108. Спос тлумачення норм пр

Спос (мети) тлумачення — це сукупність прийомів ана­лізу првих норм, розкриття їх змісту (значення) з метою прак­тичної реалізації. Розрізняють такі спос (мети) тлумачення: 1) філологічне (граматичне, текстове, мовне) тлумачення — це з'ясування змісту норми пр через граматичний аналіз її сло­весного формулювання з використанням законів філології; ґрунтується на даних граматики, лексики і припускає аналіз слів, пропозицій, словесних формулювань юрид норм. 2) системне тлумачення — це з'ясування значення норми че­рез встановлення її системних зв'язків з іншими нормами. Сутність його полягає в тому, що норма зіставляється з іншими нормами, встановлюються її місце і значення в даному норма­тивному акті, галузі пр, всій првій сист. Всі норми по­требують системного тлумачення, особливо норми відсилочні і бланкетні, які побудовані так, що можуть розглядатися лише у сукупності з нормами, до яких зроблено відсилання; 3) історико-політичне тлумачення (в тому числі історико-порівняльне) — це з'ясування значення норм пр на підставі ана­лізу конкретних історичних умов їх прийняття; з'ясування ці­лей і завдань, закладених законодавцем. 4) логічне тлумачення — це з'ясування змісту норми пр через використання законів і правил формальної логіки; дозволяє роз­крити зміст юрид норм, який іноді не збігається з букваль­ним значенням через невдалий вибір законодавцем словесних форм. При логічному тлумаченні аналізуються не слова і висло­ви, а пон, які вони відображають. 5)спеціально-юридичне тлумачення — це з'ясування значення норми, яке ґрунтується на досягненнях юрид наук; такі досягнення можуть міститися в самому тексті закону — дефіні­ції понять, а також у роз'ясненнях судових інстанцій і наукових коментарях. Тлумачення пр юристом-професіоналом є ком­петентним внаслідок того, що юрист використовує в процесі тлумачення спеціальні юридичні знання.

109. Акт тлумачення пр: пон та види

Акт офіційного тлумачення норм пр — це акт-документ, який містить роз'яснення змісту і порядку застосування првої норми, сформульоване уповно­важеним органом у рамках його компетенції, і має обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються. Ознаки акта тлумачення норм пр полягають у тому, що він: 1) діє разом з тим нормативно-првим актом, у якому міс­тяться норми пр, що тлумачаться, залежить від них і, як пра­вило, поділяє їх долю; 2) є формально-обов'язковим для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються; 3) не виходить за межі норми, що тлумачиться, являє собою уточнююче судження про норму пр, а не нове нормативне розпорядження; 4) приймається лише пртворчими або спеціально уповно­важеними суб'єктами; 5) має спеціальну письмову форму вираження акта-докумен­та (роз'яснення, інструктивні листи та ін.).

Акти тлумачення норм пр можна поділити на види відпо­відно до різних критеріїв:

— за галузевою належністю норми, що тлумачиться, — акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального пр тощо; — за структурними елемами норми, що тлумачиться, — акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції; — за юр формою вираження — постанови, укази, на­кази, роз'яснення та ін.; — за сферою дії — нормативні, казуальні; - за «авторством» норми, що тлумачиться: а) акти автентичного тлумачення, б) акти легального (делегованого) тлумачення. - за повноваженнями інтерпретатора: 1. інтерпретаціині акти пртворчих органів— засновані на пртворчих повноваженнях інтерпретатора, згідно з якими наділяються певною формою; містять нор­мативні (загальні) роз'яснення; мають юридичну силу, однако­ву з юр силою пр­творчих актів даного органу (наприклад, постанова Верхов­ної Ради України). 2. інтерпретаціині акти прзастосовних органів — засновані на прзастосов­них повноваженнях інтерпрета­тора, згідно з якими наділяють­ся певною формою; містять правила застосування норм пр, сформульовані в резуль­таті узагальнення юридичної практики (наприклад, постано­ва Пленуму Верховного Суду України).