- •1.Історичні етапи розвитку терапевтичної стоматології. Внесок вчених України в її розвиток (ю.М. Гофунг, і.О.Новик, і.А. М.Ф. Данилевський).
- •2.Зубна бляшка. Роль мікроорганізмів зубного нальоту в етіології карієсу зубів.
- •3.Гострий обмежений пульпіт. Клініка, діагностика, лікування.
- •1.Оснащення терапевтичного відділення (кабінету), організація його роботи.
- •2.Зубний наліт. Механізм утворення, структура, фізичні властивості, хімічний склад. Мікроорганізми зубного нальоту. Методики видалення зубного нальоту.
- •3.Хронічний гранулюючий періодонтит. Клініка, діагностика, лікування.
- •1.Емаль зуба. Гістологічна будова, хімічний склад, фізіологічні властивості.
- •2.Методика препарування і формування каріозних порожнин 1 класу за Блеком.
- •3.Хронічний періодонтит, що загострився. Клініка, діагностика, лікування.
- •1.Цемент зуба. Гістологічна будова, хімічний склад, фізіологічні властивості.
- •2.Етапи препарування каріозних порожнин. Види борів.
- •3.Методи видалення пульпи и розпаду пульпи при різних формах пульпіту і періодонтиту.
- •1.Дентин зуба. Гістологічна будова, хімічний склад, фізіологічні властивості.
- •3.Хронічний гранульоматозний періодонтит. Клініка, діагностика, лікування.
- •1. Пульпа зуба. Гістологічна будова. Функції.
- •2. Гіпоплазія емалі. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.
- •3. Хронічний фіброзний періодонтит. Клініка, діагностика, лікування.
- •1. Фізіологічні властивості слини. Роль слини в патологічних процесах порожнини рота.
- •3. Біологічний метод лікування пульпіту. Показання, техніка проведення.
- •1.Типове оснащення стоматологічного кабінету. Стоматологічний інструментарій, методи стерилізації.
- •2.Особливості препарування і формування каріозних порожнин 5 класу за Блеком.
- •3.Травматичний пульпіт. Клініка, діагностика, лікування.
- •1. Анатомічна будова зубів. Ознаки відмінності зубів. Особливості будови різних груп зубів.
- •2. Особливості препарування і формування каріозних порожнин 3 та 4 класу за Блеком.
- •3. Хірургічний метод лікування пульпітів. Показання, техніка проведення.
- •1.Амальгама. Склад, властивості. Показання до використання.
- •2.Фізичні методи в діагностиці та лікуванні карієсу зубів.
- •3.Гострий дифузний пульпіт. Клініка, діагностика, лікування.
- •1.Теорії виникнення карієсу зубів Мілера, д.Ентіна, і.Лукомського,. Е.Шарпенака, концепція Рибакова.
- •2. Конкрементозний пульпіт. Причини виникнення. Клініка, діагностика, лікування.
- •3. Контактний пункт. Його фізіологічне значення. Техніка його відновлення.
- •1. Періодонт. Будова. Зміни під впливом різних факторів, функції.
- •2. Пломбувальні матеріали. Класифікація. Постійні та тимчасові матеріали, вимоги до них.
- •3. Глибокий карієс. Клініка, діагностика, лікування.
- •2.Середній карієс. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Ендодонтичній інструментарій, класифікація, показання до використування, стерилізація.
- •1.Сучасні уявлення про етіологію та патогенез карієсу зубів (в.Боровський, в.Окушко).
- •2.Флюороз. Етіологія, патогенез. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
- •3. Помилки в діагностиці і ускладнення при лікуванні пульпітів. Методи запобігання та усунення.
- •1.Патологоанатомічна гістологія початкової стадії карієса зубів (р.Синицін, г.Пахомов).
- •2. Гострий періодонтит. Клініка, діагностика, лікування.
- •1.Вклад кафедри терапевтичної стоматології онМедУ в розробку проблеми карієсу зубів.
- •2. Гіперестезія твердих тканин зубів. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Гострий гнійний пульпіт. Клініка, діагностика, лікування.
- •1. Розповсюдженість карієсу зубів в різних географічних зонах. Фактори, що призводять до розвитку карієсу зубів.
- •2. Хронічний фіброзний пульпіт. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Методи обстеження хворих з патологією твердих тканин зубів. Основні і допоміжні методи, інструментарій.
- •1.Планова стоматологічна санація. Основні організаційні принципи і клінічні методи.
- •2. Карієс в стадії плями. Клініка, діагностика, лікування.
- •3. Етіологія і патогенез періодонтиту.
- •1. Обстеження хворих з ураженнями зубів. Основні і додаткові.
- •2.Періодонтит. Класифікація. Клінічні і додаткові методи діагностики.
- •3. Роль фтору в профілактиці карієсу зубів. Механізм дії фтору.
- •1. Профілактика карієсу зубів. Розробки кафедри терапевтичної стоматології онМедУ.
- •2. Хронічний гіпертрофічний пульпіт. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Методи розширення важкопрохідних кореневих каналів. Інструменти та медичні засоби.
