- •1. Поняття міжнародного приватного права.
- •2. Предмет міжнародного приватного права.
- •3. Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві
- •4. Природа норм міжнародного приватного права та його місце в національній системі права
- •5. Співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом та міжнародним публічним правом
- •6. Система міжнародного приватного права.
- •7. Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •§ 2. Розвиток науки міжнародного приватної* права
- •9. Особливості міжнародного приватного права зарубіжних країн
- •8. Роль і завдання міжнародного приватного права, тенденції його розвитку
- •10. Види джерел та їх загальна характеристика.
- •11. Внутрішньодержавне (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права.
- •12. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного приватного права.
- •13. Міжнародний звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •14. Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права.
- •15. Міжнародна організація та уніфікація міжнародного приватного права.
- •16. Проблеми кодифікації міжнародного приватного права.
- •17. Поняття і підстави колізій законів у міжнародному приватному праві.
- •18. Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи
- •19. Види колізійних норм
- •20. Формули прикріплення
- •21. Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення
- •22. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •23. Застереження про публічний порядок
- •24. Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •25. Взаємність і реторсія
- •26. Встановлення змісту іноземного права
- •27. Правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •28. Критерії визначення особистого статуту фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •29. Основні принципи правового положення іноземців
- •30. Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземця
- •31. Правовий статус іноземців в Україні, їх правоздатність та дієздатність
- •1.4. Правоздатність іноземців в Україні
- •1.5. Дієздатність іноземців в Україні
- •32. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •33. Особливості правового статусу біпатридів та апатридів.
- •§ 9. Особливості правового статусу біпатридів
- •34. Поняття юридичної особи як суб'єкта міжнародного приватного права.
- •35. Особистий статут і „національність" юридичної особи.
- •36. Загальна характеристика правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •37. Правовий статус суб'єктів господарювання України за кордоном
- •38. Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
- •39. Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці мгш
- •40. Держава як суб'єкт майнових відносин
- •41. Імунітет держави та його види
- •3.3. Види імунітетів держави
- •42. Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою
- •43. Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном
- •44. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного приватного права.
- •45. Поняття і види речового права
- •46. Об'єкти речових прав в міжнародному приватному праві.
- •47. Цінні папери і оборотні документи
- •48. Відносини власності в міжнародному приватному праві.
- •49. Загальні питання права власності у відносинах з іноземним елементом за законодавством України.
- •50. Застосування законодавства про націоналізацію.
- •§ 3. Применение за границей законов о национализации
- •51. Колізійні питання права власності за законодавством України та в міжнародному приватному праві.
- •§ 2. Колізійні питання права власності у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Колізійні питання права власності за законодавством України
- •52. Правове положення власності України і власності юридичних осіб за кордоном.
- •53. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •54. Міжнародний захист іноземних інвестицій.
- •55. Поняття і ознаки міжнародного банкрутства.
- •§ 2. Источники правового регулирования несостоятельности
- •§ 3. Субъекты несостоятельности
- •56. Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
- •57. Форма зовнішньоекономічних угод.
- •58. Умови зовнішньоекономічної угоди.
- •59. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних угод.
- •60. Колізійно-правові питання зовнішньоекономічних угод.
- •61. Поняття договору купівлі-продажу та джерела його регулювання
- •62. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •63. Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •64. Обов'язки продавця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •65. Обов'язки покупця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів
- •66. Особливості договору в міжнародній торгівлі
- •67. Засоби правового захисту сторін договору у випадку його порушення
- •68. Принципи міжнародних комерційних договорів унідруа. Теорія "Іех тегкаШпа".
- •69. Поняття міжнародних зустрічних операцій.
- •70. Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі.
- •§ 5. Компенсационные соглашения
- •71. Компенсаційні угоди на комерційній основі.
- •72. Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва.
- •§ 6. Контракты по оказанию технического содействия и строительству предприятий
- •§ 7. Концессионные и иные соглашения
- •73. Договір про виключний продаж товарів.
- •§ 2. Договор об исключительной продаже товаров
- •74. Договір про франшизу як різновид договору про виключний продаж товарів.
- •§ 3. Договор о франшизе
- •75. Договір про факторинг.
- •§ 4. Договор о факторинге
- •76. Договори доручення та комісії.
- •§ 2. Договор комиссии
- •77. Агентський договір, його особливості. Гаазька конвенція 1978 року про право, застосовне до агентських угод.
- •§ 3. Агентский договор в праве Англии и сша
- •78. Договір майнового найму.
- •§ 1. Понятие договора имущественного найма
- •§ 2. Права и обязанности сторон
- •§ 4. Лизинг — особый вид договора имущественного найма
- •79. Лізинг як особливий вид договору майнового найму. Оттавська конвенція 1988 року про міжнародний фінансовий лізинг.
- •80. Договір підряду та сфера його господарського застосування.
- •§ 1. Понятие договора подряда и сфера его хозяйственного применения
- •81. Договір про кооперацію.
- •§ 1. Договор о кооперации
- •82. Договір про консорціум.
