- •1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
- •5. Мет вивчення теорії д і пр.
- •7. Відмінність в понх об’єкту і предмету теорії д і пр.
- •8. Структура теорії д і пр.
- •9. Мет: пон, значення, вимоги до нього.
- •12. Діалектичний мет в юридичному пізнанні.
- •13. Системно-функціональний мет в юридичній науці і практиці.
- •14. Порівняльний мет в юридичній науці та практиці. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.
- •15. Плюралізм теорій походження д і пр.
- •17. Вл як загально соціологічна категорія.
- •18. Пон та ознаки політ вл.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •20. Місце і роль д у політ сист суспільства.
- •21. Основні ознаки д, які відрізняють її від інших організацій політ сист суспільства.
- •22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.
- •23. Історичні типи д.
- •24. Пон, соціальна сутність і прич виникн д.
- •25. Проблеми співвідн політ та держ вл.
- •28. Співвідн д та особистості.
- •29. Пон функцій д, форми і мети їх здійснення.
- •30. Пон і класифікація функцій д.
- •31. Головні внутрішні функції д.
- •32. Головні зовнішні функції д.
- •33. Форма д : пон і структура.
- •34. Форма держ правління : її пон та види.
- •35. Форма держ устрою : пон та види.
- •36. Державно-політичний режим : пон та види.
- •37. Орган д : пон, ознаки та види.
- •38. Пон механізму д. Принципи його організації та здійснення.
- •39. Структура механізму д.
- •40. Основні сучасні концепції д.
- •41. Теорія првої д та її відмінність від теорії “д соціального благоденства”.
- •42. Сутність “теорії еліт”.
- •43. Зміст теорії національної д.
- •45. Основні напрями вчення про пр.
- •46. Пон, сутність і походження пр.
- •47. Пр і суспільство. Функції пр.
- •48. Пон і структура првої сист.
- •49. Основні сучасні концепції пр.
- •50. Класифікація првих систем.
- •51. Основні прві сім’ї сучасного світу.
- •52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.
- •53. Порівняльне прзнавство як напрям сучасної юридичної науки.
- •54. Особливості предмета порівняльного прзнавства та його значення для юридичної теорії і практики.
- •55. Пон і структура пр у країнах романо-германської првої сім’ї.
- •59. Особливості виникн та загальна характеристика мусульманського пр.
- •60. Джерела мусульманського пр.
- •62. Ідея првої державності в історії політико-првої думки.
- •63. Пон та принципи првої д.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •66. Првий статус особи : пон, структура, види.
- •71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
- •74. Публічне та приватне пр : пон і структура
- •75. Загальна характеристика галузей публічного пр.
- •76. Заг характетистика галузей приватного пр.
- •77. Співвідн націон та міжнародного пр
- •78. Співвідн і взаємодія матеріального і процесуального пр
- •79. Юридичний процес — елем процесуально-првого механізму
- •83. Пр в сист соціальних норм. Пон і класифікація соціальних норм
- •84. Співвідн пр і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Прві презумції та аксіоми
- •87. Пон та сист нормативно-првих актів в Укр
- •88. Дія нормативно-првих актів в часі, просторі, і за колом осіб.
- •90. Пон та види форм пр
- •91. Пон та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •93. Сист пр і сист законодавства: співвідн та взаємодія
- •94. Сист закон та сист-ція норм-првих актів
- •95. Сист-ція законодавства: пон та види
- •96. Пон і зміст юридичного процесу.
- •97. Стадії юридичного процесу.
- •98. Прві процедури та судові процедури
- •99. Пон делегованого законодавства
- •100. Форми реалізіції норм пр
- •101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації
- •102. Стадії прзастосовчого процесу
- •104. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія пр.
- •105. Юридичні колізії та засоби їх вирішення.
- •106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
- •107. Види тлумачення пр за суб'єктами
- •108. Спос тлумачення норм пр
- •109. Акт тлумачення пр: пон та види
- •110. Тлумачення Конституції та законів України.
- •111. Пон, структура та функції юридичної практики.
- •112. Види юридичної практики
- •113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
- •114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
- •117. Суб'єктивне пр і суб'єктивний обов'язок як зміст првідносин
- •118. Об'єкти првідносин: пон та види
- •119. Юридичні факти та їх класифікація
- •120. Пон, структура та види прсвідомості.
- •121. Прве виховання: пон, форми, мети.
- •122. Пон і загальна характеристика првої культури
- •127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
- •128. Првий ідеалізм та його причини
- •129. Првий порядок: пон, загальна характ та структура
- •134. Юридичний склад прпорушення.
