- •Міністерство освіти і науки України
- •Теорія автоматичного кервання
- •Луцьк 2014
- •Тема 1. Вступ. Основні поняття та визначення теорії автоматичного керування
- •1.1. Відомості з історії розвитку так.
- •1.2. Суть автоматичного керування
- •1.3. Предмет і задачі курсу так. Основні поняття і визначення
- •1.4. Основні функціональні елементи сак
- •2.1. Основні принципи керування
- •Тема 2. Класифікація систем автоматичного керування
- •2.2. Класифікаційні ознаки систем автоматичного керування
- •V. За характером рівнянь, які описують систему:
- •Vі. За характером дії в часі:
- •VII. За зміною параметрів системи в часі сак поділяють на:
- •VIII. За точністю керування:
- •Тема 3. Математичний опис систем автоматичного керування
- •3.1. Аналіз і синтез сак
- •3.2. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •Тема. 4. Сигнали випробування сак
- •4.1. Вступ
- •4.2. Часові характеристики
- •4.3. Частотні характеристики
- •Тема 5. Математичний опис систем автоматичного керування План.
- •5.1. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •5.2 Основні властивості перетворення Лапласа
- •Теореми про граничні значення.
- •5.3 Форми запису лінійних диференціальних рівнянь.
- •5.4. Перетворення Фур’є. Частотні характеристики
- •5.5. Типові динамічні ланки та їх характеристики
- •Пропорційна ланка
- •Інтегруюча ланка
- •Коливальна ланка
- •Форсуюча ланка
- •Форсуюча ланка другого порядку
- •Ланка запізнення
- •5.6 Структурні схеми лінійних систем
- •Правила перетворення структурних схем
- •Обчислення передавальної функції одноконтурної системи
- •Обчислення передавальної функції багатоконтурної системи
- •5.7 Частотні характеристики системи
- •Тема №6. Стійкість лінійних систем автоматичного керування. Алгебраїчні критерії стійкості. План
- •Поняття стійкості
- •6.1. Поняття стійкості
- •6.2. Постановка задачі стійкості за о.М. Ляпуновим.
- •6.3 Умови стійкості лінійних систем автоматичного керування
- •6.4. Алгебраїчні критерії стійкості сак
- •Критерій стійкості Льєнара-Шипара. Критерій, запропонований 1914 року п. Льєнаром та р. Шипаром, є однією з модифікацій критерію Гурвіца:
- •7.1. Принципу аргументу.
- •7.3. Критерій стійкості Найквіста.
- •7.4. Аналіз стійкості за логарифмічними частотними характеристиками.
- •8.1. Стійкість систем із запізненням
- •8.2. Побудова зон стійкості
- •8.3. Структурна стійкість систем
- •Тема № 9. Методи оцінки якості регулювання лінійних систем
- •9.1 Поняття якості та показники якості систем керування
- •9.2 Прямі показники якості
- •9.3 Оцінка якості регулювання в усталеному режимі
- •9.4 Оцінка якості регулювання при гармонічних впливах
- •Якщо перехідний процес має 12 коливання, час досягнення першого максимуму:
- •9.5 Оцінка якості регулювання за розташуванням коренів
- •9.6. Інтегральні оцінки якості перехідних процесів
- •9.7. Частотні методи оцінки якості регулювання
- •9.8. Чутливість систем автоматичного керування
- •Тема № 10. Забезпечення стійкості, підвищення якості регулювання і синтез лінійних систем
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Коректувальні пристрої
- •Тоді у цьому діапазоні частот маємо:
- •10.3. Перетворювальні елементи
- •10.4. Підвищення точності в усталених режимах
- •10.5. Забезпечення стійкості й підвищення запасів стійкості
- •10.6. Синтез коректувальних пристроїв за логарифмічними амплітудно-частотними характеристиками
- •Список рекомендованої літератури
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
9.3 Оцінка якості регулювання в усталеному режимі
Якщо на вході системи діє сигнал х(t), то в усталеному режимі змушена складова помилки з(t) = x(t) – yз(t), де yз(t) – змушена складова регульованої величини (9.1). За умови диференційованості функції х(t) на всьому інтервалі 0 t помилку системи з(t) можна зобразити у вигляді ряду:
з(t) = С0x(t) + C1dx(t)/dt + (1/2!) C2d2x(t)/dt2 + …+
+ (1/m!) Cmdmx(t)/dtm (9.2)
де коефіцієнти С0, С1, С2, ... називають коефіцієнтами помилок: С0 – коефіцієнт помилки за положенням, С1 – коефіцієнт помилки за швидкістю, С2 – коефіцієнт помилки за прискоренням.
