- •1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
- •5. Мет вивчення теорії д і пр.
- •7. Відмінність в понх об’єкту і предмету теорії д і пр.
- •8. Структура теорії д і пр.
- •9. Мет: пон, значення, вимоги до нього.
- •12. Діалектичний мет в юридичному пізнанні.
- •13. Системно-функціональний мет в юридичній науці і практиці.
- •14. Порівняльний мет в юридичній науці та практиці. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.
- •15. Плюралізм теорій походження д і пр.
- •17. Вл як загально соціологічна категорія.
- •18. Пон та ознаки політ вл.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •20. Місце і роль д у політ сист суспільства.
- •21. Основні ознаки д, які відрізняють її від інших організацій політ сист суспільства.
- •22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.
- •23. Історичні типи д.
- •24. Пон, соціальна сутність і прич виникн д.
- •25. Проблеми співвідн політ та держ вл.
- •28. Співвідн д та особистості.
- •29. Пон функцій д, форми і мети їх здійснення.
- •30. Пон і класифікація функцій д.
- •31. Головні внутрішні функції д.
- •32. Головні зовнішні функції д.
- •33. Форма д : пон і структура.
- •34. Форма держ правління : її пон та види.
- •35. Форма держ устрою : пон та види.
- •36. Державно-політичний режим : пон та види.
- •37. Орган д : пон, ознаки та види.
- •38. Пон механізму д. Принципи його організації та здійснення.
- •39. Структура механізму д.
- •40. Основні сучасні концепції д.
- •41. Теорія првої д та її відмінність від теорії “д соціального благоденства”.
- •42. Сутність “теорії еліт”.
- •43. Зміст теорії національної д.
- •45. Основні напрями вчення про пр.
- •46. Пон, сутність і походження пр.
- •47. Пр і суспільство. Функції пр.
- •48. Пон і структура првої сист.
- •49. Основні сучасні концепції пр.
- •50. Класифікація првих систем.
- •51. Основні прві сім’ї сучасного світу.
- •52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.
- •53. Порівняльне прзнавство як напрям сучасної юридичної науки.
- •54. Особливості предмета порівняльного прзнавства та його значення для юридичної теорії і практики.
- •55. Пон і структура пр у країнах романо-германської првої сім’ї.
- •59. Особливості виникн та загальна характеристика мусульманського пр.
- •60. Джерела мусульманського пр.
- •62. Ідея првої державності в історії політико-првої думки.
- •63. Пон та принципи првої д.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •66. Првий статус особи : пон, структура, види.
- •71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
- •74. Публічне та приватне пр : пон і структура
- •75. Загальна характеристика галузей публічного пр.
- •76. Заг характетистика галузей приватного пр.
- •77. Співвідн націон та міжнародного пр
- •78. Співвідн і взаємодія матеріального і процесуального пр
- •79. Юридичний процес — елем процесуально-првого механізму
- •83. Пр в сист соціальних норм. Пон і класифікація соціальних норм
- •84. Співвідн пр і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Прві презумції та аксіоми
- •87. Пон та сист нормативно-првих актів в Укр
- •88. Дія нормативно-првих актів в часі, просторі, і за колом осіб.
- •90. Пон та види форм пр
- •91. Пон та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •93. Сист пр і сист законодавства: співвідн та взаємодія
- •94. Сист закон та сист-ція норм-првих актів
- •95. Сист-ція законодавства: пон та види
- •96. Пон і зміст юридичного процесу.
- •97. Стадії юридичного процесу.
- •98. Прві процедури та судові процедури
- •99. Пон делегованого законодавства
- •100. Форми реалізіції норм пр
- •101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації
- •102. Стадії прзастосовчого процесу
- •104. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія пр.
- •105. Юридичні колізії та засоби їх вирішення.
- •106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
- •107. Види тлумачення пр за суб'єктами
- •108. Спос тлумачення норм пр
- •109. Акт тлумачення пр: пон та види
- •110. Тлумачення Конституції та законів України.
- •111. Пон, структура та функції юридичної практики.
- •112. Види юридичної практики
- •113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
- •114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
- •117. Суб'єктивне пр і суб'єктивний обов'язок як зміст првідносин
- •118. Об'єкти првідносин: пон та види
- •119. Юридичні факти та їх класифікація
- •120. Пон, структура та види прсвідомості.
