- •1 . Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського Союзу з національним і міжнародним правом.
- •2. Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання і навчальна дисципліна
- •3. «Право єс» - особливості предмета, методологія і система курсу.
- •4. Передумови європейської інтеграції
- •5. Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •6. Основні етапи формування єс.
- •7. Конституційний Договір єс. Європейський Конвент
- •8. Єс до і після прийняття Лісабонського договору.
- •9. Реформа єс згідно з Лісабонською угодою.
- •10. Принцип єдиної правосуб'єктності Європейського Союзу.
- •11. План Моне - Шумана.
- •12. Особливості коммунитарного методу
- •13. Європейське об'єднання вугілля і сталі. Причини створення
- •14. Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •15. Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії
- •16. Єдиний Європейський Акт. Причини прийняття та особливості
- •17. Європейське політичне співробітництво.
- •18. Створення Європейського Союзу (єс).
- •19. Європейський Союз та Рада Європи: загальне і особливе.
- •20. Маастрихтський договір - загальна характеристика.
- •21. Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •22. Реформа єс у зв'язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •23. Загальна характеристика Лісабонського Договору 2007. Структура і загальний зміст.
- •24. Цілі, цінності Європейського Союзу.
- •25. Загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •26. Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу та державами - членами.
- •27. Поняття і сутність права єс.
- •28. Класифікація джерел права Європейського Союзу. Подібність і відмінність джерел права Європейського Союзу та джерел інших правових систем.
- •30. Принципи правової системи єс.
- •31. Прецедентне право єс. Причини його виникнення, особливості
- •32. «Первинне» право єс - поняття і структура.
- •33. «Вторинне» право єс - джерела, особливості дії актів
- •34. Структура європейського права: вертикальна і горизонтальна.
- •35. Компетенція Європейської Союзу: структура та зміст.
- •36. Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •37. Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •38. Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами - членами додаткової компетенції органам Союзу.
- •39. Додаткові механізми зміцнення солідарності держав - членів між собою та єс у цілому.
- •40. Система інститутів, органів, установ Європейської Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •41. Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццьким договором 2001 і Лісабонським Договором 2007
- •42. Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •43. Порядок роботи Європарламенту. Сесії і тотальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •44. Повноваження Європарламенту та особливості їх реалізації
- •45. Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •46. Європейська Комісія: формування, склад, повноваження
- •47. Функції Європейської Комісії.
- •48. Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування
- •49. Формації Ради єс: порядок роботи та прийняття рішень. Повноваження Ради: обсяг і зміст.
- •50. Суд Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 г і реформа судоустрою та процесу.
- •52. Особливості статусу Генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду. Пленум і палати Суду єс.
- •53. Юрисдикція Суду єс. Справи прямий юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •54. Правовий статус Трибуналу (загального суду). Спеціалізовані суди як судові органи першої інстанції.
- •55. Система контрольних органів Європейського Союзу. Її розвиток на сучасному етапі
- •56. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс
- •57. Система фінансових установ Європейського Союзу. Її основні елементи
- •58. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс. Правовий статус.
- •59. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •60. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співробітництва судових органів (Євроюст).
- •61. Причини і цілі створення консультативних органів Європейського Союзу. Особливості їх правового статусу. Основні та допоміжні консультативні органи
- •62. Правове становище Економічної і соціальної комітету та Комітету регіонів
- •63. Омбудсмен Європейського Союзу. Причини запровадження посади Омбудсмена в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмена
- •64. Особливості законодавчого процесу єс.
- •65. Механізм відповідальності та держав - членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •66. Відповідальність єс.
- •68. Конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р в правовій системі Європейського Союзу
- •69. Хартія Європейського Союзу про основні права 2000, особливості та характеристика
- •70. Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •71. Принципи правового статусу людини і громадянина в єс.
- •72. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в єс.
- •73. Спільна зовнішня політика безпеки як особливий напрямок зовнішньополітичної діяльності єс.
- •74. Компетенція єс і питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки
- •75. Загальна оборонна політика єс. Інституційні механізм і повноваження
- •76. Організаційно-правовий механізм співробітництва України з Європейським Союзом
- •77. Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •78. Правові інструменти співпраці України та єс.
- •79. Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення
- •80. Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принцип вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •81. Свобода підстави. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •82. Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •83. Принцип свободи платежів: поняття, зміст.
- •84. Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції щодо реформи.
- •85. Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •86. Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •87. Контроль за злиттями компаній. Поняття концентрації. Умови та критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації
- •88. Порушення правил конкуренції державами. Контроль за наданням державної допомоги
- •89. Регулювання діяльності публічних підприємств і галузей природних монополій
- •91. Проблеми розвитку регулювання єс у сфері корпоративного права
- •92. Поняття та порядок створення європейських юридичних осіб
- •93. Регулювання транскордонного банкрутства
3. «Право єс» - особливості предмета, методологія і система курсу.
