- •1 . Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського Союзу з національним і міжнародним правом.
- •2. Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання і навчальна дисципліна
- •3. «Право єс» - особливості предмета, методологія і система курсу.
- •4. Передумови європейської інтеграції
- •5. Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •6. Основні етапи формування єс.
- •7. Конституційний Договір єс. Європейський Конвент
- •8. Єс до і після прийняття Лісабонського договору.
- •9. Реформа єс згідно з Лісабонською угодою.
- •10. Принцип єдиної правосуб'єктності Європейського Союзу.
- •11. План Моне - Шумана.
- •12. Особливості коммунитарного методу
- •13. Європейське об'єднання вугілля і сталі. Причини створення
- •14. Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •15. Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії
- •16. Єдиний Європейський Акт. Причини прийняття та особливості
- •17. Європейське політичне співробітництво.
- •18. Створення Європейського Союзу (єс).
- •19. Європейський Союз та Рада Європи: загальне і особливе.
- •20. Маастрихтський договір - загальна характеристика.
- •21. Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •22. Реформа єс у зв'язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •23. Загальна характеристика Лісабонського Договору 2007. Структура і загальний зміст.
- •24. Цілі, цінності Європейського Союзу.
- •25. Загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •26. Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу та державами - членами.
- •27. Поняття і сутність права єс.
- •28. Класифікація джерел права Європейського Союзу. Подібність і відмінність джерел права Європейського Союзу та джерел інших правових систем.
- •30. Принципи правової системи єс.
- •31. Прецедентне право єс. Причини його виникнення, особливості
- •32. «Первинне» право єс - поняття і структура.
- •33. «Вторинне» право єс - джерела, особливості дії актів
- •34. Структура європейського права: вертикальна і горизонтальна.
- •35. Компетенція Європейської Союзу: структура та зміст.
- •36. Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •37. Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •38. Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами - членами додаткової компетенції органам Союзу.
- •39. Додаткові механізми зміцнення солідарності держав - членів між собою та єс у цілому.
- •40. Система інститутів, органів, установ Європейської Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •41. Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццьким договором 2001 і Лісабонським Договором 2007
- •42. Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •43. Порядок роботи Європарламенту. Сесії і тотальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •44. Повноваження Європарламенту та особливості їх реалізації
- •45. Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •46. Європейська Комісія: формування, склад, повноваження
- •47. Функції Європейської Комісії.
- •48. Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування
- •49. Формації Ради єс: порядок роботи та прийняття рішень. Повноваження Ради: обсяг і зміст.
- •50. Суд Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 г і реформа судоустрою та процесу.
- •52. Особливості статусу Генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду. Пленум і палати Суду єс.
- •53. Юрисдикція Суду єс. Справи прямий юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •54. Правовий статус Трибуналу (загального суду). Спеціалізовані суди як судові органи першої інстанції.
- •55. Система контрольних органів Європейського Союзу. Її розвиток на сучасному етапі
- •56. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс
- •57. Система фінансових установ Європейського Союзу. Її основні елементи
- •58. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс. Правовий статус.
- •59. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •60. Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співробітництва судових органів (Євроюст).
- •61. Причини і цілі створення консультативних органів Європейського Союзу. Особливості їх правового статусу. Основні та допоміжні консультативні органи
- •62. Правове становище Економічної і соціальної комітету та Комітету регіонів
- •63. Омбудсмен Європейського Союзу. Причини запровадження посади Омбудсмена в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмена
- •64. Особливості законодавчого процесу єс.
- •65. Механізм відповідальності та держав - членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •66. Відповідальність єс.
- •68. Конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р в правовій системі Європейського Союзу
- •69. Хартія Європейського Союзу про основні права 2000, особливості та характеристика
- •70. Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •71. Принципи правового статусу людини і громадянина в єс.
- •72. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в єс.
- •73. Спільна зовнішня політика безпеки як особливий напрямок зовнішньополітичної діяльності єс.
- •74. Компетенція єс і питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки
- •75. Загальна оборонна політика єс. Інституційні механізм і повноваження
- •76. Організаційно-правовий механізм співробітництва України з Європейським Союзом
- •77. Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •78. Правові інструменти співпраці України та єс.
- •79. Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення
- •80. Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принцип вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •81. Свобода підстави. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •82. Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •83. Принцип свободи платежів: поняття, зміст.
- •84. Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції щодо реформи.
