- •1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
- •5. Мет вивчення теорії д і пр.
- •7. Відмінність в понх об’єкту і предмету теорії д і пр.
- •8. Структура теорії д і пр.
- •9. Мет: пон, значення, вимоги до нього.
- •12. Діалектичний мет в юридичному пізнанні.
- •13. Системно-функціональний мет в юридичній науці і практиці.
- •14. Порівняльний мет в юридичній науці та практиці. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.
- •15. Плюралізм теорій походження д і пр.
- •17. Вл як загально соціологічна категорія.
- •18. Пон та ознаки політ вл.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •20. Місце і роль д у політ сист суспільства.
- •21. Основні ознаки д, які відрізняють її від інших організацій політ сист суспільства.
- •22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.
- •23. Історичні типи д.
- •24. Пон, соціальна сутність і прич виникн д.
- •25. Проблеми співвідн політ та держ вл.
- •28. Співвідн д та особистості.
- •29. Пон функцій д, форми і мети їх здійснення.
- •30. Пон і класифікація функцій д.
- •31. Головні внутрішні функції д.
- •32. Головні зовнішні функції д.
- •33. Форма д : пон і структура.
- •34. Форма держ правління : її пон та види.
- •35. Форма держ устрою : пон та види.
- •36. Державно-політичний режим : пон та види.
- •37. Орган д : пон, ознаки та види.
- •38. Пон механізму д. Принципи його організації та здійснення.
- •39. Структура механізму д.
- •40. Основні сучасні концепції д.
- •41. Теорія првої д та її відмінність від теорії “д соціального благоденства”.
- •42. Сутність “теорії еліт”.
- •43. Зміст теорії національної д.
- •45. Основні напрями вчення про пр.
- •46. Пон, сутність і походження пр.
- •47. Пр і суспільство. Функції пр.
- •48. Пон і структура првої сист.
- •49. Основні сучасні концепції пр.
- •50. Класифікація првих систем.
- •51. Основні прві сім’ї сучасного світу.
- •52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.
- •53. Порівняльне прзнавство як напрям сучасної юридичної науки.
- •54. Особливості предмета порівняльного прзнавства та його значення для юридичної теорії і практики.
- •55. Пон і структура пр у країнах романо-германської првої сім’ї.
- •59. Особливості виникн та загальна характеристика мусульманського пр.
- •60. Джерела мусульманського пр.
- •62. Ідея првої державності в історії політико-првої думки.
- •63. Пон та принципи првої д.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •66. Првий статус особи : пон, структура, види.
- •71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
- •74. Публічне та приватне пр : пон і структура
- •75. Загальна характеристика галузей публічного пр.
- •76. Заг характетистика галузей приватного пр.
- •77. Співвідн націон та міжнародного пр
- •78. Співвідн і взаємодія матеріального і процесуального пр
- •79. Юридичний процес — елем процесуально-првого механізму
- •83. Пр в сист соціальних норм. Пон і класифікація соціальних норм
- •84. Співвідн пр і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Прві презумції та аксіоми
- •87. Пон та сист нормативно-првих актів в Укр
- •88. Дія нормативно-првих актів в часі, просторі, і за колом осіб.
- •90. Пон та види форм пр
- •91. Пон та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •93. Сист пр і сист законодавства: співвідн та взаємодія
- •94. Сист закон та сист-ція норм-првих актів
- •95. Сист-ція законодавства: пон та види
- •96. Пон і зміст юридичного процесу.
- •97. Стадії юридичного процесу.
- •98. Прві процедури та судові процедури
- •99. Пон делегованого законодавства
- •100. Форми реалізіції норм пр
- •101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації
- •102. Стадії прзастосовчого процесу
- •104. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія пр.
- •105. Юридичні колізії та засоби їх вирішення.
- •106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
- •107. Види тлумачення пр за суб'єктами
- •108. Спос тлумачення норм пр
- •109. Акт тлумачення пр: пон та види
- •110. Тлумачення Конституції та законів України.
- •111. Пон, структура та функції юридичної практики.
- •112. Види юридичної практики
- •113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
- •114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
- •117. Суб'єктивне пр і суб'єктивний обов'язок як зміст првідносин
- •118. Об'єкти првідносин: пон та види
- •119. Юридичні факти та їх класифікація
- •120. Пон, структура та види прсвідомості.
- •121. Прве виховання: пон, форми, мети.
- •122. Пон і загальна характеристика првої культури
- •127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
- •128. Првий ідеалізм та його причини
- •129. Првий порядок: пон, загальна характ та структура
- •134. Юридичний склад прпорушення.
- •135. Види прпорушень
- •138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
- •136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
- •139. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •140. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •141. Юр відповідальність та держ примус.
- •142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.
