- •1 . Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського Союзу з національним і міжнародним правом.
- •2. Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання і навчальна дисципліна
- •3. «Право єс» - особливості предмета, методологія і система курсу.
- •4. Передумови європейської інтеграції
- •5. Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •6. Основні етапи формування єс.
- •7. Конституційний Договір єс. Європейський Конвент
- •8. Єс до і після прийняття Лісабонського договору.
- •9. Реформа єс згідно з Лісабонською угодою.
- •10. Принцип єдиної правосуб'єктності Європейського Союзу.
- •11. План Моне - Шумана.
- •12. Особливості коммунитарного методу
- •13. Європейське об'єднання вугілля і сталі. Причини створення
- •14. Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •15. Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії
- •16. Єдиний Європейський Акт. Причини прийняття та особливості
- •17. Європейське політичне співробітництво.
- •18. Створення Європейського Союзу (єс).
- •19. Європейський Союз та Рада Європи: загальне і особливе.
- •20. Маастрихтський договір - загальна характеристика.
- •21. Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •22. Реформа єс у зв'язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •23. Загальна характеристика Лісабонського Договору 2007. Структура і загальний зміст.
- •24. Цілі, цінності Європейського Союзу.
- •25. Загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •26. Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу та державами - членами.
- •27. Поняття і сутність права єс.
- •28. Класифікація джерел права Європейського Союзу. Подібність і відмінність джерел права Європейського Союзу та джерел інших правових систем.
- •30. Принципи правової системи єс.
- •31. Прецедентне право єс. Причини його виникнення, особливості
- •32. «Первинне» право єс - поняття і структура.
- •33. «Вторинне» право єс - джерела, особливості дії актів
- •34. Структура європейського права: вертикальна і горизонтальна.
- •35. Компетенція Європейської Союзу: структура та зміст.
- •36. Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •37. Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •38. Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами - членами додаткової компетенції органам Союзу.
- •39. Додаткові механізми зміцнення солідарності держав - членів між собою та єс у цілому.
- •40. Система інститутів, органів, установ Європейської Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •41. Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццьким договором 2001 і Лісабонським Договором 2007
- •42. Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •43. Порядок роботи Європарламенту. Сесії і тотальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •44. Повноваження Європарламенту та особливості їх реалізації
- •45. Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •46. Європейська Комісія: формування, склад, повноваження
- •47. Функції Європейської Комісії.
- •48. Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування
- •49. Формації Ради єс: порядок роботи та прийняття рішень. Повноваження Ради: обсяг і зміст.
- •50. Суд Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 г і реформа судоустрою та процесу.
- •52. Особливості статусу Генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду. Пленум і палати Суду єс.
- •53. Юрисдикція Суду єс. Справи прямий юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •54. Правовий статус Трибуналу (загального суду). Спеціалізовані суди як судові органи першої інстанції.
- •55. Система контрольних органів Європейського Союзу. Її розвиток на сучасному етапі
- •56. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс
- •57. Система фінансових установ Європейського Союзу. Її основні елементи
- •58. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс. Правовий статус.
- •59. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •60. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співробітництва судових органів (Євроюст).
- •61. Причини і цілі створення консультативних органів Європейського Союзу. Особливості їх правового статусу. Основні та допоміжні консультативні органи
- •62. Правове становище Економічної і соціальної комітету та Комітету регіонів
- •63. Омбудсмен Європейського Союзу. Причини запровадження посади Омбудсмена в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмена
- •64. Особливості законодавчого процесу єс.
- •65. Механізм відповідальності та держав - членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •66. Відповідальність єс.
- •68. Конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р в правовій системі Європейського Союзу
- •69. Хартія Європейського Союзу про основні права 2000, особливості та характеристика
- •70. Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •71. Принципи правового статусу людини і громадянина в єс.
- •72. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в єс.
- •73. Спільна зовнішня політика безпеки як особливий напрямок зовнішньополітичної діяльності єс.
- •74. Компетенція єс і питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки
- •75. Загальна оборонна політика єс. Інституційні механізм і повноваження
- •76. Організаційно-правовий механізм співробітництва України з Європейським Союзом
- •77. Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •78. Правові інструменти співпраці України та єс.
- •79. Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення
- •80. Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принцип вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •81. Свобода підстави. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •82. Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •83. Принцип свободи платежів: поняття, зміст.
- •84. Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції щодо реформи.
- •85. Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •86. Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •87. Контроль за злиттями компаній. Поняття концентрації. Умови та критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації
- •88. Порушення правил конкуренції державами. Контроль за наданням державної допомоги
- •89. Регулювання діяльності публічних підприємств і галузей природних монополій
- •91. Проблеми розвитку регулювання єс у сфері корпоративного права
- •92. Поняття та порядок створення європейських юридичних осіб
- •93. Регулювання транскордонного банкрутства
54. Правовий статус Трибуналу (загального суду). Спеціалізовані суди як судові органи першої інстанції.