- •1.Зміни пульпи під впливом різних факторів, вікові зміни.
- •2.Поверхневий карієс. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Основні принципи лікування гострого періодонтиту. Невідкладна допомога.
- •1.Механізм виникнення болю під час препарування каріозних порожнин. Знеболення при лікуванні карієсу зубів.
- •2.Тверді утворення в пульпі (дентикли, петрифікати). Причини виникнення. Класифікація. Диференційна діагностика.
- •3.Основні принципи лікування хронічного періодонтиту. Медикаментозні засоби.
- •1.Цементи. Склад, хімічні властивості. Показання до використання.
- •2. Глибокий карієс. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Методика розширення кореневих каналів (« крок назад», «крок вперед»).
- •1.Гігєна порожнини рота. Гігієнічні індекси та їх значення.
- •2.Клиноподібний дефект. Стертість твердих тканин зубів. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Використання фізичних методів в діагностиці та лікуванні пульпітів.
- •1. Зубна формула. Строки прорізування постійних зубів та формування їх
- •2. Лікувальні та ізолюючі прокладки. Показання до використання.
- •3. Хронічний гранулюючий періодонтит. Клініка, діагностика, лікування
- •2.Хронічний гангренозний пульпіт. Клініка, діагностика, лікування.
- •3.Помилки при діагностиці та ускладнення при лікуванні періодонтиту.
- •1.Соціальна та індивідуальна профілактика карієсу зубів.
- •2.Композити, їх характеристика. Показання до використання.
- •3.Ускладнення при девіталізації пульпи (токсичний періодонтит). Клінічні прояви. Способи усунення і запобігання.
- •1.Ураженiсть кар*эсом рiзних груп зубiв. Вiковi змiни.
- •2.Флюороз.Етiлогiя, патогенез.Клiнiка,дiагностика,лiкування та профiлактика.
- •3.Поломка iнструменту в кореневому каналi : причини, методи видалення I запобiгання ускладнень.
- •1. Патологоанатомічна гістологія початкової стадії карієса зубів (р.Синицін,г.Пахомов).
- •2. Пульпіт. Етіологія, патогенез. Класифікація пульпітів .
- •3. Склоіономерні цементи, їх склад, показання до застосування.
- •1. Класифікація каріозних порожнин за Блеком. Основні принципи препарування каріозних порожнин. Етапи препарування каріозних порожнин.
- •2. Спадкоємні ураження зубів некаріозного походження. Діагностика.
- •3. Методика пломбування кореневих каналів пластичними матеріалами.
- •1. Топографія пульпової камери та кореневих каналів різних груп зубів.
- •2. Верхівкове вогнище хронічної інтоксикації. Діагностика, вплив на організм та зв’язок з захворюваннями інших органів та систем, лікування.
- •3.Матеріали для прямого та непрямого покриття пульпи при лікуванні пульпіту.
- •1. Розповсюдженість карієсу зубів в різних географічних зонах. Фактори, що призводять до розвитку карієсу зубів.
- •2. Гіпоплазія емалі. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.
- •3. Рентгенологічний метод як один з основних методів оцінки стану твердих тканин зубів і періодонту.
- •1.Типове оснащення стоматологічного кабінету. Стоматологічний інструментарій, методи стерилізації.
- •2. Діагностика, диференційна діагностика хронічних форм періодонтиту.
- •3.Пломбувальні матеріали для кореневих каналів. Класифікація. Властивості. Вимоги до них.
2. Лікувальні та ізолюючі прокладки. Показання до використання.
Лечебные прокладки.
С целью оказания противовоспалительного действия на пульпу и стимуляции одонтобластов по усилению минерализации дентинного покрытия пульпы и отложения заместительного дентина накладываются препараты, содержащие гидроксил кальция Са(ОН)2. В результате снижения pH за счет выраженной щелочной реакции препарата нормализуется кровоснабжение пульпы. Кроме того, происходит интенсивное отложение заместительного дентина.
В нашей стране выпускается препарат кальмецин. Из зарубежных препаратов широкое применение получили препараты химического отверждения Dycal и Alcaliner, состоящие из двух компонентов, Calcimol — препараты снегового и химического отверждения.
Важно, что лечебная прокладка с гидроксидом кальция способна оказывать свое действие даже в небольшом количестве. С учетом того, что лечебная прокладка не обладает адгезией к дентину, не следует покрывать прокладкой все дно. Достаточно пародонтальным зондом нанести каплю материала на место проекции рога пульпы или самое глубокое место кариозной полости. После твердения материала (Dycal твердеет в течение минуты) накладывают прокладку из иономерною цемента и производят пломбирование по показанию.
Изолирующие прокладки. Известно, что почти все постоянные пломбировочные материалы способны оказывать раздражающее действие на пульпу зуба. Так, цементы неблагоприятно влияют за счет кислоты, содержащейся в жидкости, на которой замешивается порошок, амальгамы — за счет высокой термопроводимости, композитные материалы за счет токсичных веществ акрилатов, составляющих органическую основу, а также за счет тепла, выделяющеюся в процессе полимеризации композитных материалов.
