74. Публічне та приватне пр : пон і структура

Предмет і мет првого регулювання, на яких грунтують­ся поділи сист пр на галузі, визначаються глибинним по­ділом пр на дві підсист: приватну і публічну. За відомою формулою, публічне пр є стосовним до становища Д, приватне — до користі окремих осіб.

Публічне і приватне пр — це, з одного боку, суперечливі, а з іншого — взаємозалежні грані пр. Сьогодні прві сист багатьох цивілізованих країн грунтуються на принципі поді­лу пр на приватне й публічне (ФРН, Франція, Італія, Іспанія та ін.). Світова юр наука визнає поділ пр на приватне й публічне певною мірою умовним, але необхідним.

Публічне пр - підсист пр, що регу­лює державні, міждержавні та суспільні відносини.

Приватне пр - підсист пр, що ре­гулює майново-вартісні від­носини і особисті немайнові відносини, які виникають із приводу духовних благ і пов'я­зані із особистістю їх учасників.

Предмет регулювання публічного пр - сфера «державних справ»: сфера устрою ї діяльності Д як публічної вл, усіх публічних інститутів, апарату Д, адміністративних від­носин, держ служби, кри­мінального переслідування і відповідальності, принципів.

Предмет регулювання приватного пр - сфера «приватних справ»: сфера статусу вільної особи, приватної власності, вільних договірних відносин, спадку­вання, вільного переміщення товарів, послуг і фінансових коштів.

Мет публічного пр - імперативний

Мет приватного пр - диспозитивний

Галузі правії, у яких началом є публічне пр : конституційне, адміністративне, кримінальне, фінансове, що включає бюджетне і податкове, адміністративно-процесу­альне; кримінально-процесуальне, міжнародне публічне, міжнародне гуманітарне пр.

Галузі пр, у яких началом є приватне пр : цивільне, сімейне, авторське, житлове, трудове, цивільне процесуальне, міжнародне приватне пр.

Критерії віднесення норм до приватного чи публічного пр:

1) інтерес (публічний, держ інтерес — галузь публічно­го пр, приватний — галузь приватного пр);

2) предмет првого регулювання (приватному праву властиві норми, які регулюють майнові відносини, публічному — немай-нові);

3) мет првого регулювання (у публічному праві — мет субординації, у приватному — координації);

4) суб'єктний склад (публічне пр регулює відносини при­ватних осіб із Д або між держ органами, приват­не — приватних осіб між собою).

75. Загальна характеристика галузей публічного пр.

Публічне пр - підсист пр, що регу­лює державні, міждержавні та суспільні відносини.

Мет публічного пр – імперативний

Галузі правії, у яких началом є публічне пр : конституційне, адміністративне, кримінальне, фінансове, що включає бюджетне і податкове, адміністративно-процесу­альне; кримінально-процесуальне, міжнародне публічне, міжнародне гуманітарне пр.

Провідна галузь пр — конституційне (державне) пр — сист принципів і норм конституції, які закріплюють основи суспільного і держ ладу, форму правління і держ устрою, механізм здійснення держ вл, прве станови­ще особи. Через призму конституційного пр можна сприй­няти првий образ Д як цілісного явища. Конституцій­не пр у питанні взаємовідносин Д і громадян виходить із того, що пр людини і громадянина не даруються Д, а належать людині від народження, випливають із її стату­су як особи.

Адміністративне пр — сист првих норм, які регулю­ють управлінські відносини у сфері здійснення виконавчої вл, розпорядничої діяльності держ апарату, його взаємо­відносин з іншими держ та недерж організаціями і громадянами.

Кримінальне пр — сист првих норм, які охороня­ють від злочинних посягань на пр і свободи людини і грома­дянина, конституційний лад, усі види власності тощо, установ­люючи міру кримінальної відповідальності за їх вчинення.

Міжнародне публічне пр - сист првих норм, які регулюють публічні взаємовідносини між Дми. У міжнародному публічному праві головне місце посідають політичні взаємовідносини: питання забезпечення миру та між­народної безпеки, суверенітету держав, невтручання у внутрішні справи.

Кримінально-процесуальне пр — сист норм пр, яка регулює порядок діяльності прохоронних органів і судів у зв'язку з розкриттям злочинів, розслідуванням кримінальних справ, їхнім розглядом у суді й винесенням вироку.