- •1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
- •5. Мет вивчення теорії д і пр.
- •7. Відмінність в понх об’єкту і предмету теорії д і пр.
- •8. Структура теорії д і пр.
- •9. Мет: пон, значення, вимоги до нього.
- •12. Діалектичний мет в юридичному пізнанні.
- •13. Системно-функціональний мет в юридичній науці і практиці.
- •14. Порівняльний мет в юридичній науці та практиці. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.
- •15. Плюралізм теорій походження д і пр.
- •17. Вл як загально соціологічна категорія.
- •18. Пон та ознаки політ вл.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •20. Місце і роль д у політ сист суспільства.
- •21. Основні ознаки д, які відрізняють її від інших організацій політ сист суспільства.
- •22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.
- •23. Історичні типи д.
- •24. Пон, соціальна сутність і прич виникн д.
- •25. Проблеми співвідн політ та держ вл.
- •28. Співвідн д та особистості.
- •29. Пон функцій д, форми і мети їх здійснення.
- •30. Пон і класифікація функцій д.
- •31. Головні внутрішні функції д.
- •32. Головні зовнішні функції д.
- •33. Форма д : пон і структура.
- •34. Форма держ правління : її пон та види.
- •35. Форма держ устрою : пон та види.
- •36. Державно-політичний режим : пон та види.
- •37. Орган д : пон, ознаки та види.
- •38. Пон механізму д. Принципи його організації та здійснення.
- •39. Структура механізму д.
- •40. Основні сучасні концепції д.
- •41. Теорія првої д та її відмінність від теорії “д соціального благоденства”.
- •42. Сутність “теорії еліт”.
- •43. Зміст теорії національної д.
- •45. Основні напрями вчення про пр.
- •46. Пон, сутність і походження пр.
- •47. Пр і суспільство. Функції пр.
- •48. Пон і структура првої сист.
- •49. Основні сучасні концепції пр.
- •50. Класифікація првих систем.
- •51. Основні прві сім’ї сучасного світу.
- •52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.
- •53. Порівняльне прзнавство як напрям сучасної юридичної науки.
- •54. Особливості предмета порівняльного прзнавства та його значення для юридичної теорії і практики.
- •55. Пон і структура пр у країнах романо-германської првої сім’ї.
- •59. Особливості виникн та загальна характеристика мусульманського пр.
- •60. Джерела мусульманського пр.
- •62. Ідея првої державності в історії політико-првої думки.
- •63. Пон та принципи првої д.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •66. Првий статус особи : пон, структура, види.
- •71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
- •74. Публічне та приватне пр : пон і структура
- •75. Загальна характеристика галузей публічного пр.
- •76. Заг характетистика галузей приватного пр.
- •77. Співвідн націон та міжнародного пр
- •78. Співвідн і взаємодія матеріального і процесуального пр
- •79. Юридичний процес — елем процесуально-првого механізму
- •83. Пр в сист соціальних норм. Пон і класифікація соціальних норм
- •84. Співвідн пр і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Прві презумції та аксіоми
- •87. Пон та сист нормативно-првих актів в Укр
- •88. Дія нормативно-првих актів в часі, просторі, і за колом осіб.
- •90. Пон та види форм пр
- •91. Пон та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •93. Сист пр і сист законодавства: співвідн та взаємодія
- •94. Сист закон та сист-ція норм-првих актів
- •95. Сист-ція законодавства: пон та види
- •96. Пон і зміст юридичного процесу.
- •97. Стадії юридичного процесу.
- •98. Прві процедури та судові процедури
- •99. Пон делегованого законодавства
- •100. Форми реалізіції норм пр
- •101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації
- •102. Стадії прзастосовчого процесу
- •104. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія пр.
- •105. Юридичні колізії та засоби їх вирішення.
- •106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
- •107. Види тлумачення пр за суб'єктами
- •108. Спос тлумачення норм пр
- •109. Акт тлумачення пр: пон та види
- •110. Тлумачення Конституції та законів України.
- •111. Пон, структура та функції юридичної практики.
- •112. Види юридичної практики
- •113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
- •114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
- •117. Суб'єктивне пр і суб'єктивний обов'язок як зміст првідносин
- •118. Об'єкти првідносин: пон та види
- •119. Юридичні факти та їх класифікація
- •120. Пон, структура та види прсвідомості.
- •121. Прве виховання: пон, форми, мети.
- •122. Пон і загальна характеристика првої культури
- •127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
- •128. Првий ідеалізм та його причини
- •129. Првий порядок: пон, загальна характ та структура
- •134. Юридичний склад прпорушення.
- •135. Види прпорушень
- •138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
- •136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
- •139. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •140. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •141. Юр відповідальність та держ примус.
- •142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.
