- •1 . Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського Союзу з національним і міжнародним правом.
- •2. Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання і навчальна дисципліна
- •3. «Право єс» - особливості предмета, методологія і система курсу.
- •4. Передумови європейської інтеграції
- •5. Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •6. Основні етапи формування єс.
- •7. Конституційний Договір єс. Європейський Конвент
- •8. Єс до і після прийняття Лісабонського договору.
- •9. Реформа єс згідно з Лісабонською угодою.
- •10. Принцип єдиної правосуб'єктності Європейського Союзу.
- •11. План Моне - Шумана.
- •12. Особливості коммунитарного методу
- •13. Європейське об'єднання вугілля і сталі. Причини створення
- •14. Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •15. Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії
- •16. Єдиний Європейський Акт. Причини прийняття та особливості
- •17. Європейське політичне співробітництво.
- •18. Створення Європейського Союзу (єс).
- •19. Європейський Союз та Рада Європи: загальне і особливе.
- •20. Маастрихтський договір - загальна характеристика.
- •21. Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •22. Реформа єс у зв'язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •23. Загальна характеристика Лісабонського Договору 2007. Структура і загальний зміст.
- •24. Цілі, цінності Європейського Союзу.
- •25. Загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •26. Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу та державами - членами.
- •27. Поняття і сутність права єс.
- •28. Класифікація джерел права Європейського Союзу. Подібність і відмінність джерел права Європейського Союзу та джерел інших правових систем.
- •30. Принципи правової системи єс.
- •31. Прецедентне право єс. Причини його виникнення, особливості
- •32. «Первинне» право єс - поняття і структура.
- •33. «Вторинне» право єс - джерела, особливості дії актів
- •34. Структура європейського права: вертикальна і горизонтальна.
- •35. Компетенція Європейської Союзу: структура та зміст.
- •36. Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •37. Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •38. Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами - членами додаткової компетенції органам Союзу.
- •39. Додаткові механізми зміцнення солідарності держав - членів між собою та єс у цілому.
- •40. Система інститутів, органів, установ Європейської Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •41. Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццьким договором 2001 і Лісабонським Договором 2007
- •42. Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •43. Порядок роботи Європарламенту. Сесії і тотальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •44. Повноваження Європарламенту та особливості їх реалізації
- •45. Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •46. Європейська Комісія: формування, склад, повноваження
- •47. Функції Європейської Комісії.
- •48. Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування
- •49. Формації Ради єс: порядок роботи та прийняття рішень. Повноваження Ради: обсяг і зміст.
- •50. Суд Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 г і реформа судоустрою та процесу.
- •52. Особливості статусу Генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду. Пленум і палати Суду єс.
- •53. Юрисдикція Суду єс. Справи прямий юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •54. Правовий статус Трибуналу (загального суду). Спеціалізовані суди як судові органи першої інстанції.
- •55. Система контрольних органів Європейського Союзу. Її розвиток на сучасному етапі
- •56. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс
- •57. Система фінансових установ Європейського Союзу. Її основні елементи
- •58. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс. Правовий статус.
- •59. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •60. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співробітництва судових органів (Євроюст).
- •61. Причини і цілі створення консультативних органів Європейського Союзу. Особливості їх правового статусу. Основні та допоміжні консультативні органи
- •62. Правове становище Економічної і соціальної комітету та Комітету регіонів
- •63. Омбудсмен Європейського Союзу. Причини запровадження посади Омбудсмена в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмена
- •64. Особливості законодавчого процесу єс.
- •65. Механізм відповідальності та держав - членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •66. Відповідальність єс.
- •68. Конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р в правовій системі Європейського Союзу
- •69. Хартія Європейського Союзу про основні права 2000, особливості та характеристика
- •70. Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •71. Принципи правового статусу людини і громадянина в єс.
- •72. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в єс.
- •73. Спільна зовнішня політика безпеки як особливий напрямок зовнішньополітичної діяльності єс.
- •74. Компетенція єс і питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки
- •75. Загальна оборонна політика єс. Інституційні механізм і повноваження
- •76. Організаційно-правовий механізм співробітництва України з Європейським Союзом
- •77. Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •78. Правові інструменти співпраці України та єс.
