- •Міністерство освіти і науки України
- •Теорія автоматичного кервання
- •Луцьк 2014
- •Тема 1. Вступ. Основні поняття та визначення теорії автоматичного керування
- •1.1. Відомості з історії розвитку так.
- •1.2. Суть автоматичного керування
- •1.3. Предмет і задачі курсу так. Основні поняття і визначення
- •1.4. Основні функціональні елементи сак
- •2.1. Основні принципи керування
- •Тема 2. Класифікація систем автоматичного керування
- •2.2. Класифікаційні ознаки систем автоматичного керування
- •V. За характером рівнянь, які описують систему:
- •Vі. За характером дії в часі:
- •VII. За зміною параметрів системи в часі сак поділяють на:
- •VIII. За точністю керування:
- •Тема 3. Математичний опис систем автоматичного керування
- •3.1. Аналіз і синтез сак
- •3.2. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •Тема. 4. Сигнали випробування сак
- •4.1. Вступ
- •4.2. Часові характеристики
- •4.3. Частотні характеристики
- •Тема 5. Математичний опис систем автоматичного керування План.
- •5.1. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •5.2 Основні властивості перетворення Лапласа
- •Теореми про граничні значення.
- •5.3 Форми запису лінійних диференціальних рівнянь.
- •5.4. Перетворення Фур’є. Частотні характеристики
- •5.5. Типові динамічні ланки та їх характеристики
- •Пропорційна ланка
- •Інтегруюча ланка
- •Коливальна ланка
- •Форсуюча ланка
- •Форсуюча ланка другого порядку
- •Ланка запізнення
- •5.6 Структурні схеми лінійних систем
- •Правила перетворення структурних схем
- •Обчислення передавальної функції одноконтурної системи
- •Обчислення передавальної функції багатоконтурної системи
- •5.7 Частотні характеристики системи
- •Тема №6. Стійкість лінійних систем автоматичного керування. Алгебраїчні критерії стійкості. План
- •Поняття стійкості
- •6.1. Поняття стійкості
- •6.2. Постановка задачі стійкості за о.М. Ляпуновим.
- •6.3 Умови стійкості лінійних систем автоматичного керування
- •6.4. Алгебраїчні критерії стійкості сак
- •Критерій стійкості Льєнара-Шипара. Критерій, запропонований 1914 року п. Льєнаром та р. Шипаром, є однією з модифікацій критерію Гурвіца:
- •7.1. Принципу аргументу.
- •7.3. Критерій стійкості Найквіста.
- •7.4. Аналіз стійкості за логарифмічними частотними характеристиками.
- •8.1. Стійкість систем із запізненням
- •8.2. Побудова зон стійкості
- •8.3. Структурна стійкість систем
- •Тема № 9. Методи оцінки якості регулювання лінійних систем
- •9.1 Поняття якості та показники якості систем керування
- •9.2 Прямі показники якості
- •9.3 Оцінка якості регулювання в усталеному режимі
- •9.4 Оцінка якості регулювання при гармонічних впливах
- •Якщо перехідний процес має 12 коливання, час досягнення першого максимуму:
- •9.5 Оцінка якості регулювання за розташуванням коренів
- •9.6. Інтегральні оцінки якості перехідних процесів
- •9.7. Частотні методи оцінки якості регулювання
- •9.8. Чутливість систем автоматичного керування
- •Тема № 10. Забезпечення стійкості, підвищення якості регулювання і синтез лінійних систем
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Коректувальні пристрої
- •Тоді у цьому діапазоні частот маємо:
- •10.3. Перетворювальні елементи
- •10.4. Підвищення точності в усталених режимах
- •10.5. Забезпечення стійкості й підвищення запасів стійкості
- •10.6. Синтез коректувальних пристроїв за логарифмічними амплітудно-частотними характеристиками
- •Список рекомендованої літератури
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
10.2. Коректувальні пристрої
Коректувальні пристрої можуть включатися до системи автоматичного керування послідовно, паралельно, зустрічно-паралельно. Відповідно до цього вони називаються послідовними, паралельними чи зустрічно-паралельними коректувальними пристроями.
Послідовний
коректувальний пристрій
включають до прямого ланцюга системи
безпосередньо після датчика розузгодження
чи після попереднього підсилювача (рис.
