44. Повноваження Європарламенту та особливості їх реалізації

Європейський Парламент, як правило, у взаємодії з іншими інститутами Союзу, здійснює ряд функцій.

1. Законотворчі функції. Порядок і ступінь участі Парламенту в правотворческом процесі в значній мірі залежить від того, яким є предмет правового регулювання;

2. законодавчі функції. Європарламент не має повноважень самостійно приймати законодавчі акти. Але він дає юридично значимі ув'язнення. У ряді випадків ЕП має право вето при прийнятті законодавчих актів: по законопроектах Ради, що стосуються здійснення прав громадян Євросоюзу на вільне пересування і постійне проживання на території держав-членів; за угодами, які мають бюджетне значення для Союзу; з питання про вступ нових держав-членів до ЄС. З більшості питань права вето немає.

3. Консультативні функції по відношенню до діяльності Ради ЄС та Комісії. Відповідно до Єдиним Європейським Актом 1986 консультації були обов'язковими по 33 позиціям (з усіх питань, що стосуються внутрішнього ринку, питань громадянства, державної допомоги, оподаткування, індустрії, міжнародної політики, політики безпеки та ін.) На основі Лісабонської Договору фактично Рада ЄС консультується з Парламентом за всіма проектами юридично значимих рішень. Рада не пов'язаний думкою, вираженим парламентом, але «приймає його до уваги». Консультативна процедура ретельно опрацьована

4. Контрольні функції реалізуються через усні та письмові запитання та запити депутатів, заслуховування звітів і доповідей інститутів та органів Євросоюзу, вотум недовіри Європейської Комісії, який може бути винесений при дотриманні відповідної процедури і призводить до колективної відставку Комісії, розслідування, яке може бути розпочато за запитом чверті складу членів Парламенту у зв'язку з передбачуваними правопорушеннями або недобросовісним застосуванням права Союзу, парламентські слухання, які періодично проходять з найбільш актуальних питань.

5. Кадрові призначення: призначає Омбудсмена, обирає голову Єврокомісії і затверджує призначення інших членів Єврокомісії після їх висунення державами. При цьому Парламент не має права вето щодо окремих кандидатів, але може висловити свою думку, не затвердивши весь склад Комісії та показавши, що змінить свою думку, якщо склад буде змінений.

6. Представництво населення Євросоюзу здійснюється в діяльності фракцій європейських партій, а також через встановлене право громадян країн ЄС звертатися (індивідуально або групами) в парламент з петиціями, деклараціями.

За винятком випадків, обумовлених у Договорах, Європейський Парламент приймає рішення більшістю голосів.

45. Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.

З 1974 р встановилася практика нарад на вищому рівні глав держав та урядів країн-членів Співтовариств.

Сучасний Європейська Рада - вищий політичний орган Європейського Союзу, в якому інтереси держав представлені безпосередньо главами даних держав (президентами чи прем'єр-міністрами). У нього зазвичай входить і Голова Єврокомісії. Таким чином, чисельність Європейської Ради становить 28 осіб.

Єдиний Європейський Акт 1986 передбачив скликання Європейської Ради два рази протягом півроку, можливі також надзвичайні збори.

Європейська Рада розглядає наступні групи питань: стратегічні питання розвитку Союзу з метою вироблення генеральної лінії політичної інтеграції; питання зовнішньої політики і безпеки.

Європейська Рада дає Союзу необхідний імпульс для його розвитку і визначає загальні політичні напрями та їх пріоритети. Він не здійснює законодавчі функції.

Рішення Європейської Ради мають в основному політичний, а не юридичний характер.

За Лісабонським договором Євроради отримав повноваження на видання юридично зобов'язуючих рішень з питань зовнішньої політики і перегляду окремих положень установчих документів у зв'язку з розширенням складу Євросоюзу або створенням нових інститутів Союзу.

Рішення Ради приймаються одноголосно чи консенсусом. З деяких питань передбачено вирішення кваліфікованою більшістю (в цьому випадку голосують тільки представники держав, а присутній на засіданні Голова Єврокомісії не голосує).

Засідання проходять або в Брюсселі, або в державі, представник якого очолює в даний час Рада Європейського союзу. Засідання тривають два дні.

У 2009 р за Лісабонським договором створена посада Президента Європейського Союзу. Президент обирається кваліфікованою більшістю складу Європейської Ради терміном на 2,5 року. Він наділяється повноваженнями щодо керівництва роботою Європейської Ради, інформує Європейський Парламент про роботу Європейської Ради і забезпечує представництво Союзу в цілому на міжнародній арені.