Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТДП_туц.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
881 Кб
Скачать
☆

22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.

Щоб розкрити пон Д, необхідно проникнути до її сутності. Сутність Д — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальнолюдських і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка Д, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання („спі­льні справи”), без яких не може функціонувати жодне суспіль­ство. Це — засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іри­гаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші. Два аспекти сутності Д визначилися з моменту її виникн: • класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу; • загальнолюдський аспект — захист інтересів усього суспіль­ства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ. Загальносоціальний аспект сутності Д особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством. Співвідн вузькокласових (групових) інтересів паную­чої верхівки (еліти) і інтересів усього суспільства за різних істо­ричних часів не однаково. Як правило, посилення однієї з них призводить до послаблення іншої. До середини XIX ст. у біль­шості країн перевага була на боці організованого примусу, захи­сту інтересів економічно пануючого класу. Поступово у ряді цивілізованих держав Заходу в зв'язку із розвитком громадянського суспільства усе більшого значення набувають загальнолюдський аспект держ діяльності, завдання забезпечення суспільного блага. У наші дні цей аспект відіграє істотну роль у неокапіталістичних і неосоціалістичних Дх, у тому числі в Україні. Перевага загальнолюдського аспекту сутності Д відбу­лася завдяки зниженню частки його класового змісту як певного результату розвитку громадянського суспільства, утвердження прав і свобод особи. У сучасних цивілізованих Дх не стало чітко виражених класів, соціальні суперечності втратили антагоністич­ний характер, зріс загальний життєвий рівень населення. Отже, Д — суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє вл, яка здійснюється державним апаратом на основі юрид норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус.

23. Історичні типи д.

Історичний тип Д - це сукупність найбільш суттєвих ознак, властивих Дм, що існували на певних етапах історії людства. Існують такі історичні типи Д : 1) рабовласницький ; 2)феодальний; 3)буржуазний; 4)сучасний.

Рабовласницький тип Д - наявність залишків устрою вл первіснообщинного ладу, але домінуючої сили в ньому набирає тенденція держ організації суспільства; економічну основу Д становила приватна власність і на такий засіб виробництва, як раб. Членами Д визнавалася меншість населення - передусім, рабовласники та деякі представники інших прошарків (селяни-общинники, ремісники, торгові люди).

Феодальний тип Д - базувався в основному на сільськогосподарському виробництві. Феодальна Д об'єднує всіх членів суспільства, але вони не рівні за своїм соціальним статусом, поділяються на різні стани, так селянин визнається членом Д, але не маючи пр власності на землю, володіє деякими засобами виробництва (хатою, будівлями, інвентарем); існує також кріпацтво. Головною закономірністю становлення феодального суспільства є централізація управління, а провідною форою держ організації є монархія. Характерними також для даного є : концентрація вл, становлення її ієрархічної будови, стабілізація державних рішень у часі у вигляді "писаних" законів. Буржуазний тип Д - загальний інтерес суспільства і Д забезпечувався товарним способом виробництва. Капітал створював різні форми централізації і концентрації суспільної вл у певного прошарку населення. Сучасний тип Д - хар-ся соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення державних органів і здійснення держ вл, првою формою держ діяльності. Економічною основою є наявність серед населення значної кількості саме власників засобів виробнива та результатів їх виробничої діяльності, рівноправність різних форм власності - приватної, колективної, держ. Д виступає як форма виявлення і забезпечення інтересу більшості його членів і протистоїть особливим інтересам монополістичного капіталу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]