- •1. Поняття міжнародного приватного права.
- •2. Предмет міжнародного приватного права.
- •3. Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві
- •4. Природа норм міжнародного приватного права та його місце в національній системі права
- •5. Співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом та міжнародним публічним правом
- •6. Система міжнародного приватного права.
- •7. Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •§ 2. Розвиток науки міжнародного приватної* права
- •9. Особливості міжнародного приватного права зарубіжних країн
- •8. Роль і завдання міжнародного приватного права, тенденції його розвитку
- •10. Види джерел та їх загальна характеристика.
- •11. Внутрішньодержавне (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права.
- •12. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного приватного права.
- •13. Міжнародний звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •14. Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права.
- •15. Міжнародна організація та уніфікація міжнародного приватного права.
- •16. Проблеми кодифікації міжнародного приватного права.
- •17. Поняття і підстави колізій законів у міжнародному приватному праві.
- •18. Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи
- •19. Види колізійних норм
- •20. Формули прикріплення
- •21. Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення
- •22. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •23. Застереження про публічний порядок
- •24. Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •25. Взаємність і реторсія
- •26. Встановлення змісту іноземного права
- •27. Правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •28. Критерії визначення особистого статуту фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •29. Основні принципи правового положення іноземців
- •30. Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземця
- •31. Правовий статус іноземців в Україні, їх правоздатність та дієздатність
- •1.4. Правоздатність іноземців в Україні
- •1.5. Дієздатність іноземців в Україні
- •32. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •33. Особливості правового статусу біпатридів та апатридів.
- •§ 9. Особливості правового статусу біпатридів
- •34. Поняття юридичної особи як суб'єкта міжнародного приватного права.
- •35. Особистий статут і „національність" юридичної особи.
- •36. Загальна характеристика правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •37. Правовий статус суб'єктів господарювання України за кордоном
- •38. Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
- •39. Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці мгш
- •40. Держава як суб'єкт майнових відносин
- •41. Імунітет держави та його види
- •3.3. Види імунітетів держави
- •42. Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою
- •43. Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном
- •44. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного приватного права.
- •45. Поняття і види речового права
- •46. Об'єкти речових прав в міжнародному приватному праві.
- •47. Цінні папери і оборотні документи
- •48. Відносини власності в міжнародному приватному праві.
- •49. Загальні питання права власності у відносинах з іноземним елементом за законодавством України.
- •50. Застосування законодавства про націоналізацію.
- •§ 3. Применение за границей законов о национализации
- •51. Колізійні питання права власності за законодавством України та в міжнародному приватному праві.
- •§ 2. Колізійні питання права власності у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Колізійні питання права власності за законодавством України
- •52. Правове положення власності України і власності юридичних осіб за кордоном.
- •53. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •54. Міжнародний захист іноземних інвестицій.
- •55. Поняття і ознаки міжнародного банкрутства.
- •§ 2. Источники правового регулирования несостоятельности
- •§ 3. Субъекты несостоятельности
- •56. Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
- •57. Форма зовнішньоекономічних угод.
- •58. Умови зовнішньоекономічної угоди.
- •59. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних угод.
- •60. Колізійно-правові питання зовнішньоекономічних угод.
- •61. Поняття договору купівлі-продажу та джерела його регулювання
- •62. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •63. Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •64. Обов'язки продавця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •65. Обов'язки покупця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів
- •66. Особливості договору в міжнародній торгівлі
- •67. Засоби правового захисту сторін договору у випадку його порушення
- •68. Принципи міжнародних комерційних договорів унідруа. Теорія "Іех тегкаШпа".
- •69. Поняття міжнародних зустрічних операцій.
- •70. Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі.
- •§ 5. Компенсационные соглашения
- •71. Компенсаційні угоди на комерційній основі.
- •72. Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва.
- •§ 6. Контракты по оказанию технического содействия и строительству предприятий
- •§ 7. Концессионные и иные соглашения
- •73. Договір про виключний продаж товарів.
- •§ 2. Договор об исключительной продаже товаров
- •74. Договір про франшизу як різновид договору про виключний продаж товарів.
