- •Міністерство освіти і науки України
- •Теорія автоматичного кервання
- •Луцьк 2014
- •Тема 1. Вступ. Основні поняття та визначення теорії автоматичного керування
- •1.1. Відомості з історії розвитку так.
- •1.2. Суть автоматичного керування
- •1.3. Предмет і задачі курсу так. Основні поняття і визначення
- •1.4. Основні функціональні елементи сак
- •2.1. Основні принципи керування
- •Тема 2. Класифікація систем автоматичного керування
- •2.2. Класифікаційні ознаки систем автоматичного керування
- •V. За характером рівнянь, які описують систему:
- •Vі. За характером дії в часі:
- •VII. За зміною параметрів системи в часі сак поділяють на:
- •VIII. За точністю керування:
- •Тема 3. Математичний опис систем автоматичного керування
- •3.1. Аналіз і синтез сак
- •3.2. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •Тема. 4. Сигнали випробування сак
- •4.1. Вступ
- •4.2. Часові характеристики
- •4.3. Частотні характеристики
- •Тема 5. Математичний опис систем автоматичного керування План.
- •5.1. Математичні моделі сак. Рівняння динаміки і статики
- •5.2 Основні властивості перетворення Лапласа
- •Теореми про граничні значення.
- •5.3 Форми запису лінійних диференціальних рівнянь.
- •5.4. Перетворення Фур’є. Частотні характеристики
- •5.5. Типові динамічні ланки та їх характеристики
- •Пропорційна ланка
- •Інтегруюча ланка
- •Коливальна ланка
- •Форсуюча ланка
- •Форсуюча ланка другого порядку
- •Ланка запізнення
- •5.6 Структурні схеми лінійних систем
- •Правила перетворення структурних схем
- •Обчислення передавальної функції одноконтурної системи
- •Обчислення передавальної функції багатоконтурної системи
- •5.7 Частотні характеристики системи
- •Тема №6. Стійкість лінійних систем автоматичного керування. Алгебраїчні критерії стійкості. План
- •Поняття стійкості
- •6.1. Поняття стійкості
- •6.2. Постановка задачі стійкості за о.М. Ляпуновим.
- •6.3 Умови стійкості лінійних систем автоматичного керування
- •6.4. Алгебраїчні критерії стійкості сак
- •Критерій стійкості Льєнара-Шипара. Критерій, запропонований 1914 року п. Льєнаром та р. Шипаром, є однією з модифікацій критерію Гурвіца:
- •7.1. Принципу аргументу.
- •7.3. Критерій стійкості Найквіста.
- •7.4. Аналіз стійкості за логарифмічними частотними характеристиками.
- •8.1. Стійкість систем із запізненням
- •8.2. Побудова зон стійкості
- •8.3. Структурна стійкість систем
- •Тема № 9. Методи оцінки якості регулювання лінійних систем
- •9.1 Поняття якості та показники якості систем керування
- •9.2 Прямі показники якості
- •9.3 Оцінка якості регулювання в усталеному режимі
- •9.4 Оцінка якості регулювання при гармонічних впливах
- •Якщо перехідний процес має 12 коливання, час досягнення першого максимуму:
- •9.5 Оцінка якості регулювання за розташуванням коренів
- •9.6. Інтегральні оцінки якості перехідних процесів
- •9.7. Частотні методи оцінки якості регулювання
- •9.8. Чутливість систем автоматичного керування
- •Тема № 10. Забезпечення стійкості, підвищення якості регулювання і синтез лінійних систем
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Коректувальні пристрої
- •Тоді у цьому діапазоні частот маємо:
- •10.3. Перетворювальні елементи
- •10.4. Підвищення точності в усталених режимах
- •10.5. Забезпечення стійкості й підвищення запасів стійкості
- •10.6. Синтез коректувальних пристроїв за логарифмічними амплітудно-частотними характеристиками
- •Список рекомендованої літератури
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
VIII. За точністю керування:
статичні;
астатичні.
