141. Юр відповідальність та держ примус.

Юр відповідальність — це передбачені законом вид і міра державновладного (примусового) зазнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчи­нене прпорушення. Однією з ознак юридичної відповідальності є те що вона спирається на держ примус у формі каральних і првідновлюючих (компенсаційних) способів. Держ примус — це державно-владний вплив відповід­них державних органів і службових осіб на поведінку людей. Кримінальне і адміністративне законодавства передбачають держ примус, який завжди реалізується через діяльність спе­ціальних державних органів, а цивільне законодавство — мож­ливість добровільного виконання обов'язків (відшкодування заподіяної шкоди). Юридичну відповідальність не можна зводити до держ примусу, як і держ примус — до юридичної відповідальності. Держ примус може здійснюватися у різні спос, не по­в'язані з юр відповідальністю (наприклад, примусове лікування осіб, що вчинили небезпечні для суспільства дії в ста­ні неосудності, митний огляд багажу, примусове стягнення аліментів на утримання дітей та ін.). Разом з тим Д покликана вживати певних заходів при мусу до суб'єктів (фізичних або юрид осіб), які вчинили прпорушення. Ці примусові заходи мають првий характер і є мірами легального держ примусу: вони здійснюються лише компетентними органами у визначених законом формах.

142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.

Прве регулювання — це дія пр на суспільні відносини за допомогою певних юрид засобів, через систему яких і забезпечується розвиток цих відносин у рамках і напрямах, визначених нормами пр. Ознаки првого регулювання: 1) прве регулювання — різновид соціального регулювання; 2) за допомогою првого регулювання відносини між су­б'єктами набувають певної првої форми, яка має споконвічно державно-владний характер, тобто в юрид нормах Д вказує міру можливої та належної поведінки; 3) прве регулювання має конкретний характер, тому що завжди пов'язане з реальними відносинами; 4) прве регулювання має цілеспрямований характер — спрямоване на задоволення законних інтересів суб'єктів пр; 5) прве регулювання здійснюється за допомогою пр­вих засобів, які забезпечують його ефективність; 6) прве регулювання гарантує доведення норм пр до їх виконання. Предмет првого регулювання – це це сукупність якісно однорідних відносин у певній сфері суспільного життя, що врегульвані за до допомогою првих норм. Щодо конкретних суспільних відносин прве регулю­вання здійснюється за допомогою таких прийомів або спо­собів: 1. Дозволу — тобто надання суб'єкту пр на здій­снення певних дій. 2. Зобов'язування — це юридичне закріплена необхід­ність певної поведінки в тих чи інших умовах, обставинах. 3. Заборона — це юр необхідність утримуватись від певної поведінки. Типи првого регулювання, під якими розу­міють особливості загального порядку регулювання того, на чому базується прве регулювання в даному конкретно­му випадку: дозволу чи заборони. Відповідно до цього існують такі типи првого регулювання: загальнодозвільний — тип првого регулювання, що грунтується на загальному дозволянні, у рамках якого за­кон встановлює заборони на здійснення конкретних дій. Сутність загальнодозвільного режиму виражається принци­пом: «дозволено все, крім прямо забороненого законом». За цим типом регулювання створюють­ся цивільні, трудові, сімейні, житлові та інші првідноси­ни; спеціально-дозвільний - тип првого регулювання, що грунтується на загальній забороні, у рамках якої закон встановлює конкретні дозволи. Сутність спеціально-дозвільно­го режиму виражається принципом: «заборонено все, крім прямо дозволеного законом. За цим типом регулювання вста­новлюються прві статуси та функції посадових осіб, державних службовців, міністрів, прокурорів, суддів, та ін.