76. Заг характетистика галузей приватного пр.

Предмет і мет првого регулювання, на яких грунтують­ся поділи сист пр на галузі, визначаються глибинним по­ділом пр на дві підсист: приватну і публічну. Приватне пр — підсист пр, що ре­гулює майново-вартісні від­носини і особисті немайнові відносини, які виникають із приводу духовних благ і пов'я­зані з особистістю їх учасників. Предмет регулювання приватного пр — сфера приватної власності, вільних договірних відносин, спадку­вання, вільного переміщення товарів, послуг і фінансових коштів і т.д. Галузі пр, у яких началом є приватне пр: цивільне, сімейне, авторське, житлове, трудове, цивільне процесуальне, міжнародне приватне пр та ін. Цивільне пр — сист првих норм, які регулюють май­нові і особисті немайнові відносини, що укладаються між фізи­чними та юр особами як рівноправними. Цивільне процесуальне пр — сист норм пр, яка ре­гулює порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання судових рішень. Трудове пр- сист првих норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі реалізації особою пр на працю. Житлове пр -сист првих норм, які регулюють житлові првідносини між громадянами із дД та громадянськими організаціями у процесі реалізації конституційного пр людини на житло.

77. Співвідн націон та міжнародного пр

Міжнародне пр — сист юрид норм, які регулюють міждержавні відносини з метою забезпечення миру та співробітництва. У найширшому розумінні міжнародне пр можна визначити як сукупність юрид принципів і норм, що регулюють відносини між Дми та іншими суб'єктами міжнародного пр. Національне пр - сист норм (правил поведінки) і принципів, які регулюють суспільні, групові, індивідуальні відносини в середині країни.

Між національним і міжнародним прм існують тісний вза­ємозв'язок і взаємодія: 1. Міжнародне пр акумулює досягнення національних систем пр. За структурою міжнародне пр наближається до їх структури (поділ на дві підсист — приватну і публічну, наявність галузей пр — міжнародне економічне, космічне, повітряне, морське, гуманітарне тощо), що свідчить про вплив національного пр на міжнародне. 2. Міжнародне пр (у формі міжнародно-првого дого­вору) служить одним із юрид джерел національного пр, допускає пряме входження норм міжнародного публічного і приватного пр в конституційне, цивільне, кримінально-ви­конавче та інше пр.

Між­народне пр регулює міждержавні відносини, а внут­рішньодержавне пр — внутрішньодерж характеру, свою регулюючу функцію між­народне пр без внутрішньодерж не змогло б здій­снити. Наприклад, порядок укладення міжнародних договорів регулюється нормами як міжнародного, так і національного пр. Але якщо процес узгодження позицій держав при нормотворенні регламентується головним чином нормами міжнародного пр, то процес вироблення позицій кожної Д, визначається за допомогою внутрішньодерж пр.

Відмінності:

1. Спосіб утворення норм: У національному праві – законодавчі та інші органи Д. У міжнародному праві – Д та інші суб’єкти МП

2. Суб’єкт пр: У національному праві – фізичні та юридичні особи, органи Д. У міжнародному праві – суверенні Д, міжнародні(міждержавні) організації, державноподібні утворення.

3. Предмет регулювання: У національному праві – різновиди суспільних відносин, дій індивідів, колективів людей у державі. У міжнародному праві – міжнародні(міждержавні) відносини

4. Соціальна сутність: У національному праві – соціальна сутність Д. У міжнародному праві – загальнодемократичний характер норм.

5. Спос функц: У національному праві – судоі, виконавчі органи. У міжнародному праві – механізм міжнародного првого регулювання.

Міжнародне пр регулює не лише міждержавні відносини, але й впливає на відносини усередині країни, на систему націо­нального пр. Через міжнародне пр відбувається зближення різних галузей пр (підприємницького, банківського, фінан­сового), а також певних норм (технічних норм у галузі ядерної енергетики) тощо.