- •1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
- •5. Мет вивчення теорії д і пр.
- •7. Відмінність в понх об’єкту і предмету теорії д і пр.
- •8. Структура теорії д і пр.
- •9. Мет: пон, значення, вимоги до нього.
- •12. Діалектичний мет в юридичному пізнанні.
- •13. Системно-функціональний мет в юридичній науці і практиці.
- •14. Порівняльний мет в юридичній науці та практиці. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.
- •15. Плюралізм теорій походження д і пр.
- •17. Вл як загально соціологічна категорія.
- •18. Пон та ознаки політ вл.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •20. Місце і роль д у політ сист суспільства.
- •21. Основні ознаки д, які відрізняють її від інших організацій політ сист суспільства.
- •22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.
- •23. Історичні типи д.
- •24. Пон, соціальна сутність і прич виникн д.
- •25. Проблеми співвідн політ та держ вл.
- •28. Співвідн д та особистості.
- •29. Пон функцій д, форми і мети їх здійснення.
- •30. Пон і класифікація функцій д.
- •31. Головні внутрішні функції д.
- •32. Головні зовнішні функції д.
- •33. Форма д : пон і структура.
- •34. Форма держ правління : її пон та види.
- •35. Форма держ устрою : пон та види.
- •36. Державно-політичний режим : пон та види.
- •37. Орган д : пон, ознаки та види.
- •38. Пон механізму д. Принципи його організації та здійснення.
- •39. Структура механізму д.
- •40. Основні сучасні концепції д.
- •41. Теорія првої д та її відмінність від теорії “д соціального благоденства”.
- •42. Сутність “теорії еліт”.
- •43. Зміст теорії національної д.
- •45. Основні напрями вчення про пр.
- •46. Пон, сутність і походження пр.
- •47. Пр і суспільство. Функції пр.
- •48. Пон і структура првої сист.
- •49. Основні сучасні концепції пр.
- •50. Класифікація првих систем.
- •51. Основні прві сім’ї сучасного світу.
- •52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.
- •53. Порівняльне прзнавство як напрям сучасної юридичної науки.
- •54. Особливості предмета порівняльного прзнавства та його значення для юридичної теорії і практики.
- •55. Пон і структура пр у країнах романо-германської првої сім’ї.
- •59. Особливості виникн та загальна характеристика мусульманського пр.
- •60. Джерела мусульманського пр.
- •62. Ідея првої державності в історії політико-првої думки.
- •63. Пон та принципи првої д.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •66. Првий статус особи : пон, структура, види.
- •71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
- •74. Публічне та приватне пр : пон і структура
- •75. Загальна характеристика галузей публічного пр.
- •76. Заг характетистика галузей приватного пр.
- •77. Співвідн націон та міжнародного пр
- •78. Співвідн і взаємодія матеріального і процесуального пр
- •79. Юридичний процес — елем процесуально-првого механізму
- •83. Пр в сист соціальних норм. Пон і класифікація соціальних норм
- •84. Співвідн пр і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Прві презумції та аксіоми
- •87. Пон та сист нормативно-првих актів в Укр
- •88. Дія нормативно-првих актів в часі, просторі, і за колом осіб.
- •90. Пон та види форм пр
- •91. Пон та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •93. Сист пр і сист законодавства: співвідн та взаємодія
- •94. Сист закон та сист-ція норм-првих актів
- •95. Сист-ція законодавства: пон та види
- •96. Пон і зміст юридичного процесу.
- •97. Стадії юридичного процесу.
- •98. Прві процедури та судові процедури
- •99. Пон делегованого законодавства
- •100. Форми реалізіції норм пр
- •101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації
- •102. Стадії прзастосовчого процесу
- •104. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія пр.
- •105. Юридичні колізії та засоби їх вирішення.
- •106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
- •107. Види тлумачення пр за суб'єктами
- •108. Спос тлумачення норм пр
- •109. Акт тлумачення пр: пон та види
- •110. Тлумачення Конституції та законів України.
- •111. Пон, структура та функції юридичної практики.
- •112. Види юридичної практики
- •113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
- •114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
- •117. Суб'єктивне пр і суб'єктивний обов'язок як зміст првідносин
- •118. Об'єкти првідносин: пон та види
- •119. Юридичні факти та їх класифікація
- •120. Пон, структура та види прсвідомості.
- •121. Прве виховання: пон, форми, мети.
- •122. Пон і загальна характеристика првої культури
- •127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
- •128. Првий ідеалізм та його причини
- •129. Првий порядок: пон, загальна характ та структура
- •134. Юридичний склад прпорушення.
- •135. Види прпорушень
- •138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
- •136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
- •139. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •140. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •141. Юр відповідальність та держ примус.
- •142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.