- •§ 2. Договор о консорциуме
- •83. Договір зберігання та сфера його господарського застосування.
- •§ 1. Понятие договора хранения и сфера его хозяйственного применения
- •84. Договір страхування, його характерні особливості.
- •§ 3. Характеристика договора страхования. Права и обязанности сторон. Принцип суброгации
- •85. Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
- •86. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •§ 6. Міжнародні морські перевезення
- •87. Міжнародні залізничні перевезення.
- •§ 3. Міжнародні залізничні перевезення
- •88. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •§ 4. Міжнародні автомобільні перевезення
- •89. Міжнародні повітряні перевезення.
- •§ 5. Міжнародні повітряні перевезення
- •90. Міжнародні комбіновані перевезення.
- •§ 7. Змішані перевезення
- •91. Правова природа міжнародних розрахунків та кредитних відносин
- •92. Інкасо як форма міжнародних фінансових розрахунків
- •93. Акредитивна форма міжнародних фінансових розрахунків
- •94. Вексель як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •95. Чек як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •96. Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
- •97. Поняття і основні особливості інтелектуальної власності як об'єкта міжнародно-правового захисту.
- •98. Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •99. Міжнародно-правова охорона суміжних прав.
- •100. Міжнародно-правова охорона промислової власності.
- •101. Поняття зобов'язання із заподіяння шкоди та умови його настання в національних правових системах.
- •102. Колізійно-правові питання зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •103. Загальна характеристика спадкових правовідносин у міжнародному приватному праві.
- •104. Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •105. Спадкування за заповітом у міжнародному приватному праві.
- •§ 2. Наследование по завещанию
- •106. Спадкування за законом у міжнародному приватному праві.
- •§ 3. Наследование по закону
- •107. Перехід спадкового майна і відповідальність за боргами спадкодавця у міжнародному приватному праві.
- •§ 4. Переход наследственного имущества и ответственность по долгам наследодателя
- •108. Шлюб: поняття, порядок і умови укладення.
- •§ 2. Брак. Понятие, порядок и условия заключения
- •109. Правовідносини між подружжям.
- •§ 3. Правоотношения между супругами
- •110. Правовідносини між батьками і дітьми.
- •§ 4. Відносини батьків і дітей і їх регламентація у мпп
- •111. Припинення шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •§ 5. Прекращение брака
- •112. Усиновлення. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення.
- •§ 8. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення
- •113. Опіка і піклування.
- •114. Колізійно-правове регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •§ 6. Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •115. Трудові відносини з іноземним елементом та джерела їх регулювання.
- •§ 1. Трудові відносини з "іноземним елементом" та джерела їх регулювання
- •116. Колізійно-правове регулювання міжнародних трудових відносин.
- •§ 2. Колізійне регулювання міжнародних трудових відносин
- •117. Питання соціального забезпечення в міжнародному приватному праві.
- •§ 3. Міжнародні договори України з питань трудової діяльності та соціального захисту працівників
80. Договір підряду та сфера його господарського застосування.
§ 1. Понятие договора подряда и сфера его хозяйственного применения
1. Капиталистическое производство включает в качестве одного из важнейших элементов проведение различных по своему содержанию хозяйственных работ — изготовление или изменение материальных объектов и оказание различного рода услуг. Эти цели реализуются в рамках договора подряда.
Договором подряда опосредствуется широкий круг хозяйственных работ. Одними из наиболее старых, «классических» сфер подряда являются строительные работы по возведению разного рода строений и сооружений. В современной практике строительства производственных объектов большое место занимают договоры о строительстве «под ключ» (a turn-key contract), предусматривающие сдачу полностью готового к эксплуатации объекта.
Договор применяется также к отношениям по изготовлению изделий в соответствии с заказом: машин, оборудования, узлов, деталей и пр., комплектных объектов, транспортных средств и т. д.
Сферой применения подряда является оказание различного рода технических услуг в связи с поставками машин и оборудования для промышленных и иных объектов, сооружаемых при помощи поставщика,— выполнение монтажных и шефмонтажных работ, осуществление технического обслуживания и т. д.
В современный период научно-технической революции все большее значение приобретает подряд на исполнение научно-технических работ — научно-исследовательских и проектно-конструктор-ских,—получивших наименование «инжиниринг» (engineering).
Наконец, сферой применения договора становятся именуемые «консалтингом» (consulting} консультационные и информационные услуги в сфере научной организации и управления производством и торговлей, в частности осуществление инженерного контроля за проведением работ, маркетинговые исследования рынка и т. д.
В договорной практике широкое применение находят смешанные виды указанных хозяйственных работ, условия выполнения которых определяются в одном и том же контракте.
Договор подряда регулируется в странах романо-германской системы права нормами гражданских кодексов (например, во Франции — ст. 1789—1799 ФГК; в ФРГ — § 631—651 ГГУ и т. д.). В англо-американской системе права нормы в отношении подряда выработаны в основном судебной практикой, но в США имеются и специальные законы в отдельных штатах.