- •121. Прве виховання: пон, форми, мети.
- •122. Пон і загальна характеристика првої культури
- •127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
- •128. Првий ідеалізм та його причини
- •129. Првий порядок: пон, загальна характ та структура
- •134. Юридичний склад прпорушення.
- •135. Види прпорушень
- •138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
- •136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
- •139. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •140. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •141. Юр відповідальність та держ примус.
- •142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.
- •143. Прве регулювання і првий вплив
- •145. Механізм, основні елеми та стадії првого регулювання
- •146. Місце і роль д у функціонуванні механізму првого регулювання суспільних відносин
- •124. Загальна характеристика првої політики
- •126. Сучасні пріорітети укр. Првої політики
- •26. Пон народовладдя
- •27. Організація народовладдя та його основні інститути
- •78. Співвідн та взаємодія матеріального та процесуального пр
- •131. Пр, законність, прпорядок
- •110. Тлумачення Конституції та законів Укр
- •6. Пон природи теорії д і пр.
- •10. Класифікація метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу.
- •11. Цінність метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу. Це такі мети як : соціально-юридичний, системно-функціональний, сходження від абстрактного до конкретного.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •67. Пр як форма свободи і відповідальність особи.
- •68. Основні пр людини як загально-соціальне явище.
- •70. Прва д як гарант здійснення та захисту прав людини – загальнолюдський соціально – політичний ідеал.
113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
У суспільстві існує багато різних за змістом відносин, з-поміж яких прві відносини займають особливе місце. Прві відносини є результатом дії вимог норм пр на відносини між різними суб’єктами. Вони мають низку ознак, що відрізняє їх від інших видів суспільних відносин. Такими ознаками є:1) належність првідносин до сфери ідеологічних відносин як результат свідомої діяльності людини; 2) првідносини з формальної точки зору суто юридичного підходу нерозривно пов'язані з нормами пр, виникають на їх основі. Реально можуть виникати лише првідносини, які визначені юр нормою. Єдиний виняток з цього правила - виникн првідносин у випадку вирішення справи на основі аналогії пр; 3) првідносини - це особлива форма взаємозв'язку суб'єктів через їх пр і обов'язки, що закріплені у првих нормах. У првідносинах завжди є дві сторони - одна, що має суб'єктивні пр, і друга - на яку покладені відповідні юридичні обов'язки; 4) у првідносинах реалізація суб'єктивних прав і здійснення юрид обов'язків забезпечуються можливістю застосування заходів держ примусу; 5) првідносини - це вольові відносини між суб'єктами, тобто вони виникають за їх волевиявленням. При цьому є првідносини, для виникн яких потрібне волевиявлення всіх його учасників (вступ до шлюбу), та првідносини, для виникн яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (проведення обшуку, накладення адміністративного стягнення).
Отже, првідносини - це специфічні вольові суспільні відносини, що виникають на основі відповідних норм пр, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними прми та юр обов'язками.