- •143. Прве регулювання і првий вплив
- •145. Механізм, основні елеми та стадії првого регулювання
- •146. Місце і роль д у функціонуванні механізму првого регулювання суспільних відносин
- •124. Загальна характеристика првої політики
- •126. Сучасні пріорітети укр. Првої політики
- •26. Пон народовладдя
- •27. Організація народовладдя та його основні інститути
- •78. Співвідн та взаємодія матеріального та процесуального пр
- •131. Пр, законність, прпорядок
- •110. Тлумачення Конституції та законів Укр
- •6. Пон природи теорії д і пр.
- •10. Класифікація метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу.
- •11. Цінність метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу. Це такі мети як : соціально-юридичний, системно-функціональний, сходження від абстрактного до конкретного.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •67. Пр як форма свободи і відповідальність особи.
- •68. Основні пр людини як загально-соціальне явище.
- •70. Прва д як гарант здійснення та захисту прав людини – загальнолюдський соціально – політичний ідеал.
127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
Првий нігілізм – різновид соціального нігілізму. Нігілізм означає негативне відношення суб’єкта до певних норм, поглядів. Суть првого нігілізму полягає в негативному зневажливому відношенні до пр , закону. Причинами можуть бути прва невихованість населення. Велику роль грає незнання пр. Причиною є і війна законів, прийняття суперечливих првих актів, протиріччя між законодавчою і виконавчою влми. Серйозною причиною можуть бути порушення прав людини, особливо пр на життя, честь, гідність, майно, житло, безпеку. Якщо особу не захищає пр у неї це підриває довіру в закон, здатність Д забезпечити порядок і спокій в суспільстві. Безсилля пр не може породити позитивне відношення до нього. Тобто пр саме виступає причиною нігілізму. Існує безліч різних форм нігілізму: 1. Насамперед це прямі навмисні порушення діючих законів і інших нормативно-првих актів. Ці порушення складають масив кримінально карних діянь, а також цивільних, адміністративних і дисциплінарних провин. Злісний, корисливий карний кримінал — найбільш грубий і небезпечний вид првого нігілізму, що наносить значну шкоду суспільству — фізичну, матеріальну, моральну. 2. Повсюдне масове недотримання і невиконання юрид розпоряджень, коли суб'єкти (громадяни, посадові особи, державні органи, громадські організації) попросту не співвідносять своє поводження з вимогами првих норм, а прагнуть жити і діяти по «своїх правилах». 3. Війна законів, видання суперечливих, рівнобіжних чи навіть взаємовиключних првих актів, що як би нейтралізують один одного, розтрачуючи даремно свою силу. Нерідко підзаконні акти стають «надзаконними». Прийняті у великій кількості юридичні норми не стикуються, погано синхронізовані. У результаті виникають найгостріші колізії. 4. Підміна законності політичною, ідеологічною чи прагматичною доцільністю, виходи різних офіційних посадових осіб і органів, суспільних груп і сил на непрве поле діяльності, прагнення реалізувати свої інтереси поза рамками Конституції чи в «розрідженому првому просторі». 5. Конфронтація представницьких і виконавчих структур вл на всіх рівнях. 6. Серйозним джерелом політико-юридичного нігілізму є порушення прав людини, особливо таких, як пр на життя, честь, гідність, житло, майно, безпеку. 7. Нарешті, можна виділити теоретичну форму првого нігілізму, що виникає з деяких старих і нових постулатів. Вони зв'язані як з догматизацией і вульгаризацією відомих положень марксизму про державу і пр, так і з поруч невірних чи сугубо ідеологізованих, а тому перекручених представлень про державно-прву дійсність і її розвиток.
128. Првий ідеалізм та його причини
Якщо првий нігілізм означає недооцінку пр, то првий ідеалізм — його переоцінку. Оба ці явища характеризуються одними коренями — юр незнанням, нерозвиненою і деформованою прсвідомістю, дефіцитом політико-првої культури. Елеми ідеалізму і првого романтизму містить Конституція тому що багато її положення в нинішніх кризових умовах нездійсненні. Вона ще довгий час буде сприйматися суспільством як деякий звід мало чим поки підкріплених загальних принципів, а не як реальний документ. Відомим забіганням уперед можна вважати статті 1 Конституції, що говорить, що Україна вже сьогодні є првою Д. Тут явно бажане приймається за дійсне. Але справжнє лихо полягає в тому, що навіть гарні і потрібні закони не працюють — в одних випадках тому, що відсутні необхідні механізми їхньої реалізації, в інші (і це головна причина) — через те, що навколо простирається ненормальне середовище їхнього функц. Вл слабка, вона не може зібрати податки, забезпечити реалізацію своїх законів, зупинити злочинність, захистити громадян. Вона не справляється з найпершою функцією — регулятора громадського життя, порядку, стабільності. І це теж ідеалізм, тому що законодавці, виходячи зі своїх високих цілей, ідей, задумів, конвейерно приймають і приймають закони, свідомо знаючи, що вони не досягають кінцевий цілей і ідуть у пісок.
