5. Мет вивчення теорії д і пр.

Мет теорії Д і пр — це сукупність логічних при­йомів і конкретних способів пізнання загальних і основних зако­номірностей виникн, розвитку і функц Д і пр. Мет не слід плутати з метикою (сукупністю засобів доцільного вивчення явища). Його слід розглядати як вихідну базисну категорію метології. Метологія (вчення про мети) — сист певних теоретич­них принципів, логічних прийомів, конкретних засобів дослідж предмета науки. Мети науки теорії Д і пр поділяються на загальні, окремі (конкретні) і спеціальні. Загальним метом ТДП, як і всіх суспільних наук, є мет філософської діалектики (матеріалістичної та ідеа­лістичної). Він виражається у підході до вивчення Д і пр, який ґрунтується на загальних закономірних зв'язках розвитку буття і свідомості. Мет філософської діалектики передбачає розгляд пр як явища, яке: 1) визначається природою людини і умовами життя суспільства; 2) пов’язане з ін. соц. явищами; 3) знаходиться в постійному розвитку, якісному обновленню. Загальний мет філософської діалектики розкривається через: 1) логічний мет сходження від простого до складного, від аб­страктного до конкретного. Це мет діалектичної логіки — логі­ки теоретичного відтворення генези предмета. Відповідно до цього мету пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об'єкта сприймається як деяке неподільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об'єкт пізнається конкрет­ними частинами. Абстрактне розуміння як односторонність знання, а конкретне – як його повнота, змістовність. Відбувається рух від менш змістовного знання до більш змістовного; 2) мет (принцип) єдності логічного та історичного. Суть. Процес розвитку державно-првих явищ відтворюється у всій багатогранності, у всій повноті – з усіма випадковостіми, винятками, що викривляють об’єктивну логіку розвитку; з усім позитивним, що накопичене історичним досвідом. Мет єдності історичного і логічного в ТДП служить метологічною основою дослідж як закономірностей виникн і розвитку Д і пр, так і закономірностей Д і пр, „що встановилися”; 3) системно-структурний мет, котрий припускає, що всі дер­жавно-прві явища розглядаються як елеми систем. Пр, Д, їх структурні підрозділи є відкритими систми, що складаються із систем нижчого порядку і належать до шир­ших систем. Основні окремі (конкретні) мети теорії Д і пр: 1) формально-догматичний (юридико-технічний) мет припу­скає вивчення пр як такого, у «чистому вигляді», поза зв'язку з економікою, політикою, мораллю та іншими соціальними яви­щами. Його призначення полягає в аналізі чинного законодавства і практики його застосування держ органами, у виявлен­ні зовнішніх, очевидних аспектів првих явищ без проникнення у внутрішні сутнісні сторони та зв'язки; 2) соціологічний мет полягає в дослідженні пр на базі конкретних соціальних фактів. Соціологічний мет містить у собі такі засоби, як ана­ліз статистичних даних і різного роду документів, соціально-првий експеримент, опитування населення. Напр., спос аналізу письмових документів (звітів, службових записок) забезпечують достовірність знань про події, факти, необхідні для дослідж; 3) статистичний мет використовується для встановлення статистичних даних про предмет вивчення, скажімо, даних про кількість прпорушень, про відсоток економічних злочинів тощо; 4) конкретно-історичний мет допомагає вивчити специфіку державно-првого явища конкретного історичного періоду, простежити динаміку його розвитку, наприклад, особливості со­ціального регулювання в період первіснообщинного ладу, ран­ньої державності, сучасної првої Д та ін.; 5) порівняльно-првий мет припускає зіставлення юрид понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей. Порівняння дозволяє класифікувати державно-прві явища, з'ясувати їх історичну послідовність, генетичні зв'язки між ними. Спеціальні мети — мети, що ґрунтуються на досягненнях суспільних і технічних наук : математичний; кібернетичний; психологічний та ін.

З метою різнобічного пізнання Д і пр слід користу­ватися зазначеними метами у сукупності.