1.Дентин зуба. Гістологічна будова, хімічний склад, фізіологічні властивості.

Дентин зуба - складає найбільшу частину маси зуба. Він являє собою своєрідну тверду сполучну тканину, розміщену між пульпою і тканинами, що розташовані на зовнішній поверхні зуба. За своїми властивостями, структурою дентин нагадує грубоволокнисту кісткову тканину, проте відрізняється від неї більшою твердістю та відсутністю клітин та кровоносних судин. Клітини ,що утворюють дентин (дентинобласти або одонтобласти), у повністю сформованому зубі містять на периферії пульпи і посилають у нього лише свої цитоплазматичні динтинні відростки. Дентин має мезенхімне походження.

Дентин постійних зубів частково прозорий, блідо-жовтого кольору. Дентин складається з 70-72% неорганічних и 28-30% органічних речовин і води. Основними неорганічними сполуками дентину є гідроксоапатит,фторид кальцію , карбонат кальцію, магній і натрій. Тверду мінералізовану основу речовини дентину, що складається з колагенових волокон і кристалів неорганічних речовин , у радіальному напрямку пронизує безліч тонких дентинових трубочок, або дентинових канальців.

2.Особливості препарування і формування каріозних порожнин 2 класу за Блеком.

Препарування каріозних порожнин 2 класу (уражені контактні поверхні малих і великих кутніх зубів) порівняно складніше ,це зумовлено тим ,що каріозну порожнину, розташовану на цих поверхнях, за наявністю сусідніх зубів дуже важко виявити й оглянути, а також препарувати та пломбувати. Щоб препарувати порожнину ,для неї потрібно створити доступ, знімаючи шар інтактних емалі та дентину з боку однієї з поверхонь зуба. Розкриття каріозної порожнини має певні труднощі, через видалення значних масивів емалі та дентину під час створення доступу до неї. Для цього конусоподібним бором роблять нарізки не емалі жувальної поверхні в проекції каріозної порожнини. Для цього можна використати алмазний бор,невеликих розмірів. Потім невеликим круглим бором проникають у каріозну порожнину, розширяють її. Для забезпечення кращого підходу до каріозної порожнини за умов тісного розміщення зубів застосовують - розєднання зубів. Некректомію здійснюють екскаватором або кулястим бором. Основне занчення для надійної фіксації пломби має формування порожнини. Особливо ретельно препарують приясенну стінку за допомгую конусоподібного, зворотньоконусного бора, вона обовязково повинна бути розміщена під прямим кутом до дна порожнини. У разі неглибокої порожнини на контактній поверхні її дещо розширяють і подовжують на жувальній поверхні , створюючи там ретенційні пункти у вигляді хвоста ластівки для кращої фіксації пломби.

3.Хронічний гранульоматозний періодонтит. Клініка, діагностика, лікування.

Хронічний гранулематозний періодонтит характеризується розвитком навколо тканин періодонта гранульоми - порожнини , оболонка якої складається з фіброзної тканини ( сполучнотканинна капсула) , а сама порожнина наповнена грануляціями . Волокна фіброзної капсули часто проростають в тканини періодонта . Часто розвитку цієї форми апікального періодонтиту передує хронічний гранулюючих періодонтит .

Гранулематозний періодонтит найчастіше протікає безсимптомно , не викликаючи жодних скарг у пацієнтів ( за винятком періодів загострення, коли скарги відповідають гострого періодонтиту ) . Часто ця патологія виявляється випадково , при проведенні рентгенологічного дослідження. Але багато пацієнтів відзначають відчуття дискомфорту в області хворого зуба при прийомі їжі , вказують на зміну кольору в зубі або випадання з нього пломби.

З анамнезу можна встановити, що раніше причинний зуб хворів ( реагував на гаряче і холодне) і пройшов самостійно або після проведеного лікування.

При огляді: зуб часто під коронкою або пломбою , може бути з великою каріозної порожнини, яка має сполучення з порожниною зуба. Колір такого зуба змінений. Зондування в кореневому каналі не викликає хворобливих відчуттів. Визначається смердючий запах з порожнини зуба. Перкусія зазвичай безболісна , лише іноді може викликати неприємні відчуття. Слизова оболонка в проекції верхівки кореня має незначні зміни (легкий набряк і гіперемія ) , пальпація її безболісна.

Чутливість зуба настає при силі струму не менше 100-120 мкА. На рентгенограмі в області верхівки видно вогнище деструкції кісткової тканини , що має чіткі рівні контури , округлу форму ( гранульома ) . Розміри такої освіти - до полусантіметра . Якщо більше (до 1 см.) , тоді воно називається кістогранулеми . Часто гранульоми зустрічаються в області фуркации коренів.

Якісне усунення гранульоматозного запалення проводиться в три сеанси . У перші відвідини здійснюється інструментальна очищення препаріруемого зуба і процедури протимікробної дії . По закінченню в корінь зуба вводиться або турунда , просочена дезінфікуючої сумішшю , або складнокомпонентні паста для тимчасового пломбування . При другому відвідуванні розкривається верхівковий отвір кореня для ексудації із застосуванням антисептиків , ферментів та антибіотиків. Важливо , щоб використовувані кошти не ставилися до сильнодіючих ліків з огляду на те , що вони пригнічують регенерацію періодонта , порушуючи його трофіку . Оскільки освіта гранульоми провокує підвищення алергічної чутливості , то крім традиційної медикаментозної терапії в схему лікування включають гіпосенсибілізуючі препарати. Також в ході терапевтичних процедур слід скористатися медикаментами , призначеними для запобігання росту грануляцій і володіють регенераторні дією .

У третьому відвідування за умови завершення ексудації виробляють обтурацию кореневої системи і установку пломби. Якщо була виявлена ​​кіста , то попередньо вона усувається або хірургічним методом , виходячи з розмірів кісти і площі пошкодження тканин , або терапевтичним шляхом при можливості .

ЗАДАЧА№5 Хворий ,40 років, скаржиться на неприємний запах з 45 зуба, довготривалий біль в зубі від гарячого - Хронический гангренозный пульпит

Билет 6