Суд першої інстанції або Трибунал був утворений Єдиним Європейським Актом в 1986 р і почав діяти з 1989 р Його створення було викликано різким збільшенням обсягу роботи Європейського Суду Правосуддя. Згідно з формулюванням даного Акта, Суд першої інстанції не був самостійним органом, навіть розташовувався він в тій же будівлі, що Європейський Суд Правосуддя. За Лісабонським договором Суд першої інстанції (Court of First Instance) був перейменований в ОБШИЙ Суд (General Court). Він як і раніше тісно пов'язаний з Європейським Судом Правосуддя, у них спільні служби забезпечення.
Загальний Суд включає по одному судді від кожної держави-члена. Суддя призначаються на термін 6 років з можливістю переобрання.Засідання проводяться в палатах у складі 3-5 суддів. Складні справи або з урахуванням особливих обставин розглядаються Судом у повному складі на пленарному засіданні. Роботою Загальних Суду керує обраний ним з числа своїх членів Голова. Обирається він строком на 3 роки і після закінчення терміну може бути переобраний.
Загальний Суд приймає до провадження справи наступних категорій: 1. Спори між Союзом і його службовцями. 2. Позови у зв'язку з судовим контролем (як про анулювання, так і в зв'язку з бездіяльністю), пред'явлені приватними особами або компаніями (але не інститутами Співтовариства і не державами-членами). 3. Позови у зв'язку з недоговірної відповідальністю, пред'явлені приватними особами або компаніями. 4. Позови у зв'язку з контрактами, пред'явлені приватними особами або компаніями. 5. Справи, що стосуються виробництва і цін, що випливають з Договору про Європейське Співтовариство вугілля і сталі. 6. Справи, пов'язані з порушенням правил конкуренції. У даній категорії справ розглядаються претензії щодо відшкодування збитків, хоча, як правило, питання матеріальних компенсацій відносяться до компетенції ЄСП. 7. розгляд і вирішення питань преюдиціальне характера25. При необхідності може бути надана допомога Загальним Суду з боку Генеральних адвокатів.
При Загальних Суді з ініціативи Комісії або Суду Правосуддя рішенням Європейського Парламенту та Ради можуть створюватися спеціалізовані суди для розгляду та прийняття рішення по першій інстанції за певними категоріями дій або для судових розглядів, порушених у конкретних областях. Члени спеціалізованих судів повинні бути обрані з числа осіб, які володіють якостями, необхідними для призначення на судові посади і чиї незалежність і професіоналізм не викликають сумнівів. Призначення суддів здійснюється Радою. Постанова про створення спеціалізованого суду одночасно визначає сфери його юрисдикції. Якщо постановою про створення спеціалізованого суду не передбачено інше, його діяльність визначається тими ж загальними правилами, що і діяльність інших органів Суду Європейського Союзу.
55. Система контрольних органів Європейського Союзу. Її розвиток на сучасному етапі
Відштовхуючись від досвіду сучасних держав, в організаційному механізмі Європейського Союзу були засновані спеціалізовані інститути й органи, які здійснюють контрольну функцію. Найважливіші серед них - Рахункова палата та Омбудсман (в.№ 56, 63), Європейський контролер із захисту даних - незалежний контрол. за дотриманням права людини на захист персональних даних; Європейське відомство по боротьбі з шахрайством; Європейська прокуратура.
Після затвердження Європейським Парламентом пакету реформ щодо Європейського фінансового контролю, Європейська Рада ухвалила ряд юридичних текстів про заснування Європейської ради з системних ризиків, а також трьох інших нових органів нагляду, метою створення яких є усунення недоліків в роботі банківського сектора, фондових ринків, а також ринку страхування.
Нові правила передбачають законодавчі рамки для створення у Франкфурті Європейської ради з системних ризиків (ЕССР), який буде забезпечувати макропруденційних нагляд за фінансовою системою, а також трьох інших контрольних органів, які здійснюватимуть свою роботу на Мікрофінансовому рівні: Європейська банківська Організація (ЄБА) в Лондоні, Європейська Організація страхування та пенсійного забезпечення (ЕОСПО) у Франкфурті і Європейська Організація страхування та пенсійного забезпечення (ЕОСПО) в Парижі. Чотири нових органу будуть частиною системи фінансового нагляду Європейського Союзу, яка включатиме контрольні органи Держав-членів.
Нова система почала свою роботу 1 січня 2011 і здійснюватиме нагляд за діяльністю банківського, страхового та фінансового секторів.Європейський Центральний банк буде відповідальний за здійснення нагляду за ЕССР, а Рада, Комісія та Парламент наділяються повноваженнями по оголошенню можливих екстрених ситуацій, а також розвитку технічних нормативів і програм нових Європейських фінансових контрольних органів. На додаток до забезпечення захисту від економічних криз, які можуть виникнути в майбутньому, нова система повинна сприяти посиленню єдиного ринку Європейського Союзу шляхом поліпшення захисту інтересів інвесторів.