- •143. Прве регулювання і првий вплив
- •145. Механізм, основні елеми та стадії првого регулювання
- •146. Місце і роль д у функціонуванні механізму првого регулювання суспільних відносин
- •124. Загальна характеристика првої політики
- •126. Сучасні пріорітети укр. Првої політики
- •26. Пон народовладдя
- •27. Організація народовладдя та його основні інститути
- •78. Співвідн та взаємодія матеріального та процесуального пр
- •131. Пр, законність, прпорядок
- •110. Тлумачення Конституції та законів Укр
- •6. Пон природи теорії д і пр.
- •10. Класифікація метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу.
- •11. Цінність метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу. Це такі мети як : соціально-юридичний, системно-функціональний, сходження від абстрактного до конкретного.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •67. Пр як форма свободи і відповідальність особи.
- •68. Основні пр людини як загально-соціальне явище.
- •70. Прва д як гарант здійснення та захисту прав людини – загальнолюдський соціально – політичний ідеал.
136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
Прпорушення — це суспільне небезпечне або шкідливо непрмірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність. Причини прпорушень: 1) фактори суб'єктивного характеру — низький рівень првої, культури, првий нігілізм, омани в ціннісній орієнтації особи в умовах розвитку ринкових відносин (наприклад, кримі-налізація економіки, що продовжується, збільшення кількості збройних нападів на банкірів, підприємців і об'єкти охорони); 2) конкретні суперечності в суспільстві, прояви суспільної кризи, хиткість соціального становища, розбіжності рівня розвитку продуктивних сил і потреб суспільства; 3) недоліки в пртворчості і прзастосуванні: суперечності нормативно-првих актів, прогалини в законодавстві, слабка діяльність прохоронних органів та ін.
138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
В юридичній науці існує двохаспектне розуміння юридичної відповідальності: позитивний аспект — передбачає заохочення — за виконання корисних для суспільства та Д варіантів поведінки на рівні, що перевищує загальні вимоги (морально свідоме ставлення до виконання обов'язків). негативний аспект — передбачає покарання — за прпорушення (юр характеристика наслідків невиконання обов'язків). Юр відповідальність — це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зазнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене прпорушення. Ознаки юридичної відповідальності такі. 1. Спирається на держ примус у формі каральних і првідновлюючих (компенсаційних) способів. 2. Виражається в обов'язку особи зазнавати певних втрат — позбавлення конкретних благ особистого (позбавлення волі, посади та ін.), організаційного і майнового характеру (конфіскація майна, штраф) за свою вину, тобто нести кару, яка є новим, додатковим, юр обов'язком, що не існував до прпорушення. 3. Настає лише за вчинені або вчинювані прпорушення у разі встановлення складу прпорушення. Ця вимога є обов'язковою при покладанні кримінальної або адміністративної відповідальності. Суб'єктом юридичної відповідальності може бути лише особа (фізична або юр), винна в порушенні првих розпоряджень. 4. Здійснюється компетентним органом у суворій відповідності з законом, а саме — з санкціями норм пр, якими встановлюються вид і міра втрат. Юр відповідальність є реалізацією санкції првої норми в конкретному випадку стосовно конкретної особи. 5. Здійснюється в ході прзастосовної діяльності за дотримання певного процедурно-процесуального порядку і форм, встановлених законом (цивільним процесуальним і кримінально-процесуальним законом про адміністративні прпорушення). Поза процесуальною формою юр відповідальність є неможливою. Види юридичної відповідальності: Конституційна - настає за порушення норм Конституції України. Матеріальна — настає за вчинене майнове прпорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків. Притягає до відповідальності адміністрація підприємства. Дисциплінарна — накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має розпорядчо-дисциплінарну владу над конкретним працівником) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків: 1) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку; 2) в порядку підпорядкованості; 3) відповідно до дисциплінарних статутів і положень. Адміністративна - накладається за адміністративні прпорушення органами держ управління .Цивільна - настає з моменту прпорушення — невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-првої проступку) або здоров'ю чи майну особи. Її особливість полягає у добровільному виконанні прпорушником відповідальності без застосування примусових заходів. Держ примус використовується у разі виникн конфлікту між учасниками цивільних првідносин. Кримінальна - настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення, реалізується виключно в судовому порядку. Види юридичної відповідальності залежно від її функцій. 1. Првідновлююча (цивільно-прва і матеріальна) — примус, як правило, не виявляється; має місце добровільне виконання прпорушником відповідальності. Держ примус застосовується у разі виникн конфлікту між учасниками првідносин. 2. Штрафна (каральна) (кримінально-прва, адміністративно-прва) — примус проявляється: а) в обмеженні прав особи, яка притягається до відповідальності (позбавлення пр обіймати певні посади, позбавлення пр керувати автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності тощо); б) у накладенні додаткових обов'язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення режиму індивідуального ліцензування тощо).