- •143. Прве регулювання і првий вплив
- •145. Механізм, основні елеми та стадії првого регулювання
- •146. Місце і роль д у функціонуванні механізму првого регулювання суспільних відносин
- •124. Загальна характеристика првої політики
- •126. Сучасні пріорітети укр. Првої політики
- •26. Пон народовладдя
- •27. Організація народовладдя та його основні інститути
- •78. Співвідн та взаємодія матеріального та процесуального пр
- •131. Пр, законність, прпорядок
- •110. Тлумачення Конституції та законів Укр
- •6. Пон природи теорії д і пр.
- •10. Класифікація метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу.
- •11. Цінність метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу. Це такі мети як : соціально-юридичний, системно-функціональний, сходження від абстрактного до конкретного.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •67. Пр як форма свободи і відповідальність особи.
- •68. Основні пр людини як загально-соціальне явище.
- •70. Прва д як гарант здійснення та захисту прав людини – загальнолюдський соціально – політичний ідеал.
106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
Недосконалість нормативних актів передбачає необхідність їх тлумачення. Тлумачення - діяльність органів Д, посадових та фізичних осіб, що здійснюється з метою уяснення та пояснення змісту првої норми. Уяснення змісту відбувається суб'єктом (для себе), а пояснення - для інших. Необхідність тлумачення викликана: 1. Існуванням пр в загальній формі, що адресується невизначеному колу осіб, що вимагає пояснення в процесі конкретизації; 2. Наявністю особливостей првих приписів, що визначаються їх лаконічністю, абстрактністю та наявністю спеціальної термінології; 3. Недосконалістю юридичної техніки, що хар-ся наявністю норм, які мають незакінчений зміст (.. .в інших випадках, передбачених законом); 4. Необхідністю пристосування нормативних актів, що мають тривалу історію існування, до об'єктивних змін в життєдіяльності суспільства. Значення тлумачення. 1. Сприяє правильній реалізації првих приписів всіма суб'єктами пр; 2. Сприяє забезпеченню принципу законності, бо забезпечує єдине розуміння та застосування норми; 3. Дає можливість ліквідувати неточності в законодавстві;
4. Дає можливість заповнити прогалин в праві.
107. Види тлумачення пр за суб'єктами
Тлумачення - діяльність органів Д, посадових та фізичних осіб, що здійснюється з метою уяснення та пояснення змісту првої норми. Вирішальним моментом у визначенні видів тлумачення првих норм є суб'єкт — особа або орган, що дає це тлумачення. Тлумачити норми пр можуть всі суб'єкти пр. Суб'єктами тлумачення норм пр є органи законодавчої і виконавчої вл, судові і прокурорські органи, юридичні і фізичні особи. Але значення такого тлумачення, його юр обов'язковість і компетентність неоднакові. Залежно від суб'єктів тлумачення має різні юридичні наслідки. За суб'єктами і юр наслідками розрізняють:
Офіційне тлумачення — роз'яснення змісту і мети првих норм, яке сформульовано в спеціальному акті уповноваженим органом у рамках його компетенції і має юридичне обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються. Офіційним тлумаченням займається вузьке специфічне коло учасників. Офіційне тлумачення (за сферою дії): Нормативне - офіційне роз'яснення, яке невіддільне від првої норми, поширюється на широке коло суспільних відносин — необмежену кількість випадків, передбачених нормою, що тлумачиться. Нормативне: автентичне - зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі пртворчі органи; легальне (делеговане) - загальнообов'язкове тлумачення норми здійснюється органом, який цю норму не встановлював, але законом або за дорученням уповноважений постійно чи одноразово її тлумачити. Казуальне - офіційне роз'яснення, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно провадиться; має місце там, де в процесі прзастосування ставиться за мету роз'яснити норму, щоб правильно вирішити справу. Казуальне: судове - здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить своє вираження у вироках або рішеннях у цих спрх; адміністративне - здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою держ адміністрацією; містить вказівки відповідним органам, як останні повинні вирішити ту чи іншу справу
Неофіційне тлумачення— роз'яснення змісту і мети првих норм, яке виходить від осіб, що не мають на те офіційних повноважень, а відтак, не володіє юридичне обов'язковою силою.: Професійно-прве — це тлумачення норм, яке ґрунтується на професійних знаннях у галузі пр. Воно може бути двох видів: 1) доктринальним — це тлумачення вченими вузів, науково-дослідними установами (розробка првих концепцій, доктрин у результаті аналізу норм пр та їх виклад у статтях, монографіях, науково-практичних коментарях, усних і письмових обговореннях нормативних актів); 2) компетентно-юр - це тлумачення юристів-практиків: посадових осіб держ апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юрид служб, редакціями юрид журналів і газет, радіо і те лебачення в спеціально-юрид консультаціях і оглядах. Компетентне непрве — це тлумачення норм пр, яке ґрунтується на знаннях у суміжних галузях науки — біології, економіки, історії, політики та ін., включає спеціальну (непрву) компетенцію суб'єкта тлумачення — біолога, історика, економіста, філософа, журналіста та ін.Повсякденне — це тлумачення норм пр всіма суб'єктами пр на основі життєвого досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до рівня їх прсвідомості.
