119. Юридичні факти та їх класифікація

Юридичний факт — це життєва обставина, з якою норми пр пов'язують виникн, зміну або припинення првідносин. За наявності норм пр без юридичного факту првідносини неможливі. Юридичні факти класифікуються за різними підставами.1. Види юрид фактів за юр наслідками: а) прутворюючі - на основі яких суб'єкти набувають певних прав та обов'язків (при досягненні певного віку - пр брати участь у виборах; б) прзмінюючі - що тягнуть за собою збільшення або зменшення обсягу певних прав чи обов'язків; в) прприпиняючі - що ліквідують певні пр і обов'язки, носієм яких суб'єкт був до виникн цих фактів. 2. За складом: а) прості - що складаються з одного факту, якого досить для настання юрид наслідків; б) складні - що являють собою певну сукупність окремих фактів, необхідних для настання юрид наслідків. 3. За тривалістю у часі: а) одноактні – що складаються з одноразового акту їх виявлення (купівля квитка, що дає пр на проїзд); б) триваючі (або юридичні стани) -тривала у часі ознака (перебування у шлюбі). 4. За відношенням до волі суб'єктів: а) події - відбуваються незалежно від волі суб'єктів (стихійне лихо); б) дії - відбуваються по волі суб'єкта: - прмірні - відповідають вимогам норм пр; - протиправні - не відповідають вимогам првих норм. Прмірні юридичні факти поділяються на:1) юридичні акти - дії, що спеціально чиняться з метою виникн певних юрид наслідків (подача заяви про прийом на роботу); 2) юридичне значущі вчинки - дії, що не мають на меті спричинення юрид наслідків, але вони виникають в силу закону (знахідка скарбу).

120. Пон, структура та види прсвідомості.

Прсвідомість — це сист ідей, уявлень, емоцій і почут­тів, які виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до чинного, минулого та бажаного пр, а також до діяльності, пов'язаної з прм. Ключовий пункт прсвідомості — усвідомлення людьми цінностей природного пр, прав і свобод людини і оцінка чин­ного пр з погляду його відповідності загальнолюдським цін­ностям, що знайшли закріплення в міжнародних документах про пр людини. Прсвідомість не тільки виражає ставлення індивіда до првої дійсності, а й спрямовує її на певні зміни в првому середовищі, прогнозує і моделює їх. У структурі прсвідомості суспільства виділяють такі елеми: 1) Прва психологія — це сукупність почуттів і емоцій, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до пр, првих явищ. Це неусвідомлене або не до кінця продумане став­лення до пр, првих явищ, що й є прсвідомістю, яка походить з повсякденної практики у процесі зіткнення з конк­ретними юр ситуаціями, а тому формується здебіль­шого стихійно, спорадично, безсистемне, тобто прва психо­логія не осмислена теоретично, не упорядкована логічно. В ній провідним елемом є емоції, а не понятійні форми відобра­ження првої дійсності. 2) Прва ідеологія — це сист првих принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осми­слення првої дійсності, усвідомлене проникнення в сутність првих явищ. Це концептуально оформлена, логічно систтизована, те­оретично і науково осмислена прсвідомість. Інтелект є про­відним елемом првої ідеології. Сучасна прва ідеологія грунтується на сист теорій, ідей і принципів: теорії соціаль­ної првої Д, принципу поділу вл, теорії народного суверенітету, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, принципу верховенства пр, переваги загаль­новизнаних норм міжнародного пр над нормами національного пр та ін. 3) Прва поведінка — вольовий бік прсвідомості, який яв­ляє собою процес переведення првих норм у реальну пр­ву поведінку. Вона складається із елемів, що визначають її напрямок (характер), — мотивів првої поведінки, првих настанов. Види прсвідомості. За суб'єктами (носіями) прсвідомості розрізняють такі види прсвідомості: 1) індивідуальну — сукупність првих поглядів, почуттів, настроїв і переконань конкретного індивіда; 2) групову — виражає ставлення до пр, првих явищ, їх оцінку з боку соціальних груп, формальних і неформальних колективів, відображає їх загальні інтереси і потреби, їх співвідн з інтересами всього суспільства; 3) суспільну — виражає ставлення до пр всього суспільст­ва, відображає його інтереси. За глибиною відображення првої дійсності прсвідомість може бути: 1) повсякденною, непрофесійною — являє собою життєві, ча­сом поверхневі судження про пр людини, яка стикається з прм у повсякденній трудовій, сімейній, суспільній та інших сферах життя; 2) професійною — спеціалізовані прві знання, що викори­стовуються в роботі професіоналами-юристами (у суді прокурор — обвинувачує, адвокат — захищає та ін.). Вона включає: а) наукову (теоретичну) прсвідомість учених, викладачів вузів; б) практичну прсвідомість суддів, юрисконсультів, адво­катів, прокурорів та ін.