96. «Я» як інтегративне ядро духовного світу особистості, його регулятивний центр. Образ «я» як суб’єктивне вираження особистості. Світогляд і особистість.

Буття людини охоплює різні сфери (аспекти, виміри), які тільки в єдності уможливлюють таку складну істоту, як людина. Як зазначалося, вона є передусім біологічним організмом, тілом. «Я» зливаюся зі своїм тілом, не існую поза ним. Однак «Я» не тільки тіло, «Я» ототожнюю себе також зі своїми переживаннями — думками, емоціями, сподіваннями: «Я» думаю, хочу та ін. «Я», отже, зливаюся з моєю психікою (свідомістю). Крім цього, «Я» є членом суспільства (сім´ї, робочого колективу, суспільних і політичних організацій). «Я» є, наприклад, батько, викладач філософії. Тут «Я» ототожнює себе з певною соціальною роллю, задає соціальний вимір своєму буттю. І нарешті, «Я» може визначити себе як духовну (культурну) істоту. «Я» є носієм певних духовних цінностей — моральних, релігійних, правових, художніх тощо.

Я-концепція є складною структурованою картиною, яка існує у свідомості як окремий феномен, що містить як власне Я, так і стосунки, в які особистість може всту­пати, а також позитивні та негативні цінності, пов'яза­ні з якостями і стосунками минулого, сьогодення і май­бутнього. Це основні психологічні «сліди» людського життя. Я-концепція - цілісний образ власного Я людини, її узагальнене уявлення про самого себе, система настанов щодо власної особи­стості. Вона включає сприйняття властивостей Я, власних стосунків з іншими людьми, свого життя та цінностей.

Також Я-концепція визначає і «портрет» людини, відображаючи характеристики, які особистість сприй­має як частину себе: «Я розумний, люблячий, уважний і привабливий»; «Я неосвічений, неакуратний, невихований». Часто вона відображає і те, як людина бачить себе у зв'язку з різними життєвими ролями.

За твердженням К. Роджерса, Я-концепція скла­дається з уявлень про власні якості і здібності індиві­да, про можливості у взаємодії з іншими людьми і сві­том, про цінності, пов'язані з об'єктами та діями, а також про цілі, ідеї. Я-концепція - не маленька люди­на в голові (К. Роджерс), котра стежить за поведінкою і вчинками. Вона не регулює конкретні акти поведінки, а символізує головні ідеї досвіду людини. Це сукуп­ність самонастанов особистості (Р. Берне). Конкретний досвід сприймання світу і себе в ньому визначається свідомістю.

В особистості є глобальна Я-концепція як верши­на ієрархічної структури, що об'єднує найрізноманіт­ніші грані індивідуальної самосвідомості. Вона охоп­лює сукупність соціальних очікувань і оцінок, котрі стосуються різних аспектів життя, з якими вони пов'язані

Самосвідомість і Я-концепція співвідносяться як ціле і його частина. Самосвідомість є узагальненим знанням своєї особистості, а Я-концепція - сукупністю уявлень та суджень людини про себе. Вона пов'язана з власного та очікуваною від інших людей оцінками своїх здібностей, особистісних якостей, життєдіяльності та є похідною від свідомості.

Я-концепція є вираженням суб'єктивності і стосу­ється значущих особистісних смислів, цінностей. Навіть такі об'єктивні показники, як ріст і вік, можуть сприйматися різними людьми залежно від значущих цінностей в образі Я. Наприклад, одну й ту саму вагу тіла дівчата можуть оцінювати по-різному - як нор­мальну для їх віку і зросту і як ненормальну в разі орі­єнтації на певні параметри.

Онтологічними (буттєвими) характеристиками Я- концепції є її зміст і характер уявлень про себе (склад­ність, диференційованість, суб'єктивна значущість), а також внутрішня цілісність, послідовність, узгодже­ність, стійкість у часі (Я-минуле, Я-теперішнє, Я-майбутнє).

Об'єктом Я-концепції є носій самонастанов. Людина не може втекти від себе. В Я-концепції вона постає одно­часно суб'єктом і об'єктом власного буття. Окремі її уявлення про себе усвідомлено і неусвідомлено прийма­ються нею як цінні і зрозумілі.

Я-концепція охоплює Я-вчорашнє, Я-сьогоднішнє, Я-завтрашнє, Я-актуальне, Я-потенційне, Я-субстанційне, Я-функціональне, Я-містичне, Я-ідеальне, Я-тінь.