- •79. Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення
- •80. Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принцип вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •81. Свобода підстави. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •82. Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •83. Принцип свободи платежів: поняття, зміст.
- •84. Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції щодо реформи.
- •85. Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •86. Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •87. Контроль за злиттями компаній. Поняття концентрації. Умови та критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації
- •88. Порушення правил конкуренції державами. Контроль за наданням державної допомоги
- •89. Регулювання діяльності публічних підприємств і галузей природних монополій
- •91. Проблеми розвитку регулювання єс у сфері корпоративного права
- •92. Поняття та порядок створення європейських юридичних осіб
- •93. Регулювання транскордонного банкрутства
59. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
Термін "установи" використовується для позначення тих відомств Союзу, які створені для виконання спеціальних функцій і мають самостійної правосуб'єктністю як юридичної особи (див. Вище, пункт 2.2 коментаря). Інші елементи механізму управління ЄС (інститути й органи), навпаки, статусом юридичної особи не володіють, за винятком Європейського центрального банку. Аналогічно органам Європейського Союзу, система його установ є відкритою і поступово розширюється. Створення установ, як і органів, може передбачатися безпосередньо в установчих документах. Набагато частіше, проте, поява нових установ ЄС є результатом правотворчої діяльності його законодавчих інститутів - Європейського парламенту та Ради.
Європол - правоохоронний орган Європейського Союзу, підзвітний і підконтрольний Раді Європейського Союзу. Створення почалося в 1994 р, почав діяти з липня 1999 після завершення ратифікації державами-членами Конвенції про Європолі. Службовці Європолу не рахуються службовцями Євросоюзу, їх правовий статус врегульовано окремим правовим актом - Протоколом «про привілеї та імунітети Європолу, членів його органів ... і співробітників» 1997 Відповідно до цим документом службовці Європолу мають приблизно ті ж привілеї та імунітети, що і цивільні службовці Євросоюзу.
Вищим органом управління Європолом є Адміністративна рада. Його членами є представники держав. Чисельність адміністративної ради - 27 осіб. З правом дорадчого голосу в засіданнях бере участь представник Європейської Комісії. засідання Адміністративної Ради проводяться не рідше двох разів на рік. Адміністративна рада визначає загальні напрямки і правила роботи Європолу та затверджує плани конкретних заходів, здійснює контроль роботи директора Європолу. Сам же Адміністративна рада звітує перед Радою ЄС.
Відомство очолює директор, який призначається Радою ЄС за пропозицією Адміністративної ради. Термін повноважень директора - 4 роки, передбачена можливість одного повторного призначення. Директор розглядається як незалежна посадова особа, йому забороняється запитувати або одержувати інструкції від кого б то не було. директор має широкі повноваження у сфері поточного управління відомством, офіційно представляє Європол до контактах з іншими органами ЄС, міжнародними організаціями або окремими країнами. Заступники директора також призначаються Радою. Держави-члени відряджають до Європол одного чи кількох посадових осіб - Офіцерів по зв'язку, які працюють при Європолі на постійній основі для забезпечення зв'язків Європолу та правоохоронних органів держав-членів.
Цілі діяльності Європолу полягають у підвищенні ефективності роботи національних правоохоронних органів і розвиток співробітництва між ними.
Перелік предметів ведення Європолу має вичерпний характер: незаконна торгівля наркотичними засобами, торгівля ядерними та радіоактивними матеріалами, приховані міграційні потоки, торгівля людьми, торгівля викраденими транспортними засобами, тероризм, незаконні дії з відмивання грошей, фальшивомонетництво і підробка платіжних засобів. Основна діяльність Європолу пов'язана із збиранням, обробленням, аналізом інформації з метою розслідування злочинів. діяльність здійснюється через національні відділи зв'язків з Інтерполом, які існують в кожній державі-члені. Європол здійснює також координацію діяльності держав-членів у розслідуванні злочинів транснаціонального характеру. З 2000 р запроваджується практика створення і підтримки Європолом об'єднаних слідчих бригад ..
Поліцейське відомство має фінансову автономію, його бюджет формується з внесків держав-членів, а затверджується Радою ЄС.
