109. Сучасні цивілізації: передіндустріальна, індустріальна цивілізація, постіндустріальна. Сутність техногенної цивілізації.

Доіндустріальні типи природокористування (доаграрний і аграрний) формувалися в рамках так званих традиційних суспільств, в яких природокористування здійснюється за допомогою традиційних соціальних інститутів, тобто закріплюється традицією, освячується звичаями, ритуалами, обрядами, табу і т. д. В аграрну епоху важливим регулятором раціонального природокористування, як правило, виступає сільська громада.

Індустріальна цивілізація (60-90ті роки ХVІІІ ст. - 60-70ті роки ХХ ст.) визначається як цивілізація, що склалася в новий час. Соціальний прогрес еволюціонує від аграрного суспільства до передового промислово-розвинутого суспільства. Саме тоді стали складатися ринкові відносини, політична і соціальна рівність, правова держава, прогрес, толерантність, фундаментальні права людини, універсальні цінності. Домінуючим видом виробництва виступає промислове виробництво, інтенсивно використовується машинна праця, за типом власності переважає промислова власність. Важливою ідеєю, що запропонувало просвітництво, стала ідея прогресу. Становлення індустріальної цивілізації економічною теорією пов’язується з: Ø промисловим переворотом; Ø процесом індустріалізації на основі суспільства і суспільного життя; Ø процесом нагромадження капіталу.

З постіндустріальним розвитком (80-ті роки XX ст. – до сьогодні) асоціюється західна цивілізація, за якого на певних етапах виникає самопідтримуюча економіка, правова держава, демократичний правовий устрій, громадянське суспільство, розвинуті системи життєзабезпечення. Швидко зростає виробництво нематеріальних благ (послуг). Головною формою власності є інтелектуальна. Володіння інформаційними ресурсами та можливість їх швидкої обробки відіграє найважливішу роль у досягненні провідних позицій в усіх сферах суспільного життя (економічна, соціальна, наукова). Науково-технічна революція вносить кардинальні зміни в систему виробництва в постіндустріальній цивілізації. Найголовніші процеси пов*язані із широкою інтелектуалізацією виробництва, його дематеріалізацією, мінітюаризацією. Швидкими темпами розвивається електронізація, роботизація, комп*ютерізація виробництва, впровадження біотехнологій. Домінантною основою ноосферного типу виробництва стає творчо-індивідуальна діяльність людини.

Техногенна цивілізація характеризується досить швидким розвитком, змінами в соціальному житті та інших сферах діяльності людини. Вона є особливим типом соціального розвитку та особливим типом цивілізації. Часто її називають західною цивілізацією, окреслюючи таким чином її історичні корені, а також той момент, що європейський цивілізаційний розвиток має певні особливості, перш за все - динамізм. З плином часу її розвиток прискорюється, темп соціальних, технологічних тощо змін зростає. На відміну від традиційних суспільств екстенсивний розвиток замінюється інтенсивним, просторове розширення держав - прискореним у часі технологічним, інформаційним розвитком. Можливості техногенної цивілізації, що виявляються в її потужній експансії, пов'язані значною мірою з становленням нової системи цінностей. В техногенній цивілізації цінністю вважається інновація як така. Як влучно зауважує В.Стьопін, символом  техногенного суспільства може стати Книга рекордів Гіннеса, на відміну від семи чудес світу. Вона утверджує істотний ціннісний орієнтир - кожна людина може стати особливою, єдиною в певному відношенні. Сім чудес світу, навпаки, демонструють завершеність, цілісність світу та відсутність потреби у змінах.