Право ЄС- конкретна уч. дисципліна, є свій предмет і метод.
Предметом регулюв-я права ЄС виступають обществ.отношенія, кот.сложілісь і складаються в результаті взаємодії гос-в - членів ЄС, а також між інститутами та органами ЄС.
Методи: як для всіх наук і навчальних дисциплін: історичний, аналізу і синтезу, індукції та дедукції тощо, Методи ЄС як правової системи: координації, субординації, уніфікації, гармонізації. Головний метод права ЄС- скоординована субординація.
Предмет права Європейського Союзу - це суспільні відносини, які воно регулює. Зміст права Європейського Союзу складається з окремих правил поведінки - юридичних норм, серед яких особливе місце займають норми-принципи.
У західній доктрині зміст права Європейського Союзу прийнято ділити на дві частини: інституційне та матеріальне право.
Предметом інституційного права є сам Європейський. Союз як інтеграційна організація, статус його керівних органів (інститутів).Наприклад, правила, що регулюють порядок формування Європейського парламенту або юрисдикцію судів Союзу, - це норми його інституційного права.
Матеріальне право - право, створюване Європейським Союзом з метою регулювання суспільних відносин, які складаються на .его території між громадянами, юридичними особами, державами-членами та іншими суб'єктами. Наприклад, митне або кримінальне законодавство Союзу виступають джерелами його матеріального права.
Матеріальне право Європейського Союзу неоднорідне за своїм характером і включає норми різних галузей, в тому числі що відносяться традиційно до процесуального права (конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, цивільне процесуальне та кримінально-процесуальне, аграрне і т.д.).
4. Передумови європейської інтеграції
Тенденції до інтеграції отримали найбільший розвиток саме в Західній Європі, тому що тут раніше, ніж в інших районах світу, склалася досить розвинена ринкова економіка, малася порівняльна близькість економічної, суспільно-політичної, правової та культурного середовища, а відносно невеликі розміри територій держав підкреслювали вузькість національних кордонів і внутрішнього ринку, підштовхуючи країни до взаємовигідної об'єднанню зусиль.
Рух у напрямку більшої економічної єдності - спільна історична тенденція європейського розвитку. На рубежі кінця Середньовіччя і нового часу ринкове господарство прийшло на зміну натуральному, що сприяло подоланню феодальної роздробленості і виникнення заснованих на національному ринку централізованих держав. У другій половині XX в. спіраль історії аналогічним чином зробила новий виток: на базі мінливого міжнародного поділу праці та интегрирующегося ринку господарські зв'язки стали вириватися за межі роздробленою на невеликі країни, розділеної кордонами, митами, візами і т.д. "Європи суверенних держав".
Вихід господарських зв'язків за рамки державних кордонів поставив питання про формування ще більш великої політичної організації народів Європи. Нею і стали Європейські співтовариства, першим великим починанням яких послужило створення саме загального ринку (за допомогою скасування всіх національних бар'єрів на рух товарів, робочої сили, інших факторів і результатів виробництва).
Національні держави в рамках Співтовариств і заснованого на них Європейського Союзу не ліквідуються, але поступово добровільно обмежують свій суверенітет на користь цього наддержавного формування. При цьому інтеграція в економіці поступово втягує в даний процес та інші сфери суспільного життя: політичну, соціальну, культурну, інформаційну і т.д., які з часом також включаються в сферу ведення Європейського Союзу.
На всіх етапах свого розвитку "європейська ідея" носила демократичний і геополітичний характер. Об'єднана Європа в значній мірі бачилася як засіб захисту від крупного потенційного агресора. Такими в історичній послідовності розглядалися Османська імперія, Російська імперія, СРСР, а нині, в певному сенсі, і США. З ростом економічного, політичного та військового впливу Європейський Союз все частіше розглядається як визнана "наддержави". Він прагне закріпити і посилити своє особливе геополітичне становище в мінливому світі, що особливо помітно в проекті Конституції для Європи 2004 і Лісабонському договорі 2007
Незважаючи на все розмаїття етнонаціональних особливостей народів Європи, їх об'єднують спільні культурні, етичні та релігійні основи життя, спільне багатовікове історичне розвиток і взаємодію. Неодноразово висувалися ідеї об'єднання європейців на релігійному (християнської) основі. Величезне значення для становлення Європейського Союзу та формування його права має загальна правова і конституційна культура.
