10. Джерела.………………………………………………………….……………………[460]

11. Тлумачення джерел.………………………………………….………………………[461]

12. Збирання джерел…………………………………………………….……………..…[461]

13. Різноманітність джерел………………………………………………………………[462]

14. Безконечність і конечність джерел………………………….………………………[463]

15. Ерудиція та як її плутають із історією………………………………………………[463]

16. Помилкове розрізнення історії та передісторії.…………….………………………[465]

17. Позитивна цінність цього розрізнення………………………………...……………[466]

18. Паралель із мистецтвом………………………………….………………………..…[467]

19. Використання готової оповіді…………………………………………….…………[467]

20. Зародки критики.………………………………………………………………..……[468]

21. Скептицизм.………………………………………………………………………..…[468]

в. Тлумачення джерел

22. Падіння догматичної історії.…………………………………………………………[471]

23. Історична інтерпретація.……………………………………………………..………[471]

24. Перехресне допитування джерел……………………………………………………[472]

25. Приклади.………………………………………………………..……………………[472]

26. Історія історії.…………………………………………………………………………[473]

27. Це — все ще, по суті, історія.……………………………………….....….…………[475]

28. Але історія простіша й легша.……………………………………………….………[475]

29. У такому потрактуванні «авторитети» стають «джерелами».………….…………[477]

30. Принципи інтерпретації.………………………….…………………….……………[477]

31. Емпіричний звіт про їхнє походження.…………….………….……………………[478]

32. Суб’єктивістський звіт.………………………………………………………………[479]

33. Їх апріорний характер………………………………………………….……..………[480]

34. Їх застосування до оповіді……………………………….……..……………………[482]

35. Чиста методологія.……………………………….…………………….……..………[483]

36. Суб’єктивістський звіт про її принципи.……….………………….…..……………[484]

37. Критика………………………………………….…………………….………………[485]

38. Її філософський характер……………………………………….……………………[485]

г. Оповідь

39. Оповідь.……………………………………………………………………….………[486]

40. Ніяка оповідь не є, в кінцевому підсумку, істинною.…………………...…………[486]

41. А проте, одна істинніша за іншу.……………………………………………………[487]

42. Нескінченне завдання історика.………………………………………………..……[488]

43. Минуле не може бути пізнаним.…………………………………………….………[489]

44. Чи намагається історик пізнати минуле?.…………………..………………………[490]

45. Неспроможність такого погляду…………………………………….………………[490]

46. Чи намагається він перевершити своїх попередників?.……………………………[491]

47. Ні.…………………………………………………………………………………...…[492]

48. Прагматична теорія історії.………………………………….………………………[492]

49. Тенденційна теорія історії.……………………………………………..……………[493]

50. Її банальність у теорії і в практиці……………………………..……………………[494]

51. Її не можна дотримуватися свідомо…………………………………………………[495]

52. Історія як боговиправдання………………………………………….………………[496]

53. Die Weltgeschichte als Weltgericht [світова історія як світовий суд]...……….……[497]

54. Гегель і Кроче про цей момент.………………………………………….…….….…[498]

55. Відкидання оптимізму й песимізму.………………………………………….…..…[499]

56. Минуле — не предмет для моральних суджень.……………….……..……………[499]

57. Це тому, що минуле — ідеальне.……………………………………..………..……[500]

58. Минуле існує для теперішнього.……………………………………...…..…………[501]

59. Тільки фактично існуюче улягає пізнанню.……………….……………………..…[501]

60. Минуле, теперішнє і майбутнє.…………………………………………………...…[502]

61. Історія є ідеальною реконструкцією минулого.……………………….……………[503]

62. Як постають історичні проблеми.………………………………………………...…[503]

63. Першо- й третьорядні проблеми.……………………………………………………[504]

64. Історія та історія історії.………………………………………………..……………[505]

65. Їхня тотожність.………………………………………………………………………[506]

66. Як минуле відрізняється від майбутнього……………………..……………………[507]

67. Ніякої пам’яті чи історії майбутнього……………………………..……………..…[507]

68. Минуле-необхідність, майбутнє-ймовірність………………………………………[510]

69. Давня й сучасна історія.………………………………………...……………………[511]

70. Структура чи модель історії.………………………………………………...………[513]

71. Застереження проти хибної концепції………………………………………………[515]

72. Гегелів погляд та його критики………………………………………………...……[515]

73. Мета минулого.…………………………………………………………………….…[516]

74. Універсальна історія та окремі конкретні історії.…………………….……………[517]

75. Розв’язання антиномії……………………………………………………………..…[518]

76. Кожен — історик.……………………………………………………………….……[520]

77. Історія та філософія.…………………………………………………….……………[521]