81. Свобода підстави. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.

ст.43 Договору про ЄС: Забороняється обмежувати свободу установи приватних осіб однієї держави-члена в іншому (т.зв. первинна свобода установи). Заборона в рівній мірі охоплює обмеження, що стосуються створення агентств (представництв), відділень (філій) і дочірніх компаній приватними особами однієї держави-члена, що влаштувалися в іншому (т.зв. вторинна свобода установи). Свобода установи, залежно від складу суб'єктів, її здійснюють, включає: свободу пересування підприємців і свободу створення юридичних осіб та інших об'єднань комерційного характеру (товариств).

Поняття «товариств». Абзац 2 ст. 48 Договору про ЄС: суспільства, засновані на основі цивільного чи коммер-го права, в тому числі коопе-ратива, а також ін. ЮЛ, регульовані публічним або приватним правом, за винятком товариств, не переслідують комерційних цілей.

Обмеження. Договір про ЄС (ст. 45 і 46) містить два обмеження свободи установи. По-перше, положення про свободу уста-дення не застосовуються до діяльності, пов'язаної з виконанням офіційних обов'язків. (Суд: дана діяльність еквівалентна поняттю державної служби).

По-друге, держави-члени можуть за власною ініціативою обмежувати свободу установи з мотивів суспільної безпеки, громадського порядку та охорони здоров'я.

82. Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.

Свобода руху послуг і свобода установи дозволяє особам, які займаються самостійною економічною діяльністю, вільно переміщатися між країнами союзу і займатися цією діяльністю на постійній чи на тимчасовій основі. Незважаючи на те, що послуги представляють 70% ВВП і робочих місць у більшості держав-членів, законодавство щодо цієї свободи не настільки розвинене, як в області інших встановлюваних свобод.Цю прогалину було недавно заповнений прийняттям директиви про послуги на внутрішньому ринку з метою зняття обмежень між країнами з надання послуг.

Принцип свободи пересування капіталів передбачає заборону на будь-які обмеження пересування капіталів. Свобода руху капіталу передбачає не тільки можливість безперешкодних платежів і переказів через кордони, але і покупку нерухомості, акцій компаній та інвестування між країнами. До прийняття рішення про формування економічного і валютного союзу розвиток положень про свободу капіталу йшло повільно.Щодо прийняття Маастрихтського договору Європейський суд почав прискорено формувати рішення відносно раніше нехтували волі. Свобода пересування капіталу діє також і на відносини між країнами - учасниками ЄС та третіми странамі.Ето створює правову основу для пересування інвестицій, оскільки встановлено, що фінансові операції, пов'язані з інвестуванням, не передбачають обов'язковості повернення капіталів у країну первісного знаходження. Цей принцип робить можливим пересування платежів як в іноземній валюті, так і використання валюти однієї з держав-членів, а також транскордонні платежі в євро.