- •1 . Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського Союзу з національним і міжнародним правом.
- •2. Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання і навчальна дисципліна
- •3. «Право єс» - особливості предмета, методологія і система курсу.
- •4. Передумови європейської інтеграції
- •5. Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •6. Основні етапи формування єс.
- •7. Конституційний Договір єс. Європейський Конвент
- •8. Єс до і після прийняття Лісабонського договору.
- •9. Реформа єс згідно з Лісабонською угодою.
- •10. Принцип єдиної правосуб'єктності Європейського Союзу.
- •11. План Моне - Шумана.
- •12. Особливості коммунитарного методу
- •13. Європейське об'єднання вугілля і сталі. Причини створення
- •14. Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •15. Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії
- •16. Єдиний Європейський Акт. Причини прийняття та особливості
- •17. Європейське політичне співробітництво.
- •18. Створення Європейського Союзу (єс).
- •19. Європейський Союз та Рада Європи: загальне і особливе.
- •20. Маастрихтський договір - загальна характеристика.
- •21. Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •22. Реформа єс у зв'язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •23. Загальна характеристика Лісабонського Договору 2007. Структура і загальний зміст.
- •24. Цілі, цінності Європейського Союзу.
- •25. Загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •26. Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу та державами - членами.
- •27. Поняття і сутність права єс.
- •28. Класифікація джерел права Європейського Союзу. Подібність і відмінність джерел права Європейського Союзу та джерел інших правових систем.
- •30. Принципи правової системи єс.
- •31. Прецедентне право єс. Причини його виникнення, особливості
- •32. «Первинне» право єс - поняття і структура.
- •33. «Вторинне» право єс - джерела, особливості дії актів
- •34. Структура європейського права: вертикальна і горизонтальна.
- •35. Компетенція Європейської Союзу: структура та зміст.
- •36. Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •37. Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •38. Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами - членами додаткової компетенції органам Союзу.
- •39. Додаткові механізми зміцнення солідарності держав - членів між собою та єс у цілому.
- •40. Система інститутів, органів, установ Європейської Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •41. Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццьким договором 2001 і Лісабонським Договором 2007
- •42. Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •43. Порядок роботи Європарламенту. Сесії і тотальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •44. Повноваження Європарламенту та особливості їх реалізації
- •45. Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •46. Європейська Комісія: формування, склад, повноваження
- •47. Функції Європейської Комісії.
- •48. Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування
- •49. Формації Ради єс: порядок роботи та прийняття рішень. Повноваження Ради: обсяг і зміст.
- •50. Суд Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 г і реформа судоустрою та процесу.
- •52. Особливості статусу Генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду. Пленум і палати Суду єс.
- •53. Юрисдикція Суду єс. Справи прямий юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •54. Правовий статус Трибуналу (загального суду). Спеціалізовані суди як судові органи першої інстанції.
- •55. Система контрольних органів Європейського Союзу. Її розвиток на сучасному етапі
- •56. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс
- •57. Система фінансових установ Європейського Союзу. Її основні елементи
- •58. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс. Правовий статус.
- •59. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •60. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співробітництва судових органів (Євроюст).
- •61. Причини і цілі створення консультативних органів Європейського Союзу. Особливості їх правового статусу. Основні та допоміжні консультативні органи
- •62. Правове становище Економічної і соціальної комітету та Комітету регіонів
- •63. Омбудсмен Європейського Союзу. Причини запровадження посади Омбудсмена в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмена
- •64. Особливості законодавчого процесу єс.
- •65. Механізм відповідальності та держав - членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •66. Відповідальність єс.
- •68. Конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р в правовій системі Європейського Союзу
- •69. Хартія Європейського Союзу про основні права 2000, особливості та характеристика
- •70. Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •71. Принципи правового статусу людини і громадянина в єс.
- •72. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в єс.
- •73. Спільна зовнішня політика безпеки як особливий напрямок зовнішньополітичної діяльності єс.
- •74. Компетенція єс і питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки
- •75. Загальна оборонна політика єс. Інституційні механізм і повноваження
- •76. Організаційно-правовий механізм співробітництва України з Європейським Союзом
- •77. Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •78. Правові інструменти співпраці України та єс.
- •79. Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення
- •80. Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принцип вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •81. Свобода підстави. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •82. Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •83. Принцип свободи платежів: поняття, зміст.
- •84. Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції щодо реформи.
- •85. Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •86. Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •87. Контроль за злиттями компаній. Поняття концентрації. Умови та критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації
- •88. Порушення правил конкуренції державами. Контроль за наданням державної допомоги
- •89. Регулювання діяльності публічних підприємств і галузей природних монополій
- •91. Проблеми розвитку регулювання єс у сфері корпоративного права
- •92. Поняття та порядок створення європейських юридичних осіб
- •93. Регулювання транскордонного банкрутства
60. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співробітництва судових органів (Євроюст).
Термін "установи" використовується для позначення тих відомств Союзу, які створені для виконання спеціальних функцій і мають самостійної правосуб'єктністю як юридичної особи (див. Вище, пункт 2.2 коментаря). Інші елементи механізму управління ЄС (інститути й органи), навпаки, статусом юридичної особи не володіють, за винятком Європейського центрального банку. Аналогічно органам Європейського Союзу, система його установ є відкритою і поступово розширюється. Створення установ, як і органів, може передбачатися безпосередньо в установчих документах. Набагато частіше, проте, поява нових установ ЄС є результатом правотворчої діяльності його законодавчих інститутів - Європейського парламенту та Ради.
Євроюст як орган Європейського союзу створений в 2002 р з метою підтримки і посилення координації діяльності між компетентними національними слідчими органами й органами прокуратури, судовими властями Європейського союзу і держав-членів з розслідування і судового переслідування у справах, пов'язаних з серйозною транскордонною та організованою злочинністю.
Євроюст складається з 27 представників від держав-членів ЄС, які прикомандировані до Євроюст національними правоохоронними органами. це високо кваліфіковані, досвідчені прокурори, судді, співробітники поліції. Разом з деякими членами Євроюст прикомандировані також їх помічники або експерти.
Очолює Євроюст колегія. Колегія обирає Президента і двох віце-президентів. Поточна діяльність Еврроюста забезпечується адміністрацією на чолі з адміністративним директором. Адміністрація складається з підрозділів і служб: бюджету та фінансів, щодо захисту персональних даних, кадрових ресурсів, управлінню інформацією, юридичного забезпечення, громадським зв'язкам, безпеки та ін. Секретаріат Європейської судової Мережі (EJN) знаходиться також у складі Євроюсту, але функціонує в якості окремої і автономної структури.
Євроюст покликаний, насамперед, зміцнювати співробітництво національних правоохоронних органів з метою підвищення ефективності їх діяльності. Їм здійснюється інформаційний обмін, пропонується технічна підтримка, він організовує наради і зустрічі, а також в інших формах здійснює координацію між судовими органами та органами поліції різних держав, допомагаючи у вирішенні юридичних питань і практичних проблем. діяльність Євроюсту покликана також полегшити виконання зобов'язань держав-членів щодо взаємної правової допомоги у здійсненні європейських ордерів на арешт.
Євроюст має право самостійно порушити кримінальну розслідування і запропонувати порушити судове переслідування по таких справах як тероризм, торгівля людськими істотами, незаконний оборот наркотиків, шахрайство і відмивання грошей, з тим, щоб швидко і ефективно припинити злочинну діяльність і здійснити суд над злочинцями. У цьому випадку Євроюст звертається до національних компетентним органам, а для координації їх діяльності може бути створена спільна слідча група.
