96. Пон і зміст юридичного процесу.

Юридичний процес — це сист взаємопов'яза­них првих форм діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб, а також визначених нормами пр інших субєктів, що знаходить свій вираз у здійсненні операцій для вирішення юрид справ, що обумовлю­ють відповідні юридичні наслідки і регулюються процесу­альними нормами. Відтак, юридичний процес починається з розгляду відповідної юридичної справи. Юр спр — це пе­редбачена нормами чинного пр конкретна життєва обставина, що розглядається і вирішується на підставі закону, маючи відповідні юридичні наслідки. Ці два момен­ти і визначають природу юридичної справи, вони є юр фактами для виникн процесуальних првідносин. Юридичний процес — це визначений нормами пр порядок здійснення відповідних операцій, який веде до вирішення юридичне значущих питань. При цьому об'єктом операцій виступають одночасно норми матеріального і процесуального пр. Здебільшого суддя, слідчий чи інший суб'єкт процесуальних првідносин починають цю діяльність з стадії вибору і аналізу првих норм. До наступних стадій належать: 1) перевірка чинності та юри­дичної сили норм пр; 2) перевірка правильності тексту статті і нормативного акта; 3) тлумачення првих норм; 4) з'ясування меж дії норм пр у просторі, часі і по колу осіб. Для встановлення достовірності норм пр ці стадії є обов'язковими. Юридичний процес набуває регламентації за допомо­гою, передусім, норм цивільно-процесуального і кримінально-процесуального пр. Стан, коли ма­теріальне пр має свої процесуальні форми, є об'єктивно зумовленим. Види юридичного процесу, здебільшого, класифікують за предметною ознакою. При цьому за основу класифікації беруть відповідні галузі матеріального пр, що застосовуються у діяльності конкретних органів Д. Тому й юридичний процес має такі види, як кри­мінальний, цивільний, адміністративний і т. ін. Але така класифікація не дає можливості установити функціональ­ний зв'язок юридичного процесу з механізмом првого регулювання, а також уявити юридичний процес як систе­му. Тому за функціональною ознакою виділяють такі види процесів: установчий, пртворчий, прзастосовчий, су­довий і контрольний. Установчий процес — це діяльність уповноважених органів Д, посадових осіб і організацій щодо реалізації норм матеріального пр, що встановлюють їхні пр по формуванню, скасуванню чи перебудові органів Д, призначення чи звільнення посадових осіб й інших суб'єктів управління. Пртворчий процес — це діяльність уповноважених органів Д, організацій і посадових осіб по підготовці, затвердженню і офіційному проголошенню нормативно-првих актів. Прзастосовчий процес — це діяльність уповноваже­них органів Д, організацій, посадових осіб, пов'язана із розглядом і вирішенням індивідуальних справ, що мають юридичне значення. Судовий процес — це діяльність суду і суддів щодо здійснення прсуддя. Контрольний процес — це діяльність органів Д, громадських організацій і посадових осіб для перевірки відповідності дотримання підлеглими суб'єктами првих приписів і припинення прпорушень передбаченими ор­ганізаційно-првими засобами.