5.1). Другий варіант включення використовують
частіше, оскільки рівень сигналу
розузгодження звичайно дуже малий, а
коректувальний п
ристрій,
як правило, його ще знижує. У цьому
випадку необхідно мати попередній
підсилювач значно більшої чутливості,
ніж при другому варіанті включення
коректувального пристрою.
Передавальна функція розімкнутої системи для даного випадку:
W = W1W2W3Wк1 = WWк1, (10.1)
де W = W1W2W3 – передавальна функція початкової розімкнутої системи, W1, W2, W3, Wк1 – передавальні функції об’єкта керування, підсилювально-перетворювального пристрою, попереднього підсилювача і послідовного коректувального пристрою відповідно.
Застосування послідовних коректувальних пристроїв найбільш зручне у системах, в яких сигнал непогодження являє собою напругу постійного струму. У цьому випадку коректувальний пристрій виконують звичайно з пасивних електричних чотириполюсників, які забезпечують різноманітне перетворення сигналу.
Зустрічно-паралельний коректувальний пристрій являє собою зворотний зв’язок, найчастіше від’ємний, що охоплює один з елементів прямого ланцюга системи (рис. 10.2). Цим елементом, як правило, є виконавчий елемент чи вихідний каскад підсилювача (підсилювач потужності). Передавальну функцію цього пристрою позначимо Wк2.
Передавальна функція розімкнутої системи для даного випадку:
W = W1W3 [W2 /(1+ W2Wк2 )] = W/(1+ W2Wк2). (10.2)
Передавальна функція ділянки ланцюга з коректувальним пристроєм Wк2:
W2 = W2 /(1+W2Wк2). (10.3)
Звичайно, у достатньо широкому і суттєвому для якості системи діапазоні частот виконується нерівність:
|W2 (j)Wк2 (j)| 1. (10.4)
Тоді у цьому діапазоні частот маємо:
W2(j) 1 /Wк2 (j) (10.5)
Т
аким
чином, якщо виконується нерівність
(10.4), властивості ділянки ланцюга з
зустрічно-паралельним коректувальним
пристроєм визначаються тільки
властивостями цього коректувального
пристрою і не залежать від зміни
параметрів W2.
Дана обставина є великою перевагою
такого способу корекції системи. Ще
одна перевага даного коректувального
пристрою полягає в тому, що його вхід
підключено до виходу виконавчого
елемента чи підсилювача потужності,
тобто до виходу потужного елемента з
високим рівнем сигналу. Тому як
зустрічно-паралельні коректувальні
пристрої можна використовувати достатньо
потужні елементи.
Варто помітити, що вплив зворотних зв'язків дуже різноманітний. Зворотні зв'язки поділяються на жорсткі та гнучкі (п. 1.3). Жорсткий зворотний зв'язок діє на систему як у перехідному, так і в усталеному режимах, реалізується він пропорційною ланкою, тобто передавальна функція ланки зворотного зв'язку:
W0 (s) = k0.
Гнучкий зворотний зв'язок діє лише у перехідних режимах; він реалізується часто диференціальною ланкою з передавальною функцією:
W0(s)=k0s,
чи інерційною диференціальною ланкою:
W0(s)=k0s / (Т0s+1).
Припустимо, що ланка з передавальною функцією W(s) охоплена від'ємним зворотним зв'язком із передавальною функцією W0(s). Тоді еквівалентна передавальна функція цієї ділянки ланцюга має вигляд:
. (10.6)
Розглянемо найбільш характерні випадки.
а) аперіодична ланка охоплена жорстким зворотним зв'язком, тобто
W(s)= k/(Ts+1); W0(s)=k0. (10.7)
У цьому випадку еквівалентна передавальна функція має вигляд:
WЕ
(s)
=
; де kЕ=
;
TЕ=
.
