1. Анатомічна будова зубів. Ознаки відмінності зубів. Особливості будови різних груп зубів.

У людини розрізняють 4 групи зубів - різці , ікла , премоляри і моляри . У стоматології вони поділяються на передню (різці , ікла ) і бічну групи ( премоляри , моляри ) . Різці призначені для відкушування і загарбання їжі , ікла - для її дроблення , а корінні зуби ( премоляри і моляри ) - для розтирання і перемелювання шматочків їжі . Анатомічно зуб можна розділити на дві частини: коронкову (або коронку ) і кореневу (або корінь) . Діляться вони по лінії анатомічної шийки , яка проходить по межі емалі та цементу кореня.

Фисура ,Екватор зуба, Шийка зуба,Фуркация, Пульпарная камера,Кореневої канал,Апікальний отвір .

Група різців - мають форму доліт або лопаточок. Верхні різці масивні,а нижні менші - присінкова поверхня опукла, на ній розташовано 2 борозди,язикова поверхня увігнута, корінь зуба досить масивний,конусоподібний,корінь зуба має один канал(на ніжній щелепі інколи має и 2 канала)

Ікла. Верхні - мають масивну конусоподібну коронку. Губна поверхня опукла і має валик. Корінь ікла найдовший з усіх коренів зубів. Корінь має овальну форму. Нижні - вони дещо менші за верхні.

Малі кутні зуби - верхні перші преполяри мають коронку призматичної форми. у 85% спостерігається два канали. Верхні другі -один корінь, інколи корінь роздвоюється.

2. Особливості препарування і формування каріозних порожнин 3 та 4 класу за Блеком.

До класу III відноситься порожнини на контактних поверхнях різців і іклів без пошкодження ріжучого краю або кута коронки. Якщо уражено контактні поверхні різця чи ікла і при цьому є хороший доступ до ураженої ділянки, порожнину формують у вигляді трикутника або овала. При обширних каріозних порожнинах III класу з метою кращої фіксації пломби створюють додаткову порожнину на язичній або піднебінній поверхнях зуба. При глибоких каріозних порожнинах III класу, щоб запобігти розкриттю пульпи, припустимим є формування валикоподібного дна. Для кращої фіксації пломбувальної маси у таких порожнинах доцільним є створення додаткових заглибин — опорних ямок у напрямі до ріжучого краю та насічок на колоясенній, губній і язиковій стінках порожнини за допомогою колесоподібного або невеликого кулястого борів. При неглибоких і широких порожнинах для кращої фіксації пломби потрібно створювати опорні пункти — ямки і насічки. При значному руйнуванні колоясенної стінки, коли каріозний процес поширився на цемент кореня, слід повністю розкрити ясенний край порожнини, а потім створити плоску колоясенну стінку за загальним принципом, описаним вище.

До каріозних порожнин IV класу належать порожнини, розташовані на апроксимальних поверхнях різців й іклів з порушенням цілості кута й ріжучого краю зуба. Формують порожнини IV класу, як і порожнини III класу: створюють основну та додаткову порожнини. Це важливо для відновлення ріжучого краю, що досягається за допомогою вкладки або пломби.

Розкриття каріозних порожнин IV класу здійснюють у такий же спосіб, як і порожнин III класу — кулястими або фісурним борами, з наступною заміною їх конусоподібним для формування дна й остаточного препарування порожнини. Формування каріозної порожнини IV класу. На відміну від формування порожнини III класу, в порожнині IV класу, для кращої фіксації пломби й відновлення різального кута зуба, формують основну й додаткову порожнини. Основна порожнина IV класу створюється за тими ж правилами, що й препарування порожнин III класу. При стертому різальному краї зуба додаткову площадку можна створити вздовж цього краю тонким фісурним бором — висікають заглибину в медіо-дистальному напрямі у вигляді площадки. Коли дефект кута невеликий й зберігається губна та язикова стінки, створюється борозенка перпендикулярно до ріжучого краю у вигляді площадки.