49. Формації Ради єс: порядок роботи та прийняття рішень. Повноваження Ради: обсяг і зміст.

Залежно від характеру обговорюваного кола питань існує 10 основних галузевих конфігурацій (або формацій) Ради: з загальних питань, який повинен забезпечити узгодженість у роботі різних конфігурацій Ради; у закордонних справах; з економічних і фінансових питань; з питань юстиції та внутрішніх справ; з питань внутрішнього ринку та розвитку конкуренції; з питань зайнятості, соціальної політики, охорони здоров'я та у справах споживачів; з питань транспорту, телекомунікацій, енергетики; з питань сільського господарства та рибальства; з питань навколишнього середовища з питань освіти, молоді та культури.

Кожна конфігурація включає національних міністрів держав-членів одного певного профілю. Відповідно зараз чисельність будь-якої конфігурації Ради - 27 членів.

У галузевих конфігураціях Ради, крім конфігурації у закордонних справах, обов'язки голови від імені головуючої держави виконують його відповідні міністри.

Рада з закордонних справ у складі міністрів закордонних справ виключений з дії цього механізму. Головує у ньому нове посадова особа Євросоюзу - Високий (або Верховний - High) представник із закордонних справ і політики безпеки. Він покликаний здійснювати спільну зовнішню політику та політику безпеки Європейського Союзу шляхом внесення пропозицій і реалізації вже досягнутих домовленостей і очолює дипломатичну службу ЄС. Високий представник із закордонних справ і політики безпеки призначається Європейською Радою за погодженням з головою Єврокомісії.

Функції Ради різноманітні: 1) законотворча: розробляє концепції нормативних актів і рішень, має право законодавчої ініціативи; 2) законодавча: приймає рішення з більшості нормативних актів Євросоюзу; 3) бюджетна: спільно з Парламентом приймає бюджет Союзу; 4) відіграє ключову роль в питанні приєднання нових держав до ЄС; 5) зовнішньополітична: укладає договори з іноземними державами, крім того, будь-яка держава-член ЄС і Комісія можуть звернутися до Ради з будь-якого питання спільної зовнішньої політики та політики безпеки і вносити до Ради свої пропозиції; 6) внутрішньополітична: бере участь у виробленні політики щодо основних питань ЄС; 7) координаційна: забезпечує координацію політики ЄС і держав-членів; 8) кадрова: бере участь у вирішенні кадрових питань ЄС.

50. Суд Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 г і реформа судоустрою та процесу.

Суд є незалежним інститутом судової влади, застосування та тлумачення права Європейського Союзу. Відповідно до договорів Суд ЄС являє собою незалежний правовий орган, необхідний для того, щоб через тлумачення і застосування Договорів дотримувалося право Європейського Союзу,

Суд ЄС являє собою систему органів. Він і складається з Суду правосуддя (Court of Justice), Загального (Генерального) Суду, спеціалізованих судів.

Суд Європейського Союзу відповідно до договорів може діяти як вища судова інстанція суду загальної юрисдикції, т.к. приймає рішення за позовами держав-членів, установ, фізичних або юридичних осіб. У той же час він виконує функції конституційного суду, тому дає висновок по дійсності актів, прийнятих інститутами Союзу, а також по тлумаченню законів Союзу.

Найважливіше завдання Суду ЄС становить забезпечення уніфікованого тлумачення європейського права національними судами.

Діяльність Суду визначається цінностями Європейського Союзу і що випливають із них цілями, які Суд прагне реалізувати. Загальною метою Суду, як і інших інститутів Євросоюзу, є сприяння європейській інтеграції, зміцнення Союзу та його федералістських начал, розширення сфери застосування та підвищення ефективності права ЄС. У цьому контексті можливо говорити про політичну роль Суду ЄС. Але, незважаючи на деяку неминучу політизацію, основним принципом діяльності Суду є його незалежність. це проявляється, насамперед, через комплектування суддівського корпусу.

Ніццький договір 2001 передбачив установа ще однієї ланки судової системи, яке являє собою спеціалізовані трибунали, які розглядають окремі категорії правових спорів (службові, у сфері інтелектуальної власності та ін.). Вводиться така структура суднових інстанцій як Суд ЄС, Суд першої інстанції (СПІ) і спеціалізовані судові палати. СПИ набуває фактично статусу суду загальної юрисдикції та наділяється відповідною компетенцією. Деталі змін, які проводяться, фіксуються в новому Статуті Суду ЄС, який додається до Ніццького договору і доповнюється подальшими рішеннями Ради ЄС.

51. Суд - вища ланка судової системи ЄС. Склад і порядок формування

Виник в 1958 р на базі трьох існуючих з 1950 р наднаціональних судів Співтовариств (ЄОВС, ЄЕС і Євратому)

Європейський Суд Правосуддя (ЄСП) є основною ланкою судової системи ЄС. Суд складається з 27 суддів - по одному судді від кожної держави-члена.

Організовує роботу і веде засідання Суду Голова ЄСП, якого судді вибирають таємним голосуванням зі свого складу на 3 роки. Голова може бути переобраний.

Суд працює в палатах з 3-5 суддів. Голова кожної з палат призначається судом на один рік. засідання проводяться в закритому режимі.

Судді Суду Правосуддя і судді Загальних Суду обираються з числа осіб, незалежність яких не підлягає сумніву і мають кваліфікацію, необхідної для призначення на вищі судові посади у своїх країнах, або є юристами визнаної компетентності. Ті ж вимоги пред'являються до кандидатів на посади Генеральних адвокатів і суддів спеціалізованих судів.

Висновок про придатність кандидата до виконання обов'язків Судді або Генерального адвоката дає спеціально створена комісія. Вона складається з семи осіб, обраних з числа колишніх членів Суду Правосуддя і Загальних Суду, членів національних Верховних судів і адвокатів визнаної компетенції, один з яких повинен бути запропонований Європейським Парламентом. Комісія розглядає кандидатури перед тим, як уряди держав-членів вирішують питання про призначення. Судді призначаються на 6 років, по закінченню терміну повноважень суддя може бути призначений знову. При призначенні кожен суддя дає клятву. На час виконання обов'язків суддям заборонено займати політичні чи адміністративні посади.

Принципами діяльності Суду є також безперервність і наступність у здійсненні ним своїх повноважень. Оновлення складу суддів та Генеральних адвокатів здійснюється через механізм ротації: кожні три роки проходить часткове оновлення складу Суду і групи Генеральних адвокатів, але при цьому діяльність Судна призупиняється.