115. Підстави винекнення і функц првідносин. Взаємозв’язок норми пр і првідношення. Првідносини виникають і розвиваються за певних передумов. Виділяють два види передумов виникн првідносин: 1) матеріальні (загальні): — у вузькому значенні — це певні інтереси або блага, що зв'язують суб'єктів пр (не менше двох) як учасників првідносин; — у широкому значенні — сист соціальних, економічних, політичних, ідеологічних обставин, що спричиняють об'єктивну необхідність у првому регулюванні суспільних відносин; встановлення доцільних відносин між суб'єктами через надання їм юрид прав, повноважень (посадовим особам), а також покладання юрид обов'язків і відповідальності; 2) юридичні (спеціальні). • норма пр; • прсуб'єктність (прдієздатність); • юридичний факт (може розглядатися і як передумова првідносин, і як їх структурний елем). Двом видам передумов виникн првідносин відповідають два види їх змісту: 1) матеріальний — реальні дії, пов'язані з використанням і здійсненням суб'єктивних юрид прав і суб'єктивних юрид обов'язків; фактично поведінка (дія чи бездіяльність), яку прмочний може, а прзобов'язаний повинен здійснити; 2) юридичний — суб'єктивне юридичне пр, повноваження, суб'єктивний юридичний обов'язок, юр відповідальність. Првідносини - це специфічні вольові суспільні відносини, що виникають на основі відповідних норм пр, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними прми та юр обов'язками. Взаємозв'язок норми пр і првідносин виражається у такому. 1. Првідносини виникають і функціонують на підставі норми пр. Обумовленість змісту првідносин нормами пр аж ніяк не означає, що всі види првідносин можуть виникати і розвиватися лише за наявності відповідних норм пр. Норми пр найчастіше встановлюють лише окремі принципи првого регулювання, які як би окреслюють певні рамки првідносин. Як правило, првідносини: а) виникають, припиняються або змінюються на підставі норм пр (повна детермінованість, тобто причинна обумовленість првідносин нормами пр); б) допускаються нормами пр (часткова детермінованість). У цьому разі зміст првідносин визначається незалежними від првих норм «детермінантами», насамперед договором суб'єктів майбутніх првідносин. 2. Првідносини є формою реалізації норми пр, впровадженням її в життя, нормою пр в дії. За характером зв'язку між нормою пр і првідносинами можна судити про дійсну реалізацію прагнень, домагань людей. Точніше, за самим фактом виникн або невиникн првих відносин можна судити, чи відповідають правила, наказані нормою пр, їх інтересам. Якщо норма пр суперечить їх домаганням, люди не встановлюватимуть прві відносини відповідно до неї. З встановленням првих відносин їх сторонами реалізація пр не закінчується, а тільки починається. 3. Норма пр і првідносини — неодмінні складові елеми механізму првого регулювання. Їх єдність виражає союз самостійних, відносно вільних юрид явищ, їх взаємодію, а не породження одного юридичного явища іншим юр явищем. 4. Норма пр містить у собі модель фактичних відносин та їх форми — првідносини. Якщо звернутися до аналізу структури норми пр, то можна побачити, що гіпотеза вказує на умови виникн првід носин, диспозиція — на пр і обов'язки, а санкція — на можливі наслідки недодержання норми і првідносин, що виникають на її підставі.
116. Суб'єкти првідносин. Прсуб’єктність та її елеми Суб'єкти првідносин — це індивідуальні чи колективні суб'єкти пр, які використовують свою прсуб'єктність у конкретних првідносинах, виступаючи реалізаторами суб'єктивних юрид прав і обов'язків, повноважень і юридичної відповідальності. Види суб'єктів првідносин: 1) індивідуальні суб'єкти (фізичні особи): — громадяни, тобто індивіди, що мають громадянство даної країни; — іноземні громадяни; — особи без громадянства (апатриди); — особи з подвійним громадянством (біпатриди); 2) колективні суб'єкти (юридичні особи): — державні органи, організації, установи, підприємства; — органи місцевого самоврядування; — громадські об'єднання (партії, профспілкові організації тощо); — релігійні організації; 3) Д та її структурні одиниці: —Д; — державні утворення (суб'єкти федерації — штати, землі, автономії; в Україні — Автономна Республіка Крим); — адміністративно-територіальні одиниці (область, місто, селище та ін.). Прсуб'єктність осіб — це передбачена нормами пр здатність (можливість) бути учасниками првідносин. Склад прсуб'єктності: • прздатність; • дієздатність; • деліктоздатність. Прздатність — це передбачена нормами пр здатність (можливість) особи мати суб'єктивні юридичні пр і виконувати суб'єктивні юридичні обов'язки. Прздатність фізичної особи виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи. Дієздатність — це передбачена нормами пр здатність особи самостійно, своїми усвідомленими діями здійснювати (використовувати і виконувати) суб'єктивні юридичні пр, обов'язки і нести відповідальність. Дієздатністьфізичної особи, на відміну від прздатності, залежить від віку, фізичного стану особи, а також інших особистих якостей людини, що з'являються у неї в міру розумового, фізичного, соціального розвитку. Повна дієздатність настає з моменту повноліття. Прздатність і дієздатність юридичної особи настає з моменту держ реєстрації. Деліктоздатність — це здатність нести відповідальність за вчинені прпорушення.