- •§ 3. Договор о франшизе
- •75. Договір про факторинг.
- •§ 4. Договор о факторинге
- •76. Договори доручення та комісії.
- •§ 2. Договор комиссии
- •77. Агентський договір, його особливості. Гаазька конвенція 1978 року про право, застосовне до агентських угод.
- •§ 3. Агентский договор в праве Англии и сша
- •78. Договір майнового найму.
- •§ 1. Понятие договора имущественного найма
- •§ 2. Права и обязанности сторон
- •§ 4. Лизинг — особый вид договора имущественного найма
- •79. Лізинг як особливий вид договору майнового найму. Оттавська конвенція 1988 року про міжнародний фінансовий лізинг.
- •80. Договір підряду та сфера його господарського застосування.
- •§ 1. Понятие договора подряда и сфера его хозяйственного применения
- •81. Договір про кооперацію.
- •§ 1. Договор о кооперации
- •82. Договір про консорціум.
- •§ 2. Договор о консорциуме
- •83. Договір зберігання та сфера його господарського застосування.
- •§ 1. Понятие договора хранения и сфера его хозяйственного применения
- •84. Договір страхування, його характерні особливості.
- •§ 3. Характеристика договора страхования. Права и обязанности сторон. Принцип суброгации
- •85. Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
- •86. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •§ 6. Міжнародні морські перевезення
- •87. Міжнародні залізничні перевезення.
- •§ 3. Міжнародні залізничні перевезення
- •88. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •§ 4. Міжнародні автомобільні перевезення
- •89. Міжнародні повітряні перевезення.
- •§ 5. Міжнародні повітряні перевезення
- •90. Міжнародні комбіновані перевезення.
- •§ 7. Змішані перевезення
- •91. Правова природа міжнародних розрахунків та кредитних відносин
- •92. Інкасо як форма міжнародних фінансових розрахунків
- •93. Акредитивна форма міжнародних фінансових розрахунків
- •94. Вексель як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •95. Чек як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •96. Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
- •97. Поняття і основні особливості інтелектуальної власності як об'єкта міжнародно-правового захисту.
- •98. Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •99. Міжнародно-правова охорона суміжних прав.
- •100. Міжнародно-правова охорона промислової власності.
- •101. Поняття зобов'язання із заподіяння шкоди та умови його настання в національних правових системах.
- •102. Колізійно-правові питання зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •103. Загальна характеристика спадкових правовідносин у міжнародному приватному праві.
- •104. Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •105. Спадкування за заповітом у міжнародному приватному праві.
- •§ 2. Наследование по завещанию
- •106. Спадкування за законом у міжнародному приватному праві.
- •§ 3. Наследование по закону
- •107. Перехід спадкового майна і відповідальність за боргами спадкодавця у міжнародному приватному праві.
- •§ 4. Переход наследственного имущества и ответственность по долгам наследодателя
- •108. Шлюб: поняття, порядок і умови укладення.
- •§ 2. Брак. Понятие, порядок и условия заключения
- •109. Правовідносини між подружжям.
- •§ 3. Правоотношения между супругами
- •110. Правовідносини між батьками і дітьми.
- •§ 4. Відносини батьків і дітей і їх регламентація у мпп
- •111. Припинення шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •§ 5. Прекращение брака
- •112. Усиновлення. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення.
- •§ 8. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення
- •113. Опіка і піклування.
- •114. Колізійно-правове регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •§ 6. Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •115. Трудові відносини з іноземним елементом та джерела їх регулювання.
- •§ 1. Трудові відносини з "іноземним елементом" та джерела їх регулювання
- •116. Колізійно-правове регулювання міжнародних трудових відносин.
- •§ 2. Колізійне регулювання міжнародних трудових відносин
- •117. Питання соціального забезпечення в міжнародному приватному праві.
- •§ 3. Міжнародні договори України з питань трудової діяльності та соціального захисту працівників
76. Договори доручення та комісії.