Коефіцієнти помилок визначають за передавальною функцією помилки Wx(s):
C0 = [Wx(s)]s=0; C1 = [Wx(s)/s]s=0; C2 = [2Wx(s)/s2]s=0;
Cm = [mWx(s)/sm]s=0; (9.3)
У статичних системах С0 0. У системах з астатизмом першого порядку С0=0, С10. У системах з астатизмом другого порядку С0=С1=0, С20. Отже, збільшення порядку астатизму системи приводить до збільшення кількості нульових значень коефіцієнтів помилок.
Якщо на систему, крім сигналу x(t), діє збурення f(t), то астатизм системи відносно x(t) і f(t) залежить від місця включення інтегруючої ланки. При цьому відповідно до принципу суперпозиції усталена помилка системи:
(t) = x(t) + f(t), (9.4)
де x(t) – помилка відпрацювання системою сигналу x(t);
f(t) – помилка, що обумовлена дією збурення.
Слід зазначити, що метод коефіцієнтів помилок застосовується при впливах, що змінюються повільно.
9.4 Оцінка якості регулювання при гармонічних впливах
При гармонічних впливах якість системи можна оцінювати за амплітудно-фазовою частотною (АФЧХ), амплітудно-частотною (АЧХ), фазочастотною (ФЧХ) і логарифмічними частотними (ЛЧХ) характеристиками.
Раніше було показано, як за АФЧХ і ЛЧХ розімкнутої системи можна дослідити стійкість замкнутої системи, визначити запаси стійкості за фазою і амплітудою, граничний коефіцієнт підсилення, порядок астатизму.
Б
ільшість
реальних систем керування мають
коливальні властивості. Прямі показники
якості таких систем можна приблизно
оцінити за деякими головними параметрами
АЧХ розімкнутої чи замкнутої системи.
Головними параметри характеристики
замкнутої системи є: показник коливальності
М, резонансна частота р,
смуга пропускання системи 0
(рис.4.6,а), а
характеристики розімкнутої системи -
частота зрізу зр,
(рис.4.6,б). Методика приблизної оцінки
показників якості за АЧХ базується на
гіпотезі еквівалентності властивостей
коливальної системи властивостям
коливальної ланки.
Показник коливальності М – це відношення максимального значення АЧХ замкнутої системи до її значення при =0:
М = АЗ max() / AЗ(0). (9.5)
Цей показник характеризує схильність системи до коливань. Чим вище М, тим менш якісною є система. Вважається припустимим, якщо 1,1 М 1,5. На рис. 9.7 наведено залежність перерегулювання і часу регулювання tрег від показника коливальності М. У аналітичній формі ці залежності (при М1,1) мають вигляд:
12 + 36(М-1), %; рtрег = 3,8 + 7,8(М-1). (9.6)
Р
езонансна
частота Р
системи – частота, на якій АЧХ замкнутої
САК має максимум; на цій частоті гармонічні
коливання проходять через систему з
найбільшим підсиленням. Частота р
разом з показником коливальності М
визначають тривалість перехідного
процесу (рис. 9.7).
Смуга пропускання 0 системи – інтервал частот від =0 до 0, на якій виконується умова А(0) = 0,707А(0). На логарифмічних амплітудно-частотних характеристиках смуга пропускання визначається частотами, для яких амплітуда більша за 3 дБ.
Ширина смуги пропускання характеризує швидкодію системи і її фільтруючі властивості: чим більша ширина смуги пропускання, тим вище швидкодія системи, але вона не повинна бути дуже широкою, інакше система буде відтворювати високочастотні завади.
Частота зрізу ЗР – частота, на якій АЧХ системи набуває значення А(зр)=1. Ця частота може характеризувати швидкодію системи. Час регулювання обернено пропорційний частоті зрізу:
tрег (12) 2/зр . (9.7)