Основною із ознак даних систем є вигляд регулювальної характеристики, що показує залежність регульованої величини в статичному положенні від витрат робочого середовища.
Статичною САК називають систему, в якій регульована величина при зміні зовнішніх збурень на об'єкті, змінюючись в деяких допустимих межах, після закінчення перехідного процесу залежно від нинішнього збурення має різні значення.
Регулювальна характеристика в загальному випадку має вигляд
у = С + Δ(х), (2.2)
де С — середнє значення регульованої величини х; Δ(х) — функція збурення, яка визначає відхилення регульованої величини від її середнього значення в межах зони регулювання.
Необхідна умова якісного регулювання С >> Δ (х).
Астатичною САК називають систему, в якій регульована величина при зміні зовнішніх збурень після завершення перехідного процесу набуває строго сталого значення при різних величинах зовнішніх збурень.
Як приклад розглянемо астатичну (рис. 2.8, а) і статичну (рис. 2.9, а) САР рівня Н деякого робочого середовища (рідини) Q.
Завданням і статичної, і астатичної систем є підтримання сталого ріння Н (стабілізація) в резервуарі при зміні величини Q,.
Якщо при астатичній CAК витрати Q, збільшаться, то у зв'язку з початковим зменшенням рівня Н поплавок П переміститься вниз, що призведе до відповідного переміщення повзунка потенціометра ПТ відносно його початкового положення 0. При цьому на якірному колі двигуна Д виникне напруга U відповідної полярності. Завдяки цьому двигун переміщуватиме регулюючий орган системи РО, забезпечуючи зростання надходження кількості рідини Q2 і рівня Н. Регулюючий орган переміщуватиметься доти, доки напруга на якірному колі не буде дорівнювати нулю, що можливо тільки при значенні рівня, який дорівнює заданому: Н = Нз при умові рівності витрат і надходження рідини Q1 = Q2 = Q.
Згідно з викладеним вище в астатичній системі можливе лише одне положення рівноваги при значенні регульованої величини Н = Нз, яка досягається в статичному стані при різних значеннях витрат робочого середовища Q.
Регулювальна характеристика Н = f(Q) (рис. 2.8, б) астатичної системи є горизонтальна пряма.
Якщо знехтувати нечутливістю елементів системи, то астатична САР в принципі може підтримувати регульовану величину після завершення перехідного процесу на заданому рівні без будь-яких відхилень.
У статичній CAP (рис. 2. 9, а) при збільшенні витрат (Q1 > Q2) рівень Н і поплавок П будуть переміщуватись вниз. Завдяки цьому регулюючий орган РО забезпечить збільшення надходження робочого середовища Q2.
Нового стану рівноваги буде досягнуто при Q1 = Q2 = Q для нового ріння Н, меншого від початкового.
Рис. 2.8. Астатична САК
Рис. 2.9. Статична САК
Таким чином, статичні CAP не можуть забезпечувати підтримку регульованої величини на строго сталому рівні. Отже, можливі відхилення регульованої величини від заданого рівня Нз залежно від витрат робочого середовища. Регулювальна характеристика статичної САР після завершення перехідного процесу (статична характеристика статичної CAP) є похила пряма (рис. 2. 9, б).
Точність підтримання заданого значення регульованої величини в Статичних системах визначається коефіцієнтом нерівномірності або статизмом δ.
У даному випадку
(2.3)
Величину статизму іноді визначають як відношення відхилення регульованої величини до її максимального значення:
У відносно грубих CAP величина статизму може становити 10—20 %.
В астатичних системах залежно від витрат робочого середовища після завершення перехідного процесу регулюючий орган також може приймати різне положення, але при одному й тому ж значенні регульованої величини.
