37. Правовий статус суб'єктів господарювання України за кордоном

Відповідно до вітчизняного законодавства суб'єкти госпо­дарювання України можуть здійснювати діяльність, спрямова­ну на встановлення, зміну чи припинення правовідносин з "іноземним елементом" як на території України, так і за кор­доном. Органи, що діють від імені України, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоеконо­мічних організацій, які беруть участь у господарській діяль­ності на території України, також діють як юридичні особи.

Юридичними в Україні вважаються особи, які отримують цей статус од моменту їх реєстрації на території України від­повідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів під­приємницької діяльності від 25 травня 1998 р. Реєстрація про­водиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя дер­жавній адміністрації за їх місцезнаходженням, місцем прожи­вання суб'єкта, якщо інше не передбачене законом України.

Філії, представництва, відділення та інші відокремлені під­розділи, створені суб'єктом підприємницької діяльності — юридичною особою відповідно до чинного законодавства України, юридичної реєстрації не потребують. У своїй діяль­ності вони керуються положенням, затвердженим юридич­ною особою. Якщо відокремлені підрозділи розташовані за межами України, їхня діяльність регулюється законодавством України.

Юридичні особи України мають право здійснювати свою діяльність, яка виходить за межі України, відповідно до: 1) за­конодавства України; 2) статутних завдань; 3) законодавства іноземної держави; 4) міжнародних угод.

1. Законодавство України є джерелом встановлення змісту особистого статуту юридичної особи, регулює види її діяльності у міжнародному господарському обігу, що є майже ана­логічні видам діяльності іноземних суб'єктів господарювання в Україні. Юридичні особи України здійснюють діяльність від свого імені, несуть самостійну майнову відповідальність, тобто не відповідають за дії інших суб'єктів права України, наприк­лад, держави як суб'єкта цивілістичних правовідносин.

2. Статутом (установчими документами) юридичних осіб визначаються: а) права осіб як юридичних (з моменту реєстра­ції); б) їхня спеціальна правоздатність. Юридичні особи мо­жуть здійснювати свою діяльність як суб'єкти міжнародного приватного права тільки у тих сферах господарювання, що визначені статутом. Тобто, суб'єкти господарської діяльності України мають право укладати угоди, спрямовані виключно на виконання статутних завдань.

У випадку порушення положень установчих документів чи законодавства України до вказаних суб'єктів можуть застосо­вуватися спеціальні санкції, передбачені законодавством України. Зокрема, мова йде про вимоги ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Положення про поря­док застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльнос­ті України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону Украї­ни "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 5 жовтня 1999 р. (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21 жовтня 1999 р. за № 718/4011). Цими санкціями є індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоеко­номічної діяльності.

3. Законодавство іноземної держави детально регламентує питання допуску українських юридичних осіб на власну тери­торію, визначає сфери та умови їх діяльності.

4. Міжнародні угоди можуть регулювати питання пра­воздатності юридичних осіб України; правовий режим, який їм надається; сфери їх діяльності, а також конкретні питання, пов'язані з нею, наприклад, оподаткування, митної очистки, транзиту, складування та перевантаження продукції.