101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації

Прзастосування — це здійснювана в процедурно-процесу­альному порядку владна організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуаліза­ції юрид норм стосовно конкретних суб'єктів і конкрет­них життєвих випадків в акті застосування норм пр. Застосування првих норм — це ухвалення на основі норм пр рішень у конкретних спрх. За загальним правилом основною формою реалізації пр суддями та іншими посадовими особами Д вважається застосування првих норм, що містяться в за­конах і підзаконних нормативних актах. Ознаки застосування норм пр.1. Має владний характер, тому що це діяльність компетент­ного органу або посадової особи лише в рамках наданих йому (їй) повноважень. 2. Має індивідуалізований, персоніфікований характер, тому що являє собою вирішення конкретної справи, життєвого випадку, певної првої ситуації на основі норм пр. 3. Має процедурно-процесуальний характер, тому що являє собою офіційний порядок дій, складається з низки стадій. 4. Має творчий, інтелектуальний характер, тому що це завжди інтелектуальна діяльність. 5. Здійснюється на основі норм пр. 6. Має юр оформлений характер — завершується ухва­ленням спеціального акта (у більшості випадків письмового), який називається актом застосування норм пр або прзастосовним актом. 7. У своїй результативній частині (прзастосовний акт) завжди відіграє роль юридичного факту, який породжує, змінює або припиняє конкретні првідносини (наприклад, вступ до шлюбу, розлучення подружжя, усиновлення дитини).

102. Стадії прзастосовчого процесу

Порядок застосування норм пр, як правило, складається з трьох стадій прзастосувальної діяльності:1) встановлення фактичних обставин справи; 2) встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юрид норм (інакше: юр кваліфікація фактичних обставин); 3) вирішення справи і документальне оформлення ухвалено­го рішення. 4) застосування норм пр. І. Встановлення фактичних обставин справи (юр квалі­фікація фактичних обставин) — це стадія підготовча, але надзви­чайно відповідальна, оскільки іноді має вирішальне значення. Її можна поділити на такі підстадії: 1. Встановлення юрид фактів і юридичного (фактично­го) складу. Це можуть бути головні факти (тобто факти, що під­лягають доведенню) і факти, що підтверджують головні, але обо­в'язково у тому обсязі, як того вимагає нормальне вирішення юридичної справи. 2. Встановлення фактичних обставин справи здійснюється за допомогою юрид доказів. 3. Встановлення фактичних обставин справи відбувається че­рез доведення — творчу діяльність з встановлення і надання дока­зів, участь в їх дослідженні та оцінці. II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юрид норм. Встановлення юридичної основи справи є юр квалі­фікацією фактичних обставин справи. Встановлення юридичної основи справи (юр кваліфі­кація фактичних обставин) включає: 1. Вибір галузі, підгалузі, інституту пр і знаходження нор­ми, яка може бути застосована до даного випадку. 2. Перевірку дійсності тексту того акта, в якому міститься шукана норма, тобто встановлення офіційного тексту норми. 3. Аналіз норми з погляду її дії в часі, просторі і за колом осіб. 4. З'ясування змісту норми пр. Необхідна перевірка, чи немає офіційного тлумачення норми. Якщо пртворчий орган видав нормативно-првий акт, а потім — акт, у якому наво­диться офіційне тлумачення, то таке тлумачення є обов'язковим для того, хто застосовує норму. Недостатньо перевірити, чи було офіційне тлумачення. Прзастосовний орган має сам її тлумачити, тому що без тлума­чення не можна застосовувати прву норму. Всі зазначені дії є головними вимогами до застосування норм і пр і служать одній меті — правильній кваліфікації фактів, а відтак — зміцненню законності та прпорядку. III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення. Результат вирішення юридичної справи виражається в індивідуальному державно-владному велінні, розпорядженні, акті-документі, який називається прзастосовним актом. ІV. Застосування норм пр – на якій здійснюються фактичні дії, завдяки чому норма пр, її настанови впроваджуються в життя.

103. Акти застосування пр: пон та види Акт застосування норм пр (прзастосовний акт) — це ін­дивідуальний првий акт-волевиявлення (рішення) уповнова­женого суб'єкта пр (компетентного держ органу або посадової особи), що встановлює (змінює, припиняє) на основі юрид норм пр і обов'язки учасників конкретних првідносин або міру відповідальності конкретних осіб за вчине­не ними прпорушення. У встановлених законом випадках він оформляється у вигляді письмового документа (акта-доку­мента). Прзастосовний акт — вирок, рішення, ви­сновок тощо — результат вирішення юридичної справи і підсумок застосування норм пр. Серед актів застосування норм пр слід розрізняти: — основний акт, в якому виражене рішення юридичної спра­ви в цілому; — допоміжні акти (проміжні, додаткові, супутні), що оформ­ляються при встановленні фактичних обставин справи, у ході судового процесу, на інших стадіях. Ознаки акта застосування норм пр такі. 1. Приймається на основі нормативно-првого акта і спи­рається на певну норму пр, тобто є законним і обгрунтова­ним. 2. Виходить від компетентних органів Д в особі їх посадових осіб і являє собою категоричне, офіційно-владне, обо­в'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою Д. 3. Адресується чітко визначеним суб'єктам, тобто є персоні­фікованим, індивідуальним. 4. Поширює норму пр на конкретну юридичну ситуацію (виключається поширення на подібні випадки), вичерпує себе одноразовим застосуванням, тобто розрахований на один раз. 5. Має певну, встановлену законом форму документа (наказ, рішення, вирок, розпорядження), якщо це письмовий акт. Містить чітко позначені реквізити: назву, підпис, дату. Має сувору структуру: вступну, описову, мотивувальну і резуль­тативну частини. 6. Може бути оскаржений чи опротестований ким-небудь із зацікавлених осіб. Види актів застосування норм пр класифікуються за різ­ними критеріями. За формою зовнішнього вираження: 1) письмовий акт . Письмовий акт може бути, як мінімум, двох видів: а) окремий документ (вирок суду); б) резолюція за матеріалами справи (затвердження про­курором обвинувального висновку); 2) усний акт (виклик понятих); 3) конклюдентний акт — акт дії (наприклад, застосування працівниками міліції табельної зброї або застосування жестів міліціонером-регулювальником дорожнього руху). За способом прийняття: 1) колегіальні; 2) одноособові. За суб'єктами прийняття: • акти парламенту; • акти глави Д; • акти виконавчих органів; • рішення загальних судів; • акти арбітражу; • акти нотаріату; • акти прокурорського нагляду; • акти місцевих (муніципальних) органів вл; • акти керівників підприємств, військових частин тощо; • акти уповноважених органів громадських організацій тощо. Акти застосування норм пр приймаються практично всі­ма органами Д. За юр формою: • укази; • постанови; • розпорядження; • накази; ухвали (суду та ін.); протести, подання, розпорядження, вироки, рішення. За галузевою належністю: 1) кримінально-прві; 2) адміністративно-прві; 3) цивільно-прві та ін. (крім процесуальних). За юр наслідками: 1) првстановлюючі (про призначення директора, про при­своєння звання); 2) прконстатуючі (свідоцтво про шлюб; свідоцтво про смерть);3) прприпиняючі (протест прокурора з приводу незакон­ного виселення громадянина ); 4) прзмінюючі (заміна арешту підслідного на підписку про невиїзд); 5) прскасовуючі (винесення судом рішення про ліквіда­цію акта, про втрату ним юридичної сили).