51. Основні прві сім’ї сучасного світу.

Прва сист — це комплекс взаємозалежних і узгодже­них юрид засобів, призначених для регулювання суспіль­них відносин, а також юрид явищ, що виникають внаслі­док такого регулювання (прві норми, прві принципи, прсвідомість, законодавство, прві відносини, юридичні установи, юр техніка, прва культура, стан законності та її деформації, прпорядок та ін.).

Існують такі прві сім’ї сучасного світу :

1. Романо-германський тип првої сист (країни конти­нентальної Європи: Італія, Франція, Іспанія, Португалія, Німе­ччина, Австрія, Швейцарія та ін.). Виділяють два підтипи : романську (Франція, Бельгія, Люксембург, Голландія, Іта­лія, Португалія, Іспанія. Провідною у цій групі є націо­нальна прва сист Франції); германську (Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін. Прові­дною у цій групі є національна прва сист Німеччи­ни).

2. Англо-американський тип првої сист (Англія, Північ­на Ірландія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою — колишні колонії Британської імперії (нині 36 країн є членами Співдружності)). Розрізняють два підтипи : англійське загальне пр (Англія); американське пр (США). Крім того, поділ англо-американського типу првої сист можливий на дві групи : європейське загальне пр (Англія, Ірландія); позаєвропейське загальне пр (США, Канада). Пр кожної країни поза Європи набуло широкої автономії в рамках англо-американського типу првої сист.

3. Змішаний тип првої сист виник на стику двох класи­чних типів првої сист: романс-германської та англо-американської і має специфічні риси. У рамках цього типу можна виділити дві групи : північноєвропеиські (скандинавські) прві сист (Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія); латиноамериканські прві сист (Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі та ін.)

4. Релігійно-традиційний тип првої сист має декілька підтипів:

релігійно-общинний (мусульманська, індуська, іудейська, християнська групи); далекосхідний-традиційний (основні групи — китайська, японська); звичаєво-общинний (африканська група — країни Афри­ки, Мадагаскар).

Соціалістичні прві сист в основному стали історією (їх можна вивчати в ретроспективному плані), проте й сьогодні є низка првих систем (Куба, В'єтнам, КНДР), які зберегли соціалістичне забарвлення з внесенням до них більших чи мен­ших — залежно від Д — новацій. Проте це не означає, що з урахуванням «соціалістичного» забарвлення їх не можна відне­сти до класично усталених типів првої сист.

52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.

Порівняльне прзнавство, або юр компаративістика - наука, яка займається досліджм загальних і специфічних закономірностей виникн, розвитку і функц сучасних првих систем світу.

Науку порівняльного прзнавства слід відрізняти від порів­няльно-првого мету. Порівняльно-првий мет — це зі­ставлення юрид понять, явищ, процесів одного порядку і з'ясування подібності та відмінності між ними. Залежно від об'­єктів порівняльно-првий мет застосовується вибірково за обов'язкової умови їх порівняності.

Об'єктивно необхідним є процес пізнання пр в загально­світовому порівняльному аспекті (між різними првими систми світу), тобто міжнаціональне порівняння, порівняння різних првих систем, існуючих у Дх світового співтовариства. В основі такого порівняння лежать процеси, що закономірно відбуваються у світовому співтоваристві — розроблення і фор­мування првих систем молодих держав, розширення і поглиб­лення зв'язків між Дми і групами країн, інтеграція низки країн у єдине ціле. Порівняння уможливлює класифікацію дер­жавно-првих явищ, властивих првим систм різних країн, з'ясування їх історичної послідовності, генетичних зв'яз­ків між ними, ступінь запозичення елемів (норм, принципів, форм пр) однієї првої сист в іншої.

У світовому науковому середовищі неоднозначне тлумачать­ся зміст і призначення юридичної компаративістики. Навіть у найменуванні цієї науки виявляються деякі розбіжності, що по­яснюється, крім різних підходів до визначення об'єкта і предме­та цієї науки, неоднаковим пррозумінням. У Франції перева­га віддається терміну «порівняльне пр», у країнах Латинської Америки і деяких інших країнах — «порівняльному законодав­ству», у Німеччині, Україні, Росії — «порівняльному прзнав­ству». Проте юристи всіх країн вважають за природне розгляда­ти свої прві сист як із погляду їх внутрішніх рис і особли­востей, так і крізь призму інших првих систем.