Для технічної реалізації цієї особливості в астатичних CAP повинні мати так звані астатичні ланки, рухомий елемент яких при відсутності збурення може займати довільне положення. Такою ланкою системи в розглянутому прикладі є двигун постійного струму, якір якого може займати довільне положення при відсутності напруги на якірній обмотці двигуна.
ІХ. Залежно від наявності додаткового джерела енергії:
прямої дії;
непрямої дії.
САК прямої дії не мають додаткових джерел енергії та підсилювачів потужності в системі регулювання.
В системах прямої дії вимірювальний елемент самостійно діє на регулюючий орган. Так, на рис. 2.10 показано систему прямої дії регулювання швидкості. Вимірювальний елемент BE, який контролює швидкість обертів деякого об'єкта О, самостійно діє на керуючий орган, який змінює кількість енергоносія Q, що надходить в об'єкт керування. Якщо швидкість обертання ω збільшується, то кулі К1 і К2 під дією відцентрової сили переміщуються вгору, що призводить до переміщення муфти М та регулюючого органу РО. Завдяки цьому зменшуються надходження енергоносія Q і швидкість обертання об'єкта ω.
Основною перевагою систем прямої дії є простота і надійність, недоліком — необхідність мати потужний і, внаслідок цього, малочутливий, досить інерційний вимірювальний елемент, який може безпосередньо переміщувати керуючий (регулюючий) орган об'єкта. При цьому низькій чутливості вимірювального елемента відповідає мала точність керування, а значна інерційність негативно впливає на динамічні властивості системи.
САК непрямої дії містять підсилювачі потужності і споживають енергію для здійснення керування від зовнішніх джерел.
В системах непрямої дії вихідний сигнал вимірювального елемента підсилюється за допомогою підсилювача. На рис. 2. 11 показано САК непрямої дії швидкості об'єкта. В цій системі муфта М вимірювального елемента діє на золотник 3 гідропідсилювача ГП. Золотник, виходячи з нейтрального положення, як показано на рисунку, забезпечує надходження масла QM у верхню порожнину циліндра гідропідсилювача, що веде до відповідного переміщення поршня П, регулюючого органу РО і швидкості ω. Перевагою систем непрямої дії є більша точність і, часто, кращі динамічні властивості, що зумовлює їх широке застосування на практиці.
Рис. 2.10. САК непрямої дії Рис. 2.11. САК прямої дії
Х. За способом налаштування та реакцією системи на зміну зовнішніх умов:
неадаптивні;
адаптивні системи.
Адаптивними називаються системи, які автоматично змінюють значення своїх параметрів або структуру при непередбачених змінах зовнішніх умов, щоб зберігати задану якість її роботи.
Адаптивні системи зі зміною значень параметрів називають системами із самонастроюванням, а системи зі зміною структури - системами із самоорганізацією.
Такі САК використовуються для керування об’єктами властивості, чи умови експлуатації яких недостатньо відомі або суттєво непостійні, наприклад, САК апаратами, які спускаються на віддалені планети сонячної системи. Ці системи найбільш досконалі.
Не адаптивні системи здатності пристосовуватись до зміни зовнішніх умов не мають. У них зміна параметрів з метою забезпечення оптимальності процесу регулювання, або відсутня, або її здійснює людина.
ХІ. За технологічними ознаками.
Електромеханічні САК. Існують САК підйомно-транспортні, металообробки, прокатного виробництва та ін.
За використаною енергією САК (регулятори) поділяють на гідравлічні, електротехнічні, пневматичні тощо. На практиці велике поширення набули електромеханічні системи автоматичного керування ЕМ САК, які іноді відносять до різних видів електротехнічних САК.
Електропривод, який розглядається як система (сукупність) елементів, що складається з електродвигунного, перетворювального, передаточного і керуючого пристроїв, які повинні забезпечувати перетворення електричної енергії в механічну для приведення в рух виконавчих органів робочих машин або механізмів і керування цим рухом, своїми основними елементами входить до складу ЕМ САК.