§ l. Договор поручения
1. Договор поручения как особый вид договора известен только праву стран континентальной Европы. Под договором поручения (mandataire) ФГК понимает договор, в соответствии с которым одна сторона (доверитель) поручает, а другая (поверенный) принимает на себя осуществление юридических действий за счет и от имени доверителя (ст. 1984). Договор является безвозмездным, если не имеется соглашения об ином.
Несколько иначе определяется договор поручения (Auftrag) в праве ФРГ: в соответствии с § 662 ГГУ по договору поручения поверенный обязуется безвозмездно исполнить дело, возложенное на него доверителем.
ФГК исходит из того, что договор поручения направлен на совершение юридических действий поверенным от имени и за счет доверителя, а по ГГУ на поверенного может быть возложена обязанность совершения как юридических, так и фактических действий.
Обязательная безвозмездность договора по праву ФРГ и презумпция безвозмездности в праве Франции не соответствуют условиям капиталистического оборота. Поэтому не случайно наряду с регулированием договора поручения гражданскими кодексами действует специальное законодательство, касающееся отдельных видов поручения, в частности отношений предпринимателей с торговыми представителями. Характерно, что в соответствии со Швейцарским обязательственным законом поручение включает в себя кроме договора простого поручения также договор о посредничестве, аккредитивные сделки и договор об агентстве.
По договору простого поручения поверенный обязуется исполнить возложенное на него «дело» в соответствии с условиями договоpa, не состоя при этом с доверителем в отношениях по трудовому договору. Право на вознаграждение поставлено в зависимость от условий договора и местных обычаев. Что касается постановлений закона, посвященных договору о посредничестве и договору об агентстве, то они регулируют отношения, в которых в качестве поверенных выступают лица, осуществляющие функции поверенных в качестве промысла.
2. Права и обязанности сторон по договору поручения складываются следующим образом.
Поверенный обязан:
а) выполнить лично принятое на себя поручение. Передать исполнение поручения другому лицу поверенный вправе лишь при согласии на то доверителя. При этом он отвечает за выбор третьего лица. Поверенный отвечает за действия третьего лица как за свои действия, если он передал ему исполнение без разрешения доверителя (ст. 1994 ФГК; § 664 ГТУ; ст. 398, 399 ШОЗ);
б) выполнять поручение в соответствии с указаниями доверителя. Поверенный вправе отойти от указаний, когда есть основания полагать, что доверитель согласился бы на такое отступление (ст. 397 ШОЗ; § 665 ГГУ). При отступлении от указаний доверителя без таких предпосылок поручение считается выполненным лишь в случае, если поверенный примет на себя отрицательные последствия этого отступления (абз. 2 ст. 397 ШОЗ);
в) представлять доверителю необходимую информацию о ходе выполнения дела и отчет по завершении поручения (ст. 40 ШОЗ; § 666 ГГУ).
Доверитель обязан:
а) возместить поверенному понесенные им в процессе выполнения поручения расходы;
б) уплатить вознаграждение при наличии соответствующего соглашения (ст. 1999 ФГК; абз. 3 ст. 394 ШОЗ) или если обязанность такой уплаты вытекает из местных обычаев (абз. 3 ст. 394 ШОЗ);
в) возместить поверенному потери, понесенные им без своей вины в связи с исполнением поручения (ст. 402 ШОЗ; ст. 2000 ФГК).
3. Основания прекращения договора отражают значение личного элемента для рассматриваемого вида договора. Договор может быть прекращен каждой из сторон без соблюдения срока предварительного уведомления. Договор, как правило, прекращается вследствие смерти, наступления недееспособности, объявления несостоятельности любой из сторон, а также отмены поручения.
Однако по праву ФРГ при наличии сомнения поручение не прекращается смертью доверителя или наступлением его недееспособности, но прекращается смертью поверенного.
