Мал. 14. Масляний бак:

1- штуцер; 2 - щуп; 3 - фланець; 4 - скло; 5 - зливна пробка;

6 - перегородка; 7 – фланець.

У нижній частині бака розміщений фланець для під’єднання всмоктувальної магістралі 7 і пробка для зливу відстою 5. Зливний отвір від всмоктувального розділений перегородкою 6, яка встановлена в середині бака. Перегородка змінює напрям потоку робочої рідини, сприяє видаленню і осіданню на дно механічних домішок.

Основною вимогою при догляді за баком є необхідність контролю рівня мастила в баку.

При малому рівні мастила відбувається його швидке нагрівання. За 1-2 хвилини роботи гідроприводу температура робочої рідини мастила не повинна перевищувати 70ºС. Крім цього, низький рівень мастила може призвести до підсмоктування повітря в гідроприводів, перебоїв у роботі гідронасоса, а також виходу його з ладу.

§2. Ручний поршневий насос “ родник”

Ручний поршневий насос (мал. 15) призначений для заповнення бака АКП робочою рідиною. Встановлюється він поруч з баком для мастила. Насос марки Р 0,8-30 (ручний, з питомою подачею 0,8 л/с; напором 30 м водяного стовпа), має масу 13,6 кг. Висота всмоктування – 5,5 м.

Мал. 15. Ручний поршневий насос:

1 – корпус; 2 – клапан;

3 – сідло; 4 – клапанна коробка;

5 – ущільнення; 6 – вал;

7 – кривошип; 8 – тяга;

9 – втулка; 10 – рукоятка;

11 – штифт; 12 – поршень;

13 – кільце; 14 – кришка;

15 – пробка.

Він складається з корпусу 1 з приливками для кріплення. Корпус має дві кришки 14, всмоктувальні і напірні штуцери. Зверху в корпусі є клапанна коробка 4, де в 4-х отворах із запресованими сідлами 3 вміщено по два всмоктувальні й напірні клапани 2. В середині корпусу, в циліндрі діаметром 30 мм, розташовано поршневий механізм, який складається з поршня 12, тяги 8, кривошипа 7, вала 6. На вал надягається рукоятка 10. Напірний штуцер через фільтр з’єднано з баком стаціонарним трубопроводом, всмоктувальний має гнучкий рукав, який під’єднується безпосередньо перед нагнітанням.

У циліндрі поршень починає рухатися зворотньо – поступально, причому при первісному переміщенні поршня відбувається: з одного боку – засмоктування, а з другого – виштовхування деякого об’єму повітря, яке міститься в порожнині циліндра. Всмоктування повітря відбувається доти, доки розрідження, яке утворюється, не забезпечить піднімання рідини. Якщо це не відбувається, то необхідно перевірити щільність приєднання рукава і герметичність клапанів.

§3. Гідромашини

В АКП функції силових агрегатів гідроприводу виконують гідромашини. Основними з них є гідронасоси, гідромотори і гідроциліндри.

Гідронасоси перетворюють механічну енергію в енергію потоку робочої рідини, яка йде на живлення гідромоторів та інших гідровузлів.

Гідромотори перетворюють енергію потоку робочої рідини в механічну енергію, яка приводить у рух приводи повороту і підйому комплекту колін. Побудовані гідронасоси і гідромотори однаково, але працюють взаємозворотньо.

Мал.16. Схема аксіально – поршневого насоса:

а.) схема дії поршня; б.) конструктивна схема; 1 – циліндр; 2 – поршень; 3, 5 – шарніри;

4 – шток; 6 – диск; 7 – вал; 8 – розподільник; 9 – блок циліндрів.

Розглянемо принципову схему аксіально - поршневого насоса.

Нехай на диску 6 (мал. 16 а), встановленому на валу 7, шарніром 5 закріплено шток 4 циліндра, поршень якого з’єднано шарніром 3 зі штоком. Повернемо вал 7 і циліндр на 180º так, щоб гільза циліндра 1 з положення I перемістилася в положення II. Якщо повздовжні осі вала 7 і циліндра перетинаються під кутом α (альфа), то поршень, перемістившись праворуч, через канал Д засмокче в порожнину Б робочу рідину.

Якщо на диску 6 (мал. 16 б) закріпити штоки не одного, а кількох циліндрів, а гільзи циліндрів виконати в одному блоці 9, то буде одержано конструктивну схему насоса. При обертанні диска кожен з циліндрів буде послідовно засмоктувати через порожнину В, а потім нагнітати робочу рідину в порожнину Г. Порожнини В і Г виконані у вигляді дугових вікон у розподільнику 8.

Гідронасоси (мал. 17) складаються з корпусу 4 з фланцем для кріплення та дренажним отвором 8 і двох кришок 3, 12.

В середині корпусу розташовано вал 1 на трьох підшипниках 5. Корпус по відношенню до вала зігнутий під кутом 25. На диску 6 вала в сферичних заглибленнях встановлені шарнірно сім шатунів7 з поршнями 9 і центральною віссю 13. Поршні та вісь вставляються у блок циліндрів 10 і разом з валом здатні обертатися навколо своєї осі. Для розподілення потоків робочої рідини на задній кришці 12 корпусу штифтом закріплено розподільник 11.