9. Реформа єс згідно з Лісабонською угодою.

Договір про реформу вносить зміни в Договір про ЄС щодо інститутів Союзу.

Вводиться пост постійного голови Європейської ради, який обиратиметься європейськими лідерами строком на 2,5 роки з можливістю переобрання на другий термін.

«Європейський парламент здійснює законодавчі функції і функції, пов'язані з бюджетом ЄС, спільно з Радою» (Ст. 9а). Парламент отримує більшу повноту влади, оскільки його вага як законодавчого органу прирівнюється до ваги Ради. Він також отримує рівний статус з Радою щодо питань бюджету, так як диференціація на «обов'язкові» і «необов'язкові» витрати не проводиться. Європарламенту доручено обрання голови Єврокомісії.

З 2009 р вводиться нова система розподілу місць в Парламенті. Число членів обмежується 750-ю + 1 (голова Парламенту); місця розподіляються за принципом «що знижується пропорційності»: мінімум 6 представників від держави, максимум - 96. Однак ця система розподілу місць набере чинності тільки в 2014 р

Єврорада стає повноцінним інститутом Союзу. Він складається з глав держав або урядів держав-членів, його голови та голови Комісії. У роботі братиме участь Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки (див. Нижче).

Голова Євроради представлятиме Союз у зовнішній політиці в рамках своїх повноважень та з питань загальної зовнішньої політики і політики безпеки, що не применшує ролі Високого представника (Ст. 9b Договору про ЄС).

Рада Європейського союзу Зміни, насамперед, стосуються нової системи голосування за принципом кваліфікованої більшості. Починаючи з 1 листопада 2014 кваліфікованою більшістю вважаються голоси як мінімум 55% членів Ради (як мінімум 15 країн), які представляють як мінімум 65% населення Союзу. Блокуючим меншістю стають чотири держави-члена Ради.

Комісія Європейських співтовариств офіційно перейменовується в Європейську комісію. Комісія, яка діє з 2009 по 2014 рр., Буде складатися з одного представника від кожної держави-члена, в тому числі і Верховного представника з зовнішньої політики і політики безпеки. Але з листопада 2014 Комісія складатиметься з числа представників, відповідного 2/3 кількості країн-членів ЄС, «у разі, якщо Евросовет одноголосно не прийме іншого рішення».

Європейська Рада за погодженням з головою Єврокомісії, кваліфікованою більшістю призначає верховного представника Союзу із зовнішньої політики і політики безпеки (ст. 9е Договору про ЄС). Верховний представник буде здійснювати спільну зовнішню політику та політику безпеки Європейського союзу шляхом внесення пропозицій і реалізації вже досягнутих домовленостей.

Відповідно до Лісабонського договору, Суд ЄС складається з Європейського суду (вища інстанція), Судна загальної юрисдикції (перша інстанція) і Трибуналу цивільної служби. Від кожної держави в ньому буде представлений один суддя; в ньому також будуть представлені 11 генеральних адвокатів (на даний момент - вісім). Судді та адвокати обираються з числа видатних особистостей і призначаються за спільною згодою урядів країн-членів на шість років після консультацій зі спеціальним комітетом (Ст. 9f Договору про ЄС).

Новий договір розширює список питань, голосування за якими проводиться за принципом кваліфікованої більшості.

Договір про реформу ЄС чітко розділяє компетенції, що відносяться до відання Союзу та національних урядів. Спільнота діє в рамках компетенції, передбаченої договором і цілями, яке воно ставить для нього.