Важную роль в договорной практике играют типовые договоры, особенно в строительном подряде, разработанные национальными и международными промышленными организациями и объединениями предпринимателей.
2. По договору подряда одна сторона (подрядчик) обязуется выполнить определенную работу по заданию другой стороны (заказчика), которая, в свою очередь, должна принять работу и уплатить за нее обусловленную цену (ст. 1787 ФГК; § 631 ГГУ; ст. 357— 363 ШОЗ и др.).
В странах романо-германской системы права подряд рассматривается как самостоятельный вид договора (contrat d'entreprise, Werkvertrag), определяемый установленными в законе признаками. В англо-американской системе права подрядные отношения традиционно считаются одним из видов договора личного найма (contract of work and labour), но при этом существенной особенностью его признается известная самостоятельность исполнителя работы, который в связи с этим именуется независимым контрагентом (independent contractor).
Договор подряда необходимо отграничивать от близких по содержанию договоров личного найма и купли-продажи будущих вещей.
От договора личного найма договор подряда отличают по трем признакам. Предметом договора подряда является выполнение подрядчиком работы по выполнению заказа, результат которой может быть выражен или не выражен в какой-либо материальной форме. Предметом договора личного найма являются труд, осуществление нанимающимся определенной работы на предприятии нанимателя.
По договору подряда подрядчик юридически сохраняет положение самостоятельно хозяйствующего субъекта. Хозяйственная самостоятельность подрядчика состоит в том, что он в основном сам организует свою работу и определяет способы ее выполнения. Наемный рабочий или служащий включается по договору личного найма в состав персонала предприятия нанимателя, юридически подчиняется установленному на нем режиму труда и работает под прямым контролем и руководством нанимателя.
Наконец, поскольку договор подряда направлен на предоставление заказчику готового результата работы, подрядчик работает на свой риск и в основном за свой счет. Лицо, работающее по договору личного найма, не несет риска, связанного с осуществлением своего труда.
Практическое значение имеет также отграничение подряда от купли-продажи будущей вещи, ибо с учетом соответствующей квалификации отношений применяются нормы того или иного договора. Отграничение проводится прежде всего в зависимости от того, какая из сторон является собственником материала, используемого для изготовления вещи.
Во всех странах суды признают договором подряда выполнение заказа на изготовление вещи из материала заказчика, поскольку поставщик осуществляет тогда лишь работу в отношении чужого объекта собственности и передает контрагенту результат своего труда.
Если же поставщик изготовляет вещь из собственного материала, хотя бы и по заказу контрагента, то в большинстве стран признается договор купли-продажи будущей вещи. Решающее значение придается тому факту, что, применяя в производстве свой материал, поставщик становится собственником изготовленного объекта и должен перенести на заказчика право собственности на принадлежащую ему вещь, что характерно именно для отношений при купле-продаже.
На этой позиции стоит, в частности, практика Франции, Англии, США и, с некоторыми оговорками, ФРГ. Из этой же концепции исходит и Венская конвенция ООН о договорах международной купли-продажи товаров 1980 года: согласно п. 1 ст. 3, использование при изготовлении или производстве объекта «существенной части» собственных материалов придает отношениям сторон характер купли-продажи.
Вместе с тем суды ряда стран, в частности французские и английские, признают, что в случае, если изготовитель использует свой материал, но стоимость его по сравнению с работой все же незначительна, то есть главная часть стоимости товара приходится именно на работу по его изготовлению, то налицо подрядные отношения.
В праве ФРГ проводится разграничение между изготовлением вещи, определенной родовыми признаками, и индивидуально-определенной вещью. В первом случае признают наличие отношений купли-продажи, и к ним полностью применяются соответствующие нормы. При изготовлении же индивидуально-определенной вещи закон ФРГ исходит из того, что здесь имеется «переходное состояние» между договором подряда и договором купли-продажи. Это получило свое закрепление в признании специальной промежуточной формы—договора подряда на поставку (Werklieferungsvertrag). В принципе права и обязанности сторон тогда определяют по нормам, регулирующим договор купли-продажи, но применяют также и нормы договора подряда при определении ответственности за недостатки вещи, установлении момента перехода риска и обязанностей принятия предмета подряда. Однако если одна из сторон является коммерсантом, то и заказ на индивидуально-определенную вещь, подлежащую изготовлению, рассматривается как договор купли-продажи (абз. 2 § 381 ГТУ).
Договор о выполнении строительных работ во всех странах считается подрядным, независимо от того, чей материал использует строитель. Некоторые авторы обосновывают это тем, что строение или сооружение является аксессуаром, или принадлежностью, земельного участка, который, как правило, не принадлежит подрядчику на правах собственности.
Важное различие между куплей-продажей и подрядом на изготовление вещи в организационно-правовом плане заключается в том, что правоотношение, основанное на договоре купли-продажи, охватывает только обращение изготовленных товаров, их сбыт (передачу вещи в собственность одним лицом другому), а основанное на договоре подряда — также непосредственно процесс производства (осуществляемый при участии заказчика, который дает указания подрядчику и оказывает содействие).