- •135. Види прпорушень
- •138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
- •136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
- •139. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •140. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •141. Юр відповідальність та держ примус.
- •142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.
- •143. Прве регулювання і првий вплив
- •145. Механізм, основні елеми та стадії првого регулювання
- •146. Місце і роль д у функціонуванні механізму првого регулювання суспільних відносин
- •124. Загальна характеристика првої політики
- •126. Сучасні пріорітети укр. Првої політики
- •26. Пон народовладдя
- •27. Організація народовладдя та його основні інститути
- •78. Співвідн та взаємодія матеріального та процесуального пр
- •131. Пр, законність, прпорядок
- •110. Тлумачення Конституції та законів Укр
- •6. Пон природи теорії д і пр.
- •10. Класифікація метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу.
- •11. Цінність метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу. Це такі мети як : соціально-юридичний, системно-функціональний, сходження від абстрактного до конкретного.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •67. Пр як форма свободи і відповідальність особи.
- •68. Основні пр людини як загально-соціальне явище.
- •70. Прва д як гарант здійснення та захисту прав людини – загальнолюдський соціально – політичний ідеал.
17. Вл як загально соціологічна категорія.
Вл — явище соціальне. Соціальна вл присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можливості і спроможність впливати на поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організованої спільності людей є боротьбою між вл і хаосом. У найширшому значенні вл — завжди вольові відносини: індивіда до самого себе (вл над собою), між індивідами, групами, класами в суспільстві, між громадянином і Д, між посадовою особою і підлеглим, між Дми. Реалізується вона у сфері особистої та суспільної діяльності — політ, економічної, првої. Основними компонентами вл є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елеми (механізм і засоби взаємодії суб'єкта і об'єкта). Вл — завжди двостороння взаємодія суб'єкта і об'єкта. Вл ніколи не є відносинами лише однієї особи (або органа), якщо не мати на увазі владу людини над собою (але це вже психологічний, а не соціальний феномен). Вл означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі когось іншого, з іншого — підкорення їй. Іншими словами – це владні відносини між суб'єктом і об'єктом. Сутністю вл є вольові відносини (керування /панування/ — підкорення). Вл припускає верховенство, монопольне пр суб'єкта приймати рішення («авторитетні рішення»), обов'язкові і значущі для об'єкта, і спроможність забезпечувати виконання прийнятих зобов'язань, тобто контролювати об'єкт. Суспільство об'єктивно потребує вл. Вона протистоїть анархії, перешкоджає руйнувальним діям, небезпечним для всього соціального організму. Авторитет, пр, насильство – засоби, з допомогою яких вл має здатність і можливість здійснювати свою волю, здійснювати певний вплив на діяльність і поведінку людей. Для виникн владних відносин необхідно, щоб суб'єкт мав такі якості:
— волю до вл, тобто бажання панувати і готовність брати на себе пов'язану з цим відповідальність; — компетентність, тобто знання сутності справи, стану і настрою підлеглих, уміння використовувати ресурси, мати авторитет.
18. Пон та ознаки політ вл.
Соціальна (публічна) вл — вольові (керівництва — підкорення) відносини між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення та здійснення спільної для даного соціального колективу волі (інтересу). Державна вл є особливим різновидом соціальної вл. Якщо у первісному суспільстві соціальна вл має публічний (суспільний) характер, то в класово-організованому — політичний. У державі ми маємо справу з політичною вл. Дійсно, політ вл нерозривно пов'язана із вл держ, знаходить у ній своє продовження. Державна вл — головний, типовий засіб здійснення політ вл. Відмінності політ та держ вл важко виділити, проте вони є : 1. Всяка державна вл має політичний характер, але не всяка політ вл є держ. Таку владу можна назвати переддерж, або додерж. Лише згодом вона стає держ, набуває загального характеру. 2. Державна вл виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства, пом 'якшує їх протиборство, виконує «спільні справи». Термін «політ вл» покликаний підкреслити реальну здатність і можливість класу (соціальної верстви, соціальної групи), який не має вл, вести боротьбу за її завоювання, проводити свою волю в політику — в межах првих норм і за їх допомогою. 3. Політ і державна вл мають різні механізми здійснення. Державна вл хар-ся наявністю апарату управління і апарату примусу. Вона має владний примусовий вплив на поведінку людей та їх організацій, забезпечених державно-првими метами. Політ вл — публічні, вольові (керівництва — підкорення) відносини, що утворюються між суб'єктами політ сист суспільства (у тому числі Д) на основі політичних і првих норм.