(10.8)
Значить, жорсткий зворотний зв'язок не змінює структуру аперіодичної ланки, але зменшує її інерційність, тобто зменшує сталу часу. Одночасно зменшується коефіцієнт передачі ланки;
б) аперіодична ланка охоплена гнучким зворотним зв'язком, тобто
W(s)=k/(Ts+1); Wo(s)=kos. (10.9)
Тоді :
WЕ
(s)
; де TЕ=T+kko. (10.10)
Отже, гнучкий від'ємний зворотний зв'язок не змінює структуру ланки і не впливає на коефіцієнт передачі аперіодичної ланки, але збільшує її інерційність;
в) інтегруюча ланка охоплена жорстким зворотним зв'язком, тобто
W (s) =k/s; W0 = k0. (10.11)
Тоді:
WЕ
(s)
; де kЕ
=
; TЕ
=
. (10.12)
Жорсткий зворотний зв'язок перетворює інтегруючу ланку на аперіодичну;
г) інтегруюча ланка охоплена гнучким зворотним зв'язком, тобто
W(s) = k/s; W0(s) = k0s. (10.13)
Тоді
WЕ
; де
. (10.14)
Гнучкий зворотний зв'язок не змінює структуру інтегруючої ланки, але зменшує її коефіцієнт передачі;
д) коливальна ланка охоплена жорстким зворотним зв'язком, тобто
;
. (10.15)
Тоді
,
де
;
;
. (10.16)
Жорсткий зворотний зв'язок не змінює структуру коливальної ланки, але зменшує сталу часу, коефіцієнт передачі ланки і коефіцієнт демпфірування;
е) коливальна ланка охоплена гнучким зворотним зв'язком, тобто
;
. (10.17)
Можливі два варіанти:
-
зворотний зв'язок слабкий, тобто k0
< 2Т( 1 -
)
/k;
тоді
структура
ланки не змінюється, тільки збільшується
її коефіцієнт демпфірування:
;
(10.18)
- зворотний зв'язок сильний, тобто k0 > 2Т(1 - ) /k , тоді
;
;
.
(10.19)
Сильний зворотний зв'язок перетворює коливальну ланку на аперіодичну ланку другого порядку.
Із розглянутих прикладів можна зробити висновок про те, що навіть найпростіші від'ємні зворотні зв'язки можуть істотно змінити властивості типових динамічних ланок. Ще більший ефект дають складні від’ємні й додатні зворотні зв’язки. Отже, якщо основні елементи регулятора за своєю фізичною природою дозволяють утворити зворотні зв’язки, то динамічні властивості цих елементів можна змінювати у необхідному напрямі.
П
аралельний
коректувальний пристрій
- це третій варіант включення пристрою
до САК (рис. 10.3). Його передавальна функція
позначена Wк3.
Передавальна функція розімкнутої системи для даного випадку:
W = (W3 + Wк3)W2 W1 = W(1+ Wк3 /W3). (10.20)
Іноді паралельний коректувальний пристрій є дуже зручним, оскільки при меншій складності забезпечує необхідне перетворювання сигналу. Наприклад, ізодромну ланку з передавальною функцією
Wіз(s)=(Ts+1)/s
можна отримати як паралельне з’єднання пропорційної та інтегруючої ланок із відповідними передавальними функціями Wп(s) = T і Wінт(s)=1/s:
Wіз(s) = Wп(s)+ Wінт(s)= Т + 1/s = (Ts+1)/s.
Синтезують коректувальний пристрій на підставі деякого комплексу вимог до властивостей системи. Спочатку визначають передавальну функцію Wк1 послідовного пристрою, потім з’ясовують, при яких значеннях передавальних функцій Wк2 ,Wк3 можна отримати такий самий ефект. Для цього дорівнюють вирази (10.1), (10.2) і (10.20):
WWк1 = W/(1+ W2Wк2) = W(1+ Wк3 /W3). (10.21)
Звідси отримують формули переходу від одного виду коректувального пристрою до іншого:
Wк1 = 1/(1+ W2Wк2) = 1+ Wк3 /W3;
Wк2 = (1-Wк1)/(W2Wк1) = -Wк3/[W2 (W3 + Wк3)]; (10.22)
Wк3 = W3 (Wк1- 1) = -W2W3 Wк2/(1+ W2Wк2).
Якщо значення передавальної функції Wк2 виявиться від’ємним, зустрічно-паралельний коректувальний пристрій необхідно включати у вигляді додатного зворотного зв’язку. При від’ємному значенні Wк3 вихідний сигнал паралельного пристрою необхідно віднімати з вихідного сигналу ділянки W3.
Іноді у системах одночасно застосовують два коректувальних пристрої: послідовний і зустрічно-паралельний або зустрічно-паралельний і паралельний. Таким чином, функції, що повинні виконуватися коректувальним пристроєм, розподіляються між двома пристроями, які можна виконати з більш простих елементів.
