104. Поняття культури. Основні суперечності культури як онтологічної реальності. Сутність і призначення культури.

Поняття культури є складним і неоднозначним. Сам термін культура має походження від латинського слова "culture" - що в перекладі означає "обробіток землі, догляд". Цей термін як не можна більш точно виражає сутність поняття культури, під яким розуміють філософи всі види перетворювальної діяльності суспільства і людини разом з її результатами. Культура - це не тільки виробництво речей та ідей в їх відірваності від людини, це виробництво самої людини у всьому багатстві і багатосторонності його громадських зв'язків і відносин, у всій цілісності його суспільного буття.

Тільки у сфері філософії культура стає цілісною, оскільки завдяки цьому осмислює, усвідомлює сама себе, стає культурою для самої себе.

У філософії культура протиставляє себе собі, виходять за власні межі, осягає і осмислює себе, але завдяки цьому, як зазначає німецький мислитель Ріхард Кронер, вона об’єднується з собою, стає для себе поняттям і дійсністю.

Філософія культури (культурофілософія) – термін запроваджений нім. романтик Адамом Мюллером – виявляє своєрідну єдність сутнісних засад культурного процесу, закономірності повторення і перевтілення постійних складових культури. Завдяки філософському осмисленню опановуються різноманітні я людські досвіди, можливості залучення особи до культурного космосу.

Культура існує всупереч і завдяки природі. Взаємозв’язок, взаємовідносини природи і культури є онтологічно об’єктивними, історичними. Тому тип культури, її доля залежить від способів вирішення суперечностей між природним і штучним, створеним людиною. Найзагальніше в ґенезі таких відносин виокремлюють три основні етапи. На першому – природа визначає зміст культури. На другому – в культурі свідомо постають завдання боротьби з природою, досягнення максимальної свободи від неї. На третьому – «штучне», створене людиною домінує над природою і людиною.

Сутність культури можна осягнути тільки через діяльність людини. Поза людиною, її діяльністю, що здійснюється відповідно до закономірностей предмета (природи), на який вона спрямована, культура відсутня. Вона породжена тим, що людина, забезпечує забезпечуючи умови свого існування, змушена постійно звертатися до навколишньої реальності в пошуках необхідної енергії. Інформації, прогне віднайти сенс власного життя, вдосконалюючи при цьому себе і навколишній світ.

Культура розвиває особу, і в цьому, гадав Ціцерон, полягає її головна функція. Подібні погляди мали Вергілій, філософи епохи Відродження, мислителі Томас Гоббс, Йоганн Гердер, Франсуа Вольтер, Жан-Жак Руссо, французькі матеріалісти XVIII ст. Людинотворчу суть культури відзначали філософи Імма-нуїл Кант і Георг Гегель. У їх працях ідея органічної єдності людини і культури набула найширшого обґрунтування, що знайшло розвиток вже на матеріалістичному ґрунті у Карла Маркса. У його працях простежується глибоке розуміння внутрішньої гуманістичної суті культури, спрямованості на розвиток особи, єдності культури і особистості, праці і виховання та ін.

Людина створює світ і живе в ньому. Це ще раз підтверджує, що культура є надбанням людського буття.

Культура-дуже складний, багатогранний механізм, що охоплює всі сфери життя людей. Функції, які вона виконує, є важливими, в якійсь мірі навіть основоположними. У першу чергу, культура задовольняє духовні потреби людини, які деколи набагато важливіше природних, матеріальних потреб. Коли людина хоче втамувати спрагу - він п'є, коли хоче спати-спить, це нескладно. Набагато важче знайти собі справу до душі, вибрати захоплення. Культура живе в кожному з нас, координуючи наші дії і все життя. Культура одночасно робить суспільство статичним і динамічним. Першу задачу вона вирішує за допомогою традицій, які передаються від покоління до покоління, об'єднують людей, включають їх в історію. Динаміка підтримується за допомогою постійних творчих інновацій. Сьогодні ти купуєш найсучаснішу річ, яка відповідає певним умовам і здатна виконувати необхідні функції, а через деякий час про неї говорять: В«Це вчорашній день». Культура відрізняється здатністю до трансформації, дифузії, і в той же час наступністю. Світ культури виконує дві протилежні функції, при цьому всі в ньому логічно.