С целью устранения указанных факторов на пульпу зуба применяются изолирующие прокладки.
В течение длительного времени в качестве прокладки применяли фосфат-цемент, хотя в полной мере он не соответствовал своему назначению, так как после затвердения он становится проницаемым для некоторых веществ. Но главный его недостаток состоит в том, что он не способен герметично закрыть дентинные трубочки, по которым из пульпы поступает дентинная жидкость. Это явление получило название «феномен микроподтекания». На нем фиксируется внимание потому, что поступление дентинной жидкости не создает условий для надежной фиксации композита к дентину и создает условия для возникновения краевой проницаемости пломбы. Кроме того, по вскрытым дентинным канальцам возможно попадание микроорганизмов и их токсинов в пульпу, что может привести к ее воспалению.
В качестве изолирующей прокладки могут быть использованы Fuji 2, Base Line, Chemfit Superior, Chelon Fil и др.
3. Хронічний гранулюючий періодонтит. Клініка, діагностика, лікування
Под хроническим гранулирующим периодонтитом понимается такой процесс в тканях апикального периодонта, для которого характерно образование свищей и частые обострения.
Клиника
Пациенты жалуются на неприятные дискомфортные ощущения в области зуба, которые усиливаются при накусывании. Во время разговора с больным выясняется, что раньше зуб сильно болел или был лечен. Также больные отмечают образование свищей на слизистой оболочке полости рта, иногда с незначительным выделением гноя.При осмотре определяется изменение цвета зуба, наличие кариозного поражения в нем. Зондированием стенок кариозной полости и устья корневых каналов, как правило, не вызывает болезненности. Лишь иногда, когда в апикальной трети корневого канала разрастаются грануляции, отмечается болевая реакция на зондирование в канале.Обычно перкуссия причинного зуба слабоболезненна. Отмечается небольшой отек и гиперемия слизистой оболочки в проекции зуба, пальпация чувствительна, иногда можно прощупать инфильтрат. Если надавить на слизистую в этом месте любым инструментом, то участок слизистой побледнеет, а затем становится гиперемированным.При хроническом гранулирующем периодонтите образуются свищевые ходы, которые открываются в месте проекции верхушки корней больного зуба. Наиболее часто свищи локализуются с вестибулярной поверхности, из них могут выпячивать грануляционная ткань, или выделяться гнойное отделяемое.
Дополнительные методы исследования
Подтвердить диагноз можно с помощью рентгенограммы, на которой будет наблюдаться очаг деструкции кости с неровными и нечеткими контурами в виде «языков пламени».Также можно провести тест на электровозбудимость зуба, показатель которого будет равен 120 мкА.
Лечение хронического гранулирующего периодонтита:
Заключается в адекватном эндодонтическом лечении. Если проведение такого лечения невозможно, методом выбора могут стать хирургические методы лечения (ампутация или гемисекция корня, резекция верхушки корня зуба).
ЗАДАЧА 25. Хвора 38 років звернулась зі скаргами на гострий самовільний.ОСТРЫЙ ДИФУЗНЫЙ ПУЛЬПИТ
БІЛЕТ 26
1.Методи діагностики початкового карієсу (вітальне фарбування, люмінесцентна діагностика). Інформативність методів.
Метод люмінесцентної діагностики - грунтується на явищі флуорисценції інтактних тканин зубів, при дії на них ультрафіолетового проміння. Для цього використовують ультрафіолетові лампи (ОЛД-41). У затемненому приміщені поверхня зуба освітлюють лампою з відстані 20-30см. Інтактні тканини емалі зубів люмінесціюють світло-зеленим або голубуватим світлом, у той час як уражені карієсом ділянки його не випромінюють.
Вітальне фарбування засновано на підвищенні проникності пораекенних карієсом твердих тканин зубів для водних розчинів барвників (метиленовий синій або червоний). При контакті з розчинами барвників в ділянках демінералізації твердих тканин барвник сорбується, тоді як незмінені тканини не фарбуються. За допомогою цього методу вдається не тільки виявити осередкову демінералізацію емалі, а й судити про активність патологічного процесу. Найбільшого поширення набуло забарвлення емалі та дентину 2% водним розчином метиленового синього. При цьому на поверхню зубів, попередньо очищену, висушену і ізольовану ватними валиками, наносять на 3 хв барвник, після чого тампони видаляють і змивають з зуба залишки барвника. Оцінку фарбування емалі проводять або за допомогою спеціальної шкали, що має різні відтінки синього кольору, або візуально, підрозділяючи інтенсивність на легку, середню і вищу, що відповідає ступеню демінералізації емалі.
Вітальне фарбування застосовують і для індикації ураженого дентину на дні каріозної порожнини (барвник вносять на 1 хв), а також для контролю за ефективністю реминерализирующей терапії, диференціації початкового карієсу (стадія плями) від флюорозу і гіпоплазії. При останніх, як і при інтактною емалі, фарбування тканин зуба не відбувається. Після проведення даного тесту колір емалі відновлюється до нормального протягом півгодини.