4. Специальными нормами урегулированы виды поручения, при выполнении которых в качестве поверенных выступают лица, совершающие возложенное на них «дело» в виде промысла и, следовательно, на коммерческих началах. В качестве таких поверенных выступают торговые представители (ФРГ), торговые агенты (Франция), агенты (Швейцария). В Швейцарии под агентом понимается лицо, которое обязуется осуществлять постоянное посредничество в заключении сделок для доверителя или заключать сделки за счет и от имени доверителя, не состоя при этом с доверителем в отношениях по договору трудового найма (п. а ст. 418 ШОЗ). Аналогично определяется понятие торгового представителя в ФРГ (§ 84 ГГУ). Агент и торговый представитель совершают, так же как и поверенный, фактические и юридические действия для доверителя, но уже на других условиях. При выполнении поручения агент обязан защищать интересы доверителя, проявляя заботливость «добропорядочного» коммерсанта. Необходимостью проявления такой заботливости обосновывается ответственность агента за выбор третьего лица и соблюдение условия заключенной с третьим лицом за счет доверителя сделки.
Обязанность проверки платежеспособности третьего лица не означает ответственности агента перед доверителем за исполнение третьим лицом сделки. Такая ответственность наступает лишь при наличии особого о том условия в договоре и обязательно за дополнительное вознаграждение.
Доверитель обязан сделать все возможное для того, чтобы содействовать успешному выполнению агентом своих обязательств (§ 86 ГГУ; ст. 418 ШОЗ). Специально оговаривается обязанность доверителя-предпринимателя предоставлять агенту соответствующую информацию. Если за агентом закрепляется определенная территория или определенный круг клиентов, доверитель не вправе на таких же условиях давать поручение другим лицам (абз. 3 ст. 418 ШОЗ).
Особое место в законодательстве об агентах в Швейцарии, о торговых представителях в ФРГ уделено вознаграждению поверенного. При отсутствии оговорки» об ином поверенный в течение действия договора имеет право на вознаграждение не только по сделкам, им самим заключенным, но и по таким сделкам, которые, хотя и явились результатом действий самого доверителя без содействия поверенного, были заключены с лицами, впервые привлеченными поверенным в качестве контрагентов по подобного рода договорам (абз. 1 ст. 418 ШОЗ; § 87 ГГУ). Право на вознаграждение возникает с момента заключения агентом договора с третьим лицом, однако оно утрачивается в случае, если заключенная сделка не исполняется по обстоятельствам, за которые не несет ответственности доверитель-предприниматель (абз. 1 ст. 418 ШОЗ).
5. Заслуживают внимания основания и последствия прекращения договора, ибо в нормах, их регулирующих, особенно наглядно проявляется направленность законодательства — защита интересов поверенного как экономически более слабой по сравнению с доверителем-предпринимателем стороны.
Если договор заключен на определенный срок, то его истечение прекращает действие договора без особого о том уведомления. Если по истечении срока действия договора по молчаливому соглашению сторон они продолжают выполнять свои обязанности, то договор считается продленным на такой же срок, но не более чем на один год (абз. 2 ст. 418 ШОЗ).
При заключении договора без указания срока и если срок не может быть определен, исходя из цели договора, каждая из сторон вправе прекратить действие договора при соблюдении требования о предварительном уведомлении контрагента в установленные законом сроки, причем такие сроки ставятся в зависимость от продолжительности действия договора. Лишь при наличии существенных причин каждая из сторон вправе прекратить действие договора, не соблюдая требования о предварительном уведомлении.
Договор прекращается также вследствие смерти, наступления недееспособности агента, а также объявления доверителя несостоятельным. При определенных условиях смергь доверителя также является основанием прекращения договора.
После прекращения действия договора поверенный при определенных условиях не теряет права на вознаграждение. Такое право сохраняется в случае, если деятельность агента привела к существенному расширению круга клиентов предпринимателя, с которым для доверителя и после прекращения договора связаны значительные преимущества. Реализовать это право может не только агент, но и его наследники. Не допускается включение в договор условий, лишающих торгового представителя права на вознаграждение после прекращения действия договора. Устанавливается максимальный размер, такого вознаграждения: среднее вознаграждение за год из расчета вознаграждения последних пяти лет до прекращения договора. Право на вознаграждение утрачивается в случае, когда прекращение договора было вызвано обстоятельством, за которое несет ответственность агент (абз. 3 ст. 418 ШОЗ).