- •85. Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •86. Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •87. Контроль за злиттями компаній. Поняття концентрації. Умови та критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації
- •88. Порушення правил конкуренції державами. Контроль за наданням державної допомоги
- •89. Регулювання діяльності публічних підприємств і галузей природних монополій
- •91. Проблеми розвитку регулювання єс у сфері корпоративного права
- •92. Поняття та порядок створення європейських юридичних осіб
- •93. Регулювання транскордонного банкрутства
15. Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії
Європейська спільнота з атомної енергії (скор. Євратом) - міжнародна організація членів Європейського союзу.
Європейська спільнота з атомної енергії було створено у зв'язку з підписанням Римських угод в 1957 році.
Успіхи ЄОВС і провал планів створення Європейського оборонного співтовариства закріпили пріоритети західноєвропейської інтеграції: від окремих галузей до комплексу фінансово-економічної сфери, від економіки до політики. На конференції в Мессіні в 1955 році міністри закордонних справ шести країн-членів ЄОВС висунули нову ініціативу, «створення єдиної Європи», вони висловили прагнення поширити принципи ЄОВС на інші галузі економіки.
У 1956 р комітет під головуванням міністра закордонних справ Бельгії П.-А. Спаака представив доповідь, який став основою для подальших переговорів представників «шістки».
Ці переговори завершилися підписанням 25 березня 1957 Римських договорів про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії (Євратом) і Європейське економічне співтовариство (ЄЕС), яке в публіцистиці стали називати «загальний ринок».
Договори про ЄЕС і Євратомом вступили в силу з 1 січня 1958 року.
Спочатку його членами були Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург і ФРН. У міру розширення Європейського економічного співтовариства, а потім і Європейського союзу все нові держави-члени приєднувалися також і до Євратом. На даний момент в Евратоме складаються всі 28 держав-членів Євросоюзу.
Євратом покликаний був сприяти: розвитку мирного використання ядерної енергетики державами-членами, формуванню спільної енергетичної політики, координації прийняття рішень, зниженню цін на енергоносії, підвищення стабільності енергетики, забезпечення контролю за атомною енергетикою.
Відповідно до договору, неофіційно званим Договір злиття, підписаним у Брюсселі 8 квітня 1965 і набрав чинності 1 липня 1967, Комісія ЄЕС і Рада ЄЕС замінювали Комісію та Раду Євратому, а також Вищий керівний орган та Рада міністрів Європейського об'єднання вугілля і сталі .Інститути трьох європейських співтовариств (ЄОВС, ЄЕС і Євратому) злилися воєдино: одна Комісія, один Рада міністрів і Європейський парламент. Цей договір розглядається деякими як реальний початок існування сучасного Європейського союзу
16. Єдиний Європейський Акт. Причини прийняття та особливості
Єдиний європейський акт (ЕЕА) був першим серйозним переглядом Римського договору 1957 року. Акт націлює Європейське співтовариство на створення спільного ринку до 31 грудня 1992, і формулює принципи Європейського політичного співробітництва, попередника Спільної зовнішньої політики і політики безпеки Європейського союзу. Був підписаний в Люксембурзі 17 лютого 1986, і в Гаазі 28 лютого 1986.Набув чинності 1 липня 1987 року, в рамках комісії Делора.
Закон виріс на грунті невдоволення серед членів Європейського співтовариства в 1980-і роки в зв'язку з відсутністю де-факто вільної торгівлі між ними. Лідери ділових і політичних кіл хотіли гармонізувати закони між країнами і врегулювати політичні розбіжності. Комітет з аналізу спільного ринку підготував список кроків, які були необхідні, що стало основою Єдиного європейського акта. Він був підписаний у грудні 1985 року на основі політичної домовленості, досягнутої на Європейській раді в Люксембурзі 3 грудня 1985.
Один з основних моментів ЕЕА полягав у створенні Єдиного ринку в рамках ЄС до 1992 року, тобто до того часу, коли, як очікувалося, всі необхідні законодавчі реформи були б завершені. Для досягнення цієї мети ЕЕА реформував законодавчий процес шляхом введення процедури співробітництва та розширив Голосування в Раді ЄС на нові райони - заходи, які були покликані скоротити час на законодавчі процеси. При цьому ЕЕА призначався для усунення решти бар'єрів між країнами, а також для гармонізації та підвищення конкурентоспроможності європейських країн.
ЕЕА був предметом двох референдумів. Один проходив у Данії після того, як датський парламент відхилив проект договору, і